Судова практика
За відсутності спадкоємців відповідачем за позовом про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем є орган місцевого самоврядування
18 грудня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 202/8251/18 задовольнив частково касаційну скаргу відповідача, який оспорював порядок вступу позивача у спадщину.
Спадкоємець звернувся до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин, визнання правочинів недійсними, визнання права власності в порядку спадкування, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації. У позові вказував, що приватний нотаріус відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, оскільки зазначене спадкове майно відсутнє, бо було відчужене після смерті спадкодавця.
Вказував, що спадкове майно, а саме спірна квартира була відчужена одним відповідачем, який набув право власності на неї на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано.
Районний суд позовні вимоги задовольнив частково у зв’язку з доведеністю факту родинних відносин. Також суд дійшов висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири, оскільки зазначений відповідач не набув права власності на квартиру та, відповідно, не мав права її відчужувати.
Врахувавши, що позивач прийняв спадщину у встановленому законом порядку, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину із вказаних вище причин, суд дійшов висновку про визнання за ним права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після смерті тітки.
Інший відповідач не мав правових підстав на відчуження спірної квартири, тому суд дійшов висновку про витребування її з чужого незаконного володіння на користь спадкоємця – позивача. Оскільки речове право відповідачів на спадкове майно є припиненим, то суд вважав за необхідне скасувати записи про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ними.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру за двома відповідачами, апеляційний суд виходив із того, що на теперішній час право власності на спірну квартиру за ними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстроване.
Розглянувши касаційну скаргу третього відповідача, Верховний Суд нагадав, що у справі за позовом спадкоємця, який прийняв спадщину, про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 р. у справі № 554/356/21 (провадження № 61-5463св22)).
У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 жовтня 2021 р. у справі № 234/17030/18, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2023 р. у справі № 199/1204/21).
У цій справі позивач пред’явив позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спірну квартиру до осіб, які не є спадкоємцями, позовних вимог до відповідного органу місцевого самоврядування не було пред’явлено.
Тому суди мали відмовити в задоволенні цих позовних вимог внаслідок їх пред’явлення до неналежних відповідачів.
Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 р. у справі № 336/6023/20.
Отже, Верховний Суд рішення районного суду та постанову апеляційного суду в частині позовних вимог про встановлення факту родинних відносин, визнання правочинів недійсними, визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна із чужого незаконного володіння скасував і ухвалив в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанову апеляційного суду в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації змінив, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
