З кількох претендентів на отримання земельної ділянки безоплатно першочергове право має той, на підставі чийого проекту землеустрою було сформовано ділянку, а не той, що перший подав заяву про надання дозволу на розроблення проекту

15 жовтня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 36/987/19 задовольнив частково касаційну скаргу відповідача, якому була надана спірна земельна ділянка, незважаючи на те, що він пізніше за позивачку дізнався про існування цієї земельної ділянки і звернувся з відповідною заявою.

Особа звернулася до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру, іншої особи про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов’язання вчинити певні дії.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що набуття відповідачем права власності на земельну ділянку є правомірним, оскільки ним, як і позивачкою, також розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який він раніше ніж позивачка подав на затвердження.

Читайте також: Правомірність надання дозволу на розроблення проекту землеустрою кільком особам залежить від добросовісності такої поведінки

Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що позивачка першою подала заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тому вона першою отримала легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури – прийняття відповідним органом рішення про затвердження проекту землеустрою та надання їй спірної земельної ділянки у власність.

ГУ Держгеокадастру фактично надав необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки відповідачу, заява якого була зареєстрована пізніше за заяву позивачки.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою двом громадянам щодо однієї земельної ділянки є таким, що суперечить нормам землеустрою та зумовлює позбавлення одного з них можливості завершити розпочату ним відповідно до законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки.

Читайте також: Затвердження проекту землеустрою щодо відведення раніше сформованої ділянки іншій особі порушує законний інтерес первинного заявника у завершенні процедури приватизації

У касаційній скарзі інший відповідач зазначав, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, оскільки до спірної ситуації призвело зволікання позивачки із виготовлення проекту землеустрою.

Верховний Суд вказав, що цей спір виник у зв’язку із колізією дозволів на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку.

Він стосується ситуації, коли дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку надається кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки.

За змістом ст. 118 ЗК завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Таким чином, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, чи погодження проекту у порядку ст. 186-1 ЗК, а саме – з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі (див. постанови Верховного Суду від 27 березня 2024 р. у справі № 695/1038/22, від 11 квітня 2024 р. у справі № 607/10862/22).

Встановивши, що формування земельної ділянки з конкретно визначеними межами здійснено саме на підставі проекту землеустрою відповідача (ст. 79-1 ЗК, ст. 50 Закону України «Про землеустрій»), Держгеокадастр відповідно до наданих йому повноважень видав наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідача для ведення особистого селянського господарства.

Читайте також: Судове рішення про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою не є втручанням у дискреційні повноваження владного органу

З цих підстав, у позивачки відсутнє право на захист її очікувань щодо оформлення права власності саме на спірну земельну ділянку, оскільки відповідач раніше за позивачку вчинив юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання у майбутньому права власності на це майно: раніше закінчив розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки, за його заявою раніше сформовано земельну ділянку та, як наслідок, ухвалено рішення про затверджено проекту землеустрою за ним.

Отже, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов’язані з неправомірністю його прийняття, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 листопада 2018 р. у справі № 826/5735/16, від 17 жовтня 2018 р. у справі № 380/624/16-ц, і підстав відступу від яких колегія суддів не знайшла.

За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (ст. 121 ЗК), першочергове право на таке отримання має особа на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові, проте помилився щодо мотивів такої відмови, тому Верховний Суд постанову апеляційного суду скасував, рішення районного суду змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути