Судова практика
Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії процесу, зокрема і на стадії виконання судового рішення
8 вересня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/33621/18 направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди по суті позов не розглянули.
Одна особа звернулася до суду з позовом до іншої та просила визнати повністю припиненим її грошове зобов`язання, обґрунтовуючи тим, що рішенням місцевого суду у про визнання недійсним правочину, поділ майна та стягнення коштів, яке набрало законної сили, стягнуто з неї на користь відповідача 1/2 частку вартості спільного майна подружжя; відкрито виконавче провадження. Пізніше рішенням цього ж суду у справі № 757/2129/14-ц про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивачки компенсацію за 1/2 частку в спільному майні; відкрито виконавче провадження.
Позивачка подала заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою її борг як боржника в одному виконавчому провадженні є погашеним повністю у рахунок часткового погашення зобов’язання боржника (відповідача) перед нею як стягувачем в іншому виконавчому провадженні.
Місцевий суд, з яким погодився й апеляційний, відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що рішення суду є обов’язковим до виконання та зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється лише в межах виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а не шляхом пред’явлення нового позову.
Читайте також: Зарахування зустрічних вимог: як обійтися без помилок?
Розглянувши касаційну скаргу позивачки, Верховний Суд вказав, що тлумачення норм ст.ст. 601, 602 ЦК України свідчить про те, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування і, відповідно, не припиняє зобов’язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.
Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов’язань повністю або частково.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов’язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій наведеного не врахували, не звернули уваги на те, що позивачка зробила заяву про зарахування зустрічних вимог, наслідком подання якої, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов’язань повністю або частково, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.
Отже, Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
