Судова практика
Зменшення кількості пацієнтів санаторію після введення воєнного стану не свідчить про неможливість його власника забезпечити працівника санаторію роботою
21 червня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 149/1089/22 залишив без задоволення касаційну скаргу відповідача, який призупинив дію трудового договору з працівницею.
Працівниця звернулася до суду з позовом до АТ про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору з нею, зобов’язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Посилалася на те, що підставою для винесення наказу зазначено відсутність умов для організації та виконання виробничого процесу санаторно-курортного лікування, хоча відсутність умов для організації та виконання виробничого процесу нічим не підтверджена та спростовується роботою інших працівників у цьому закладі.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, частково задовольнив позов з тих мотивів, що відповідач не довів, що на час видачі наказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором, тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника – виконувати її.
У касаційній скарзі відповідач зазначав, що суди не врахували, що припиняючи дію трудового договору з позивачкою, товариство ніяким чином не порушило права останньої і діяло в межах ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ, оскільки через збройну агресію надання санаторно-курортних та медичних послуг підрозділом фактично не здійснювалося.
Верховний Суд вказав, що ст. 13 Закону № 2136-ІХ надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв’язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об’єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
У цій справі встановлено, що позивачка працює на посаді заступника директора санаторію з лікувальної роботи та за внутрішнім сумісництвом на посаді лікаря-невропатолога вищої категорії. До основних посадових обов’язків позивачки на посаді заступника директора з лікувальної роботи належить організація і контроль роботи медичного персоналу.
Призупиняючи дію трудового договору з позивачкою на підставі ст. 13 Закону № 2136-ІХ, відповідач виходив з відсутності в нього умов для організації та виконання виробничого процесу з санаторно-курортного лікування.
Разом з тим суди встановили, що як на час видачі оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, так і на час розгляду справи, санаторій здійснював свій основний вид діяльності та надавав медичні й санаторно-курортні послуги. До роботи були залучені 225 працівників. Дію трудових договорів відповідач призупинив лише з позивачкою та ще вісьмома працівниками.
Таким чином, суди обґрунтовано вважали, що призупинення дії трудового договору з позивачкою є незаконним, оскільки обставин неможливості відповідача у зв’язку з військовою агресією проти України надати позивачці роботу, а останній виконувати її в цій справі не встановлено.
При цьому сама по собі обставина зменшення кількості пацієнтів санаторію після введення воєнного стану на території України не свідчить про неможливість відповідача забезпечити роботою позивачку, яка обіймала посади заступника директора з лікувальної роботи та лікаря-невропатолога вищої категорії.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
