Connect with us

Судова практика

Зміна розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, які використовуються у Кримінальному кодексі, не є підставою для зміни кваліфікуючих ознак злочину

Опубліковано

16 січня 2020 р. Верховний Суд у справі № 335/6360/15-к відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника в інтересах засудженого, вмотивовану тим, що на час розгляду кримінального провадження діяння перестало належати до кримінально караних.

Вироком районного суду особу засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

Згідно з вироком, засуджений за попередньою змовою з іншою, діючи умисно, таємно, переслідуючи корисливий мотив, викрав майно ТОВ «Бізнес Візіт», чим завдали майнової шкоди вказаній юридичній особі на загальну суму 171,33 грн.

Крім того, засуджений за попередньою змовою з іншою, діючи умисно, повторно, таємно, переслідуючи корисливий мотив, викрав майно ПАТ «Альфа Банк», чим завдали майнової шкоди вказаній юридичній особі на загальну суму 1 870 грн.

Апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а вирок районного суду – без зміни.

У касаційній скарзі захисник поставив питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, зазначивши, що на час розгляду кримінального провадження було збільшено розмір неоподатковуваного мінімуму доходу громадян і для притягнення особи до кримінальної відповідальності мінімальна вартість викраденого майна мала становити 192 грн, а тому епізод крадіжки майна ТОВ «Бізнес Візіт» перестав належати до кримінально караних діянь. На думку захисника, враховуючи вимоги ст. 5 КК України та керуючись положеннями ст. 284 КПК України, апеляційний суд був зобов`язаний закрити кримінальне провадження за вказаним епізодом.

Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. 

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 5 КК, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

У своєму Рішенні від 19 квітня 2000 р. № 6-рп 2000 про зворотну дію кримінального закону у часі (справа  1-3/2000) Конституційний Суд України дійшов висновку, що зміна розміру соціальних величин (мінімальної заробітної плати, неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), які використовуються у КК, не є зміною у кримінальному праві, а тому не має зворотної дії у часі та не є підставою для зміни кваліфікуючих ознак злочину.

Отже, кримінальний закон, який визначає діяння як лочин, може містити посилання на положення інших нормативно-правових актів, при цьому, якщо ці положення в подальшому змінюються, загальний зміст кримінального закону, в даному випадку – диспозиція його норм, змін не зазнає.

За таких обставин доводи касаційної скарги захисника про відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2  ст. 185 КК (за вартісним критерієм), визнані колегії суддів безпідставними.

Підготував Іван Мельниченко

Рішення в ЄДРСР – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87053573

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.