Судова практика
Звільнення працівника у зв’язку з переведенням за згодою сторін не припиняє права безстрокового найму квартири, а отже не передбачає виселення
12 липня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 334/8158/17 залишив без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю, яке наполягало на виселенні колишнього працівника і його сім’ї з наданого житла.
Товариство з обмеженою відповідальністю, яке водночас було наймодавцем житла для працівника, звернулося до суду з позовом до колишнього працівника (наймач) та членів його сім’ї про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення без надання іншого житла і зняття з реєстрації місця проживання, оскільки умовою їх проживання у квартирі була робота за трудовим договором з ТОВ протягом визначеного договором найму житлового приміщення строку і цю умову працівником було порушено.
Читайте також: Перехід права власності на житло до іншої особи не є безумовною підставою для виселення членів сім’ї попереднього власника
Рішенням районного суду позов задоволено з тих мотивів, що умовою проживання відповідачів у квартирі була робота працівника у ТОВ не менше 15 років. Оскільки він за власним бажання звільнився з роботи, пропрацювавши лише близько 7 років, то втратив право проживання у квартирі. Працівник також порушив умови договору найму, зареєструвавши місце проживання іншої особи без згоди власника нерухомого майна.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено у зв’язку з тим, що умовами договору найму передбачено три випадки, коли право безстрокового використання квартири залишається за наймачем: якщо наймач пропрацює на фірмі не менше 15 років; у випадку переведення наймача за угодою сторін на іншу роботу; у зв’язку з неможливістю виконання роботи за станом здоров’я в результаті виробничої травми. Оскільки працівник був звільнений з ТОВ у зв’язку з переведенням за взаємною згодою сторін, то за ним залишилося право безстрокового найму квартири, а отже його і його сім’ю не могло бути виселено без надання іншого житлового приміщення.
Крім того, працівник не порушив умов договору найму, зареєструвавши місце проживання малолітньої дитини без згоди власника нерухомого майна.
У касаційній скарзі ТОВ зазначало, що умови договору найму, за якими переведення на іншу роботу не припиняє право користування квартирою, стосуються переведення на цьому самому підприємстві, у той час, як працівник був переведений в інше підприємство, хоча і за згодою позивача.
Верховний Суд вказав, що за згодою власника будинку (квартири) член його сім’ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім’ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно (ч. 2 ст. 156 ЖК України).
Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання (ст. 16 Конвенції ООН про права дитини).
За висновком ВС, апеляційний суд обґрунтованого вирішив, що позов ТОВ є необґрунтованим, оскільки працівник у встановленому порядку, передбаченому умовами договору найму з позивачем, здобув право безстрокового використання квартири, тому виселення його та членів його сім’ї з неї без надання іншого житла є незаконним. Суд апеляційної інстанції також правильно вказав, що вселення малолітньої дитини без згоди власника майна не є порушенням договору в силу закону.
Доводи касаційної скарги про те, що умови договору найму, за якими переведення на іншу роботу не припиняє право користування квартирою, стосуються переведення на цьому самому підприємстві, у той час, як працівник був переведений в інше підприємство, ним не доведені, оскільки договір найму такого чіткого посилання не містить. А у разі неоднозначного тлумачення умов договору, вони тлумачаться проти того, хто готував договір (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2018 р. у справі № 753/11000/14-ц).
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
