Зацікавленість особи у вчиненні щодо неї або ж на її користь певних незаконних дій не може вказувати на вимагання у неї неправомірної вигоди

15 жовтня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати ККС ВС у справі № 404/8115/20 відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора, який вказував на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особам засуджених внаслідок м`якості.

Начальник сектору реагування патрульної поліції обвинувачувався в тому, що  отримав на свій картковий рахунок 5000 грн неправомірної вигоди через іншого обвинуваченого, працівника патрульної поліції, від особи за непритягнення останньої до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, визнав винуватими та засудив одного з фігурантів за ч. 5 ст. 27 – ч. 1 ст. 368 КК до штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн, а іншого – за ч. 1 ст. 368 КК до штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 1 рік.

У касаційній скарзі прокурор зазначав, що висновки судів про те, що обвинувачений як начальник сектору реагування патрульної поліції не є службовою особою, яка займає відповідальне становище, є неправильними. Стверджував, що обвинуваченим було створено такі умови, за яких свідок вимушений був надати неправомірну вигоду, що вказує на наявність її вимагання.

Читайте також: Водій, який порушив ПДР в стані алкогольного сп’яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, не може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням

Верховний Суд вказав, що обвинувачений вчинив інкриміноване йому діяння, здійснюючи патрулювання. Така діяльність не пов’язана із зайняттям ним певної посади. Жодних адміністративно-господарських чи організаційно-розпорядчих функцій він не здійснював. Свідок в суді першої інстанції зазначив, що його автомобіль було зупинено раніше незнайомим йому працівником поліції, що вказує на те, що він надав неправомірну вигоду останньому як працівнику патрульної поліції, який під час патрульного чергування здійснив зупинку його автомобіля.

Тому Верховний Суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення безпідставно інкриміновано обвинуваченому таку кваліфікуючу ознаку ст. 368 КК як вчинення відповідного кримінально караного діяння службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Щодо тверджень сторони обвинувачення про те, що кримінальне правопорушення було вчинено із кваліфікуючою ознакою вимагання,  то зацікавленість особи у вчиненні щодо неї або ж на її користь певних незаконних дій не може вказувати на вимагання у неї неправомірної вигоди. Тобто кваліфікуюча ознака вимагання у службових кримінальних правопорушеннях насамперед характеризується тим, що надавач неправомірної вигоди розуміє, що надає її за незаконні рішення, дії чи бездіяльність. У протилежному ж випадку вимагання виключається.

Читайте також: Явно несправедливе покарання – не будь-яка відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність принципового характеру

Відповідно до п. 5 примітки до ст. 354 КК у ст. 368 КК під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Cудом першої інстанції було встановлено, що свідок погодився надати засудженому неправомірну вигоду у розмірі 5000 грн та надалі надав її через пособника усвідомлюючи, що у такий спосіб він уникає настання для себе негативних наслідків, а саме – складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, тобто прагнув обійти встановлену процедуру здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, задовольняючи в такий спосіб власні незаконні інтереси.

Окрім цього, зі змісту обвинувального акту слідує, що засудженому було інкриміновано діяння, яке полягало у проханні надати неправомірну вигоду. З урахуванням цих обставин констатацію судами попередніх інстанцій відсутності в діях засудженого такої кваліфікуючої ознаки ст. 368 КК як «вимагання неправомірної вигоди» Верховний Суд визнав правильною.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути