За своєю правовою природою погашення податкового векселя є виконанням обов`язку зі сплати податку, одним із видів якого є акцизний збір

Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку ВСУ щодо юрисдикції спору за позовом податкових органів до нотаріуса про вчинення протесту податкових векселів, визначивши, що такі спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не цивільного.

26 червня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – Офіс)  у цивільній справі № 591/4543/16-ц за позовом Офісу до приватного нотаріуса про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язання вчинити дії.

Офіс у позовній заяві вимагав скасувати постанову приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 травня 2016 р., зобов`язати приватного нотаріуса вчинити протест податкових векселів у неплатоспроможності, виданих ТОВ «Горобина» та авальованих ПАТ «КБ «Приватбанк».

Рішенням Зарічного районного суду міста Суми, залишеним без змін Апеляційним судом Сумської області, у задоволенні позову Офісу відмовлено.

У касаційній скарзі позивач наполягав, що нотаріус зобов`язаний був вчинити нотаріальну дію – протест векселів, тому його дії є протиправними і суперечать чинному законодавству, чого не врахували суди попередніх інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду  справу передано на розгляд Великої Палати ВС з посиланням на ст.ст. 402, 404, пп.7 п. 1 розд. ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, відповідно до якого суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати, колегія суддів керувалася тим, що є підстави для відступу від висновку Верховного Суду України, про те, що спір за позовом податкових інспекцій до нотаріуса щодо протесту податкового векселя, який по суті є податковою розпискою, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Велика Палата заначила, що згідно зі ст. 92 Закону № 3425-XII протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель, та погодилася з висновками колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, що між сторонами виник публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, який і за суб`єктним складом і за характером спірних правовідносин має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Одним із видів векселів є податкові векселі. Відповідно до пп.14.1.176 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) – простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов`язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений ст.ст. 225, 229 ПК України. Тобто податковий вексель є податковою розпискою, яка підтверджує податкове зобов`язання векселедавця сплатити акцизний збір.

Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк. За своєю правовою природою погашення податкового векселя є виконанням обов`язку зі сплати податку, одним із видів якого є акцизний збір.

Позивач звернувся до суду з позовом з метою реалізації передбачених вказаними нормами матеріального права повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням податкового законодавства. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду, в адміністративному порядку здійснювалося провадження у справах за зверненням органів податків і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень і здійснювалося на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Отже, Велика Палата дійшла висновку, що між сторонами виник публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а саме – з приводу сплати акцизного збору, який підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, та визнала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 28 березня 2012 р. у справі № 6-11цс12, від 18 липня 2012 р. у справі № 6-75цс12, від 07 листопада 2012 р. у справі № 6-111цс12, від 14 листопада 2012 р. у справі № 6-138цс12, від 26 грудня 2012 р. у справі № 6-155цс12, від 16 січня 2013 р. у справі № 6-160цс12, від 13 лютого 2013 р. у справі № 6-159цс12, про те, що спір за позовом податкових інспекцій до нотаріуса щодо протесту податкового векселя, який по суті є податковою розпискою, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути