Судова практика
Наслідки ухилення від експертизи застосовуються судом виключно за наявності доказів умисного перешкоджання її проведенню, тоді як сама лише неявка особи про це не свідчить
12 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 585/1301/24 задовольнив касаційну скаргу на рішення про відмову в оспорюванні батьківства.
Позивач зазначив, що після одруження з відповідачкою визнав себе батьком дитини та змінив актовий запис про народження. Згодом через заяви відповідачки, що він не є біологічним батьком, позивач засумнівався у своєму батьківстві.
Суди відмовили в позові, застосувавши до позивача наслідки, передбачені ст. 109 ЦПК. Так, суд першої інстанції призначив молекулярно-генетичну експертизу для встановлення батьківства, поклавши її оплату на позивача та роз’яснивши наслідки ухилення від неї. Оскільки сторони не з’явилися для відбору біологічних зразків, експертизу проведено не було. Наслідки ухилення покладено на позивача як ініціатора дослідження, який мав забезпечити його проведення – в задоволенні позову відмовлено.
Читайте також: Апеляційне оскарження ухвали суду про призначення експертизи не є поважною причиною неявки відповідача до експертної установи
У касаційній скарзі позивач посилався на те, що суди не встановили умисного характеру його ухилення від експертизи для застосування до нього ст. 109 ЦПК.
Верховний Суд не погодився із судами попередніх інстанцій і зазначив, що у справах про оспорювання батьківства предметом доказування є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Молекулярно-генетична експертиза має істотне доказове значення для встановлення цієї обставини (узгоджується з постановою ВС від 16 жовтня 2019 р. у справі № 149/2562/18) .
Зі змісту ст. 109 ЦПК убачається, що суд може визнати факт, для з’ясування якого експертизу було призначено, або відмовити у його визнанні лише в разі ухилення учасника справи від участі в ній, якщо без цього провести експертизу неможливо. При цьому ухиленням є саме умисні дії особи, спрямовані на унеможливлення проведення експертизи (узгоджується з постановою ВС від 10 травня 2022 р. у справі № 473/1343/18).
Читайте також: Батьки чоловіка, якого після смерті записано батьком дитини, мають право оспорювати такий запис
Суд першої інстанції не забезпечив належного повідомлення позивача про дату та місце відбору біологічних зразків, оскільки клопотання експерта надіслано представнику позивача електронною поштою, а доказів його вручення до визначеної експертом дати матеріали справи не містять. Поштове повідомлення про вручення клопотання датоване вже після дати проведення відбору зразків.
Отже, суди не встановили умисного ухилення позивача від експертизи та передчасно застосували наслідки, передбачені ст. 109 ЦПК. Сам факт неявки особи для відбору зразків без доказів її належного повідомлення про дату, час і місце не є підставою для застосування цих процесуальних наслідків.
У підсумку Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, судові рішення скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підготувала Тетяна Романенко
Окрема думка на постанову ВС від 12 серпня 2026 р.
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
