Судова практика
Заява виконавця з процесуальних питань виконання судового рішення підлягає негайному розгляду судом без відкриття провадження
1 липня 2020 р. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 488/3753/17-ц задовольнив касаційну скаргу та вказав, що розгляд процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами доти, доки судове рішення не буде виконане в порядку.
Приватний виконавець звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, та просив звернути стягнення на його житловий будинок.
За даними бюро технічної інвентаризації боржник є власником будинку, однак свідомо не зареєстрував право власності на нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з метою унеможливити звернення стягнення на вказане майно.
Відмовляючи у відкритті провадження за цим поданням, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що воно є аналогічним з поданням приватного виконавця, за наслідками розгляду якого було відмовлено у відкритті провадження. При цьому суд послався на п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
У касаційній скарзі приватний виконавець вказував, що висновки суду про те, що виконавець звернувся до суду з поданням про той самий предмет та з тих самих підстав є безпідставними, оскільки у серпні 2019 р. він звернувся до суду з поданням іншого змісту та усунув його недоліки.
Верховний Суд зазначив, що приватний виконавець цього разу звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на майно боржника у тому самому виконавчому провадженні щодо того самого об’єкта нерухомого майна, проте з інших правових підстав, з додаванням нових доказів, а тому висновки про те, що немає підстав для розгляду нового подання виконавця, є помилковими.
Верховний Суд вказав, що формалізм у процесі є позитивним і необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розгляд процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання ст. 129 Конституції України щодо обов’язковості судового рішення, стільки разів, скільки для цього необхідно, щоб виконати судове рішення. Проте це не мають бути тотожні та аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені.
При цьому згідно з ч. 11 ст. 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного/приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Розгляд процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), є виконанням судових рішень як прикінцевого етапу в процесі реалізації захисту цивільних прав.
Заява (подання державного/приватного виконавця) з процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, зокрема, про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, підлягає негайному розгляду без відкриття провадження у справі.
Отже, Верховний Суд касаційну скаргу виконавця задовольнив частково і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
