Судова практика
Звільнення працівника, що має триваючий конфлікт інтересів, без застосування роботодавцем інших способів врегулювання свідчить про недотримання трудового законодавства
28 серпня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 705/5802/23 залишив без задоволення касаційну скаргу роботодавця, який порушив процедуру врегулювання конфлікту інтересів.
Особа звернулася до суду з позовом до Національного дендрологічного парку про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Наказом в.о. директора відповідача до позивачки застосовано захід врегулювання конфлікту інтересів у спосіб звільнення. Як правову підставу для звільнення зазначено наявний у неї реальний конфлікт інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України «Про запобігання корупції», – п. 4-1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України.
Позивачка наполягала, що її не було повідомлено про суть та характер наявного конфлікту інтересів, не вжито будь-яких заходів врегулювання конфлікту інтересів у спосіб, відмінний від звільнення (у випадку наявності реального конфлікту інтересів), не було запропоновано будь-якої посади, переведення на яку мало б результатом врегулювання конфлікту інтересів, не виконано процедуру завчасного повідомлення профспілкового органу підприємства про звільнення працівника.
Читайте також: Двоюрідні брати і сестри у підпорядкуванні посадовця не означало конфлікту інтересів, доки не вважалися близькими родичами
Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено частково з тих мотивів, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів існування законних підстав для звільнення позивачки, не обґрунтовано наявності конфлікту інтересів у неї, а також того, що інші заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів не могли бути застосовані.
У касаційній скарзі відповідач зазначав, що суди попередніх інстанцій не врахували, що фактичні обставини справи та поведінка позивачки унеможливили використання роботодавцем інших форм врегулювання конфлікту інтересів.
Верховний Суд вказав, що саме відповідач повинен спростувати доводи позивачки та довести законність звільнення останньої з роботи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 р. у справі № 381/4598/21.
У п. 4-1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України визначені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов, зокрема передбачено можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про запобігання корупції» зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; 3) обмеження доступу особи до певної інформації; 4) перегляду обсягу службових повноважень особи; 5) переведення особи на іншу посаду; 6) звільнення особи.
Читайте також: Рішення місцевої ради, прийняте в умовах потенційного або реального конфлікту інтересів, є недійсним
Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу (ч. 2 ст. 34 Закону України «Про запобігання корупції»).
Отже, звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи із займаної посади у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється лише в разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, тобто звільнення особи є крайнім способом врегулювання конфлікту інтересів.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 3 грудня 2020 р. у справі № 3354/120/18, від 1 грудня 2020 р. у справі № 452/499/19, від 16 червня 2021 р. у справі № 344/4709/20, від 15 вересня 2021 р. у справі № 127/7780/20, від 29 вересня 2021 р. у справі № 750/10411/19.
Отже, як вирішив Верховний Суд, суди дійшли загалом правильного висновку про те, що відповідач не дотримався норм антикорупційного й трудового законодавства при звільненні позивачки і її порушене право підлягає захисту шляхом поновлення на роботі.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
