Судова практика
Заява педагогічного працівника пенсійного віку про надання відпустки свідчить про його намір та згоду на продовження трудових відносин, а не звільнення
19 жовтня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 159/3893/20 відмовив у задоволенні касаційної скарги роботодавця, який звільнив працівника без законної підстави.
Вчителька звернулася до суду із позовом до навчального закладу про поновлення на роботі. У позові зазначала, що працювала на умовах безстрокового договору вчителем біології в ОНЗ. Їй було запропоновано укласти з 1 липня 2020 р. трудовий договір строком на один рік. Про згоду або відмову від пропозиції навчальний заклад просив повідомити заявою до 30 червня 2020 р., інакше її буде звільнено у зв’язку з відмовою укласти строковий трудовий договір на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та пп. 2 п. 3 розд. Х Закону «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX. У зв’язку з відсутністю заяви позивачки про згоду на укладення строкового трудового договору на один рік наказом відповідача її було звільнено із займаної посади без вихідної допомоги.
Читайте також: Звільненого без законної підстави працівника має бути поновлено на попередній роботі, а не на іншій рівнозначній посаді
Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено з підстав недотримання відповідачем вимог пп. 2 п. 3 розд. Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 463-IX.
Розглянувши касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд вказав, що пп. 2 п. 3 розд. Х Закону № 463-IX встановлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
До 1 липня 2020 р. керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані були припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону № 463-IX.
Згоду на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору (контракту) могло бути надано у будь-якій формі.
У випадку згоди педагогічного працівника, який є одержувачем пенсії за віком, на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору (контракту) такий працівник не міг бути звільнений на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
У цій справі керівник закладу освіти, за наявності сумнівів у наданні позивачкою згоди на укладення строкового договору чи її суперечливої поведінки, не був позбавлений можливості до 1 липня 2020 р. надати позивачці для підписання строковий трудовий договір (контракт).
Підписання працівником до 1 липня 2020 р. строкового трудового договору (контракту) було б достатнім свідченням його згоди продовжувати трудові відносини на умовах строкового трудового договору.
Встановивши, що до 1 липня 2020 р. позивачка не повідомила відповідача про незгоду із укладенням строкового трудового договору, а примірник строкового трудового договору їй для підписання не надавався, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про недодержання відповідачем процедури звільнення позивачки в порядку виконання пп. 2 п. 3 розд. Х Закону № 463-IX, що є підставою для її поновлення на попередній посаді.
Крім того, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що звернення позивачки до адміністрації навчального закладу із заявою про надання їй відпустки строком 56 календарних днів починаючи з 1 липня 2020 р. могло бути одним із свідчень того, що позивачка мала намір продовжити трудові відносини з ОНЗ.
Підготував Леонід Лазебний
