Судова практика
Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, перевірених за його участю під час слідчого експерименту, не свідчить про недопустимість протоколу експерименту як доказу
10 серпня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 556/1969/18 залишив без задоволення касаційну скаргу захисниці, яка зазначала про ненадання належної оцінки доводам сторони захисту, які повною мірою доводили невинуватість її підзахисного.
Вироком міського суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК.
У касаційній скарзі захисниця стверджувала, що в основу обґрунтування рішення місцевого суду про винуватість її підзахисного було покладено недопустимі та недостовірні докази, що не підтверджують його вину (зокрема протокол слідчого експерименту), зокрема – протокол слідчого експерименту.
Читайте також: Розбіжності обвинувачення в обвинувальному акті з викладом фактичних даних у повідомленні про підозру є істотним порушенням вимог КПК
Верховний Суд вказав, що відповідно до висновків об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених у провадженні № 51-6070кмо19, приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів – протоколом слідчого експерименту.
Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.
Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.
Читайте також: Залучення експертом для консультації іншого спеціаліста без процесуального рішення слідчого не є істотним порушенням вимог КПК
Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.
Проведена слідча дія відповідає вимогам ст. 240 КПК, а протокол, складений за наслідками її проведення, – вимогам ст. 104 КПК.
Тому Верховний Суд визнав доводи касаційної скарги безпідставними.
Підготував Леонід Лазебний
