Судова практика
Здійснення кримінального провадження за відсутності депутатки держдуми рф, засудженої за посягання на цілісність і недоторканність України, не суперечить вимогам КПК
30 травня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 127/26784/22 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на передчасність рішення про проведення спеціального судового розгляду.
Вироком міського суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, депутатку держдуми рф визнано винуватою та засуджено за ч. 3 ст. 110 КК України.
Кримінальне провадження як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду, здійснювалося за відсутності обвинуваченої (in absentia) в порядку спеціального досудового та судового провадження.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що судами попередніх інстанцій безпідставно та з порушенням вимог кримінального процесуального закону було прийнято рішення про проведення спеціального судового розгляду.
Верховний Суд вказав, що розгляд кримінального провадження судом за відсутності засудженої здійснювався на підставі прийнятого рішення про спеціальне судове провадження відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними в Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого.
Подальше спеціальне судове провадження здійснювалося з дотриманням вимог ст. 323 КПК України, за участю захисника з повідомленням обвинуваченої шляхом направлення їй повідомлення про підозру, а також повісток про виклик за відомою робочою адресою на електрону пошту та публікації інформації про судові засідання в газеті «Урядовий кур’єр» та на порталі судової влади в мережі Інтернет. Крім того, повідомлення про підозру було перекладено на російську мову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 297-5 КПК України оголошення про виклик обвинуваченої до суду публікувалися на офіційному сайті вказаного засобу масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а також на офіційних веб-сайтах міського суду, а потім і апеляційного суду.
Таким чином, у цьому кримінальному провадженні суд першої інстанції врахував специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), зберігаючи неупередженість та безсторонність під час розгляду справи приділив особливе значення охороні прав і законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувалося за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням усіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням установлених законом особливостей, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а отже, поріг вимогливості до доказування в такому випадку підвищений.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у зазначеному рішенні суд обґрунтував, що в цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення вжила всіх можливих передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваної чи обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя з урахуванням установлених законом особливостей для кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia).
Тобто суд урахував правові позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» (Colozza v. Italy) , рішення від 12 лютого 1985 р.; справа «Шомоді проти Італії» (Somogyi v Italy), рішення від 18 травня 2004 р. та інші), за якими суд під час розгляду справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були вжиті всі можливі, передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
