Звіти фізичної особи – підприємця про нестачу товару, виявлену в ході інвентаризації в магазині, є належними і допустимими доказами вартості викраденого товару з цього магазину

17 липня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 750/11077/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який стверджував про недопустимість як доказів звітів про виявлення нестачі в магазині, відсутність у матеріалах кримінального провадження висновку інвентаризаційної комісії та експертної оцінки викраденого майна, визначення відсотка націнки магазину.

За матеріалами провадження обвинувачена в умовах воєнного стану відкрито викрала з товарної стійки магазину білу жіночу куртку вартістю 8 249 грн, чим спричинила фізичній особі – підприємцю матеріальну шкоду на вказану суму.

Районний суд засудив її за ч. 4 ст. 186 КК. Апеляційний суд скасував вирок у частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову, ухвалив новий вирок.

Захисник у касаційній скарзі зазначав, що суди безпідставно відхилили його клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи для підтвердження нестачі товару й витребування в Головному управлінні Державної податкової служби інформації щодо касових апаратів, зареєстрованих за фізичними особами – підприємцями, та перебування на роботі в останніх найманих працівників.

Читайте також: Бухгалтерська довідка підприємства, якому належить викрадене майно, в якій не вказано точної вартості такого майна, є неналежним та недопустимим доказом

Верховний Суд вказав, що відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про інвентаризацію активів та зобов’язань» від 02 вересня 2014 р. № 879 фізичні особи – підприємці не зобов’язані проводити інвентаризацію своїх активів і зобов’язань. Вимоги про її проведення, встановлені у вказаних законодавчих актах, не поширюються на ФОП, а застосовуються тільки до юридичних осіб. До того ж підприємці можуть проводити інвентаризацію з власної ініціативи. Для цього не потрібно дотримуватися вимог Положення № 879. ФОП можуть проводити інвентаризацію вибірково, на власний розсуд. У такому випадку інвентаризація проводиться у вільному порядку, її може робити сам підприємець чи його працівники. Інвентаризація оформляється в довільній формі. 

Отже, надані потерпілою звіти про нестачу товару, виявлену в ході інвентаризації у магазині, якими зафіксовано нестачу куртки, роздрібна ціна якої становить 8 249 грн, є належними й допустимими доказами, тож місцевий суд правильно взяв указані звіти до уваги як докази вартості товару, викраденого з магазину роздрібної торгівлі.

Читайте також: Вартість викраденого визначається загальною сумою завданої матеріальної шкоди, навіть якщо в жодному з епізодів вартість викраденого не перевищила суми, необхідної для притягнення до кримінальної відповідальності

Також, за висновком ВС, апеляційний суд слушно зауважив, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 242 КПК експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. В деяких кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартість (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна, чи проведення інших арифметичних розрахунків тощо). У цьому кримінальному провадженні потерпіла надала належні документи на підтвердження вартості викраденого в неї товару. 

Визначення, у кого був придбаний цей товар, його торгова націнка та ринкова вартість не є предметом доказування у кримінальному провадженні, адже обвинувачена відкрито заволоділа курткою з торговельної стійки магазину, на якій був цінник, що свідчив про її вартість, установлену для реалізації ФОП, тобто саме ця сума і є визначеною вартістю викраденого товару, саме на цю суму потерпілій було завдано матеріальних збитків і саме ця сума підлягає відшкодуванню на її користь.

Зазначений висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25 листопада 2019 р. у справі № 420/1667/18.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути