Судова практика
Залучення оперуповноваженого до проведення негласної слідчої (розшукової) дії не утворює істотного порушення КПК
10 грудня 2019 р. Верховний Суд у справі № 711/8582/16-к залишив касаційну скаргу засудженого без задоволення, визнавши, що слідчий, який здійснює досудове розслідування, може проводити негласні слідчі (розшукові) дії самостійно або із залученням оперативних підрозділів.
Вироком суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, осіб було засуджено за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК, за те, що вони, з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, всупереч вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 р. № 1334-VI брали участь як адміністратори закладу, де надавали доступ до азартних ігор, консультували гравців, допомагали робити ставки, отримувати виграш.
У касаційній скарзі захисник обґрунтовував, що матеріали провадження не містять належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження винуватості засуджених. Серед іншого вказував, що прокурор доручив проведення контролю за вчиненням злочину слідчому, а той залучив до участі в цій негласній слідчій (розшуковій) дії оперуповноваженого, який виконував безпосередні дії, спрямовані на реалізацію цієї слідчої дії, проте в матеріалах провадження відсутнє письмове доручення слідчого на здійснення оперуповноваженим контролю за вчиненням злочину.
Верховний Суд з’ясував, що на підставі постанови прокурора органом досудового розслідування проведено негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки (гри).
Суд першої інстанції належним чином дослідив та проаналізував у вироку вказаний доказ, який підтверджує безпосередню причетність засуджених до проведення та надання можливості доступу до азартних ігор, докладно мотивувавши свої висновки.
Зі змісту п. 6 ст. 246 КПК, п. 3.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні убачається, що слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, може проводити слідчі дії самостійно, спільно з уповноваженими оперативними підрозділами, залучати до їх проведення інших осіб, а також доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам.
За матеріалами провадження, прокурор постановою доручив слідчому провести контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки.
Із протоколу про результати контролю за вчиненням злочину, складеного слідчим, убачається, що зазначену слідчу дію проведено цим слідчим, який на підставі п. 6 ст. 246 КПК залучив до участі оперуповноваженого.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що оперуповноважений не вчиняв процесуальних дій, не складав процесуальних документів, а за рішенням слідчого був залучений до проведення контрольованої закупки, про що зазначено у протоколі про результати контролю за вчиненням злочину, складеному за його участю.
Тому доводи касаційної скарги в цій частині не свідчать про наявність таких істотних порушень КПК, які б перешкодили чи могли би перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Підготував Ярослав Степанніков
