Судова практика
Зміна мінімального розміру аліментів є підставою для визначення їх суми під час виконання судового рішення
22 квітня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 335/3166/14-ц задовольнив касаційну скаргу стягувача та вказав на правовий механізм стягнення аліментів у розмірі не нижчому мінімального гарантованого розміру попри постановлені раніше судові рішення про стягнення аліментів у меншому розмірі.
Стягувач звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця, обґрунтувавши вимоги тим, що рішенням районного суду від 2004 р. стягнено з боржника на користь стягувача аліменти на утримання сина – 100 грн щомісяця до його повноліття та 50 грн щомісяця на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Рішенням районного суду 2006 р. збільшено розмір аліментів на утримання сина до 150 грн щомісяця, до досягнення дитиною 18 років.
Рішенням районного суду в липні 2014 р. збільшено розмір аліментів, які стягуються з боржника на користь стягувача, до 500 грн щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення сином повноліття.
У провадженні старшого державного виконавця перебуває провадження за виконавчим листом, який видав районний суд. У боржника виникла значна заборгованість. На думку скаржника, обрахунок заборгованості боржника у вказаному виконавчому провадженні здійснюється виконавцем виключно з розрахунку 500 грн на місяць, що є протиправним, порушує права неповнолітнього та не відповідає приписам ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 2 ст. 182 СК України, якою встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін постановою апеляційного суду, скаргу на дії державного виконавця залишено без задоволення. Рішення мотивовано тим, що внесення змін до чинного законодавства щодо визначення мінімального розміру стягуваних на одну дитину аліментів не є підставою для зміни розміру аліментів, призначених (стягнутих) на підставі рішень судів, постановлених до набрання цими змінами чинності.
У касаційній скарзі стягувач зазначав, що приписи спеціального для державного виконавця закону (ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»), зобов`язують виконавця стягувати з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України, що є чітким приписом законодавця щодо дій виконавця в процесі виконання рішення суду, з моменту набрання чинності відповідною юридичною нормою (28 серпня 2018 р.), та який носить імперативний характер й довільному тлумаченню не підлягає.
Задовольняючи касаційну скаргу, Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, до якої внесено зміни Законом України від 17 травня 2017 р. № 2037- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до ст. 192 СК України, але є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначеного у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості.
Законом України від 3 липня 2018 р. № 2475-VIII ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, згідно з яким виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України, навіть за наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі нижчому, ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Таким чином, виконавець повинен стягувати з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.
Отже, Верховний Суд скаргу стягувача задовольнив.
Підготував Леонід Лазебний
