Судова практика
Закриття кримінального провадження в частині тяжкого суспільно небезпечного діяння не є підставою для зміни виду примусових заходів медичного характеру, якщо особа вчинила інші суспільно небезпечні діяння
9 квітня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 333/11505/23 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, який просив закрити кримінальне провадження у зв’язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно особи задоволено, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 р. № 3886-IX, який має зворотну дію в часі, виключає суспільну небезпечність діяння особи за ч. 4 ст. 185 КК України, отже кримінальне провадження в цій частині підлягає закриттю.
Решта суспільно небезпечних діянь, вчинених фігурантом, є проступками та нетяжкими злочинами, з огляду на що вважав за можливе застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Верховний Суд вказав, що за наведених обставин, а також з урахуванням положень ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України, фігурант вчинив суспільно небезпечне діяння, яке не містить ознаки кримінального правопорушення.
Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на викладене, а також ураховуючи фактичну декриміналізацію вказаного суспільно небезпечного діяння та позицію сторони захисту, яка не заперечувала щодо закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України у зв’язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, Верховний Суд змінив ухвали місцевого і апеляційного судів та закрив кримінальне провадження в цій частині.
При цьому згідно з ч. 4 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду.
Обґрунтовуючи застосування до фігуранта примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом, суди в оскаржуваних рішення виходили із того, що, оскільки він страждає на розлад психічної діяльності – гострий органічний шизофреноподібний розлад та вчинив суспільно небезпечні діяння, які хоч і не пов’язані із посяганням на життя іншої особи, однак пов’язані з посяганням на здоров’я потерпілої та становить загрозу для останньої, то вимога сторони захисту про застосування до нього примусових заходів у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом є безпідставною.
На переконання колегії суддів ВС, закриття кримінального провадження в частині вчинення фігурантом суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суттєво не впливає на визначений йому вид примусових заходів медичного характеру та не свідчить про істотну диспропорцію між визначеним судами видом таких заходів та характером захворювання, тяжкістю вчиненого діяння, а також ступенем небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, за результатом судового розгляду, встановивши всі фактичні обставини всіх суспільно небезпечних діянь, які не оспорюються стороною захисту, взяв до уваги висновок судово-психіатричної експертизи та дійшов обґрунтованого переконання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно фігуранта у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
