Судова практика
Звільнення від відбування покарання особи, яка в умовах воєнного стану ухилилася від мобілізації, створює в очах суспільства негативне враження безладдя й безкарності
15 листопада 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 641/1067/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який вважав, що при призначенні покарання неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
Вироком районного суду фігуранта засуджено за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки за те, що він, будучи військовозобов’язаним і придатним до військової служби, проігнорував повістку та ухилився від призову на військову службу під час мобілізації. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Апеляційним судом вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано й призначено покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що судове рішення в частині скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України є необґрунтованим та незаконним.
Верховний Суд вказав, що ст. 50, 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
З урахуванням вищенаведеної мети покарання, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що звільнення від відбування покарання з іспитовим строком не може запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
Читайте також: Факт завершення строку дії контракту автоматично не позбавляє особу статусу діючого військовослужбовця
При цьому суд вказав, що з огляду на ситуацію, яка наразі склалася в країні – збройною агресією рф та конституційним обов’язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений засудженим умисний нетяжкий злочин являє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченому покарання і ухвалення нового вироку на підставі положень ст. 420 КПК України.
За висновком Верховного Суду, навіть з урахуванням долучених захисником копій медичних документів про вагітність дружини засудженого, рішення суду апеляційної інстанції щодо неможливості застосування до нього положень ст. 75 КК України є правильним, а призначене йому покарання таким, що відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, та є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення нових аналогічних кримінальних правопорушень.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
