Судова практика
Закон «Про землеустрій» не дає визначення грубого порушення суб’єктом господарювання вимог нормативно-правових актів
3 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 810/1097/18 залишив без задоволення касаційну скаргу Держгеокадастру, який не довів грубого порушення закону інженером-землевпорядником.
Особа звернулась до суду з позовом до Держгеокадастру, Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру про визнання протиправним та скасування рішення, які, на думку позивача, прийняті за відсутності законодавчо визначених підстав, оскільки не було дотримано процедури державного нагляду у сфері землеустрою, визначеної положеннями ст. 61-1 Закону України від 22 травня 2003 р. № 858-IV «Про землеустрій», без установлення факту наявності вини щодо грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, задовольнив позовні вимоги з тих мотивів, що рішення у формі протоколу в частині звернення з поданням щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника позивача було ухвалено Кваліфкомісією Держгеокадастру з порушенням норм чинного законодавства та без врахування усіх істотних обставин, оскільки обов’язковою умовою для винесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника є встановлення факту правопорушення та вини особи у вчинені даного правопорушення.
Розглядаючи касаційну скаргу Держгеокадастру, Верховний Суд вказав, що Закон № 858-IV не дає визначення грубого порушення суб’єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів.
Застосоване законодавцем у ст. 68 Закону № 858-IV поняття «грубе порушення суб’єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів», яке має оціночний характер, а тому для з’ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об’єктивних та суб’єктивних ознак вчиненого діяння.
Визнання грубим порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою залежить від оцінки таких критеріїв кожний з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об’єктивних ознак здійснюваного порушення; суб’єктивних ознак здійснюваного порушення.
З таких міркувань суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, дійшов вірного висновку, з яким погодився й суд апеляційної інстанції про недоведеність відповідачами як суб`єктами владних повноважень факту вчинення позивачем грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
Таким чином, Верховний Суд визнав, що спірні рішення прийняті без дотримання встановлених законом вимог.
Підготував Леонід Лазебний
