Судова практика
Якщо вартість вкраденої речі достеменно для обвинуваченого перевищувала 0,2 нмдг, то експертиза для визначення розміру завданої шкоди не потрібна
15 вересня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 760/6513/17 задовольнив касаційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок суду.
Особа обвинувачувалася в тому, що, перебуваючи біля пункту пропуску в приміщенні міжнародного аеропорту незаконно заволоділа шубою вартістю 29 938,40 грн і жіночою шапкою вартістю 300 грн, чим завдала потерпілій майнової шкоди на загальну суму 30 238,40 грн.
Місцевий суд визнав її невинуватою за ч. 1 ст. 185 КК і виправдав на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, вказавши, що не доведено суб’єктивну сторону кримінального правопорушення, і визнав предмет злочину привласненою знахідкою.
Апеляційний суд дійшов висновку щодо правильності кваліфікації дій фігурантки за ч. 1 ст. 185 КК, але у зв’язку з відсутністю доказів вартості викраденого майна, виправдувальний вирок залишив без змін.
Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу прокурора вказав, що даючи показання в судах першої та апеляційної інстанцій, обвинувачена не заперечувала, що не повідомила працівників аеропорту про обставини події та забрала додому саме норкову шубу, яку утримувала за місцем свого проживання понад 12 днів і добровільно її видала лише працівникам поліції в ході огляду місця події.
Згідно з розписки потерпілої слідчим було повернуто їй шубу із хутра норки, приналежну останній.
Сторона захисту під час судового провадження не оспорювала вид хутра та вартості викраденої норкової шуби і не зазначала, що вони не відповідають дійсності, до того ж не порушувала питання про необхідність призначення у зв’язку з цим експертизи.
Отже, Верховний Суд звернув увагу, що сумнівів не викликає той факт, що вчинене фігуранткою діяння не є адміністративно – караним викраденням, оскільки вартість норкової шуби суттєво перевищує розмір дрібного викрадення, а саме 0,2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що згідно із законодавством, чинним на момент заволодіння норкової шуби становило 137,80 грн.
При цьому наведене не суперечить висновку, викладеному в постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 листопада 2019 р. (справа № 420/1667/18), щодо правозастосування п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII, відповідно до якого обов’язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об’єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.
Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли зокрема розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
У той же час, що стосується оцінки зокрема вартості викраденої норкової шуби, яка становить 29 938,40 грн, то Верховний Суд вказав, що в цьому кримінальному провадженні розмір викраденого майна не впливає на кримінально-правову кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК. Фігурантці не було інкриміновано кваліфікуючих ознак, пов’язаних із розміром викраденого (викрадення у значному, великому чи особливо великому розмірі). Водночас, кожному пересічному громадянину достеменно відомо, що вартість вказаної шуби перевищувала 0,2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян тобто розмір дрібного викрадення (137,80 грн).
Підготував Леонід Лазебний
