В світі
Берлін назвав головні загрози для країни
Перша стратегія національної безпеки Німеччини: росія – найбільша загроза, Китай – партнер, Україна – член Євросоюзу
Докорінна зміна архітектури європейської безпеки під впливом збройної агресії росії проти України змусила уряд Німеччини вдатися до безпрецедентного кроку – підготувати Стратегію національної безпеки країни (далі – Стратегія). Хоча схожі за змістом документи розроблялися й раніше і стосувалися, насамперед, оборонної політики, але такий комплексний підхід до питань безпеки з акцентом на зовнішній політиці був представлений вперше в історії країни.
Варто зазначити, що пункт про підготовку стратегії національної безпеки містився в коаліційній угоді, яку уклали в листопаді 2021 року соціал-демократи, зелені та вільні демократи. Планувалося, що робота над нею закінчиться протягом року, однак війна в Україні та міжпартійні суперечності значно ускладнили цей процес, на який знадобилося майже півтора року. В ході роботи над Стратегією розглядалася ідея створення Ради національної безпеки, але від неї відмовилися через необхідність перегляду повноважень між міністерствами та офісом канцлера.
Читайте також: Виконання рішень Європейського суду координуватиме Мін’юст
Виходячи зі свого статусу найбільш густонаселеної країни та найбільшої економіки в Європі, а також пам’ятаючи про історичне минуле, в Стратегії Берлін визнає свою особливу відповідальність за мир, безпеку, процвітання і стабільність, а також за раціональне використання природних ресурсів. Цінностями, покладеними в основу документа є:
- захист народу, суверенітету й територіальної цілісності Німеччини, Європейського Союзу та її союзників;
- захист вільного демократичного порядку;
- зміцнення здатності ЄС діяти й посилення його внутрішньої згуртованості, подальше поглиблення глибокої дружби з Францією;
- консолідація трансатлантичного альянсу й тісного партнерства із США;
- сприяння процвітанню і соціальній згуртованості, захист соціальної ринкової економіки в Німеччині;
- сприяння міжнародному порядку, базованому на міжнародному праві, Статуті ООН та універсальних правах людини;
- сприяння миру і стабільності в усьому світі та відстоювання демократії, верховенства права, людського розвитку та участі всіх груп населення, як передумови стійкої безпеки;
- сприяння сталому захисту природних ресурсів, протидія кліматичній кризі, забезпечення доступу до води та продовольства, захист здоров’я;
- підтримка відкритої, базованої на правилах міжнародної економічної та фінансової системи з вільними торговельними шляхами та безпечним і стійким постачанням сировини та енергоносіїв.
У документі також відзначено, що росія є найбільшою загрозою для миру і безпеки в євроатлантичному регіоні: «Агресивна війна росії проти України є кричущим порушенням Статуту Організації Об›єднаних Націй та європейського безпекового порядку, заснованого на співпраці. Її метою є знищення державного суверенітету, територіальної цілісності, культурної ідентичності та політичного існування мирного сусіда, а також втілення в життя імперіалістичної політики розподілу сфер впливу». Цим самим росія безпосередньо загрожує безпеці Німеччини та її союзників по НАТО і ЄС. Попри те, що ні Німеччина, ні НАТО не прагнуть до конфронтації з рф, проте Берлін готовий і спроможний у будь-який момент захистити свій суверенітет і свободу, а також суверенітет і свободу союзників.
Що стосується Китаю, то він, як вказано, є «партнером, конкурентом і системним суперником». Пекін свідомо використовує свій економічний вплив для досягнення політичних цілей, пробує перекроїти нинішній міжнародний порядок, активно утверджує свою панівну позицію в азійському регіоні всупереч інтересам і цінностям Німеччини. У той же час, у документі визнається, що Китай залишається партнером, без якого неможливо вирішити багато глобальних викликів і криз, що змушує використовувати будь-які можливості для співпраці. Як вказується, детальніша стратегія німецько-китайських відносин буде оприлюднена пізніше.
У Стратегії відзначено, що метою Німеччини залишається Європа, об’єднана миром і свободою, забезпечення здатності Євросоюзу відігравати вагому геополітичну роль та підтримувати свою безпеку та суверенітет для майбутніх поколінь. У зв’язку з цим «Федеральний уряд підтримує подальшу інтеграцію, згуртованість і розширення ЄС за рахунок країн Західних Балкан, України, Республіки Молдова і, в довгостроковій перспективі, Грузії».
Загалом Стратегія національної безпеки визначила три її складові: обороноздатність, стійкість і сталість, що відображає комплексний підхід до вирішення низки викликів і загроз, що стоять перед Німеччиною, оскільки політика безпеки – «це більше, ніж сукупність дипломатичних і військових засобів, вона повинна інтегрувати дії в усіх сферах політики». Обороноздатність (захист миру і свободи) включає в себе: національну та колективну оборону для власного захисту та своїх союзників; цивільну готовність, цивільний захист, запобігання та ліквідацію наслідків катастроф; зміцнення європейського мирного проекту; міжнародну участь у врегулюванні криз: взяття на себе відповідальності, превентивні дії; підтримку політики розвитку, як політики сталої безпеки.
Читайте також: Деякі товари класифікуватимуть за Комбінованою номенклатурою ЄС
Першочерговим завданням німецької політики безпеки є забезпечення миру, свободи і безпеки в країні. Для цього Берлін буде зміцнювати Бундесвер, як наріжний камінь оборони в Європі, й обіцяє виконувати своє зобов’язання як члена НАТО – витрачати на оборону не менше 2% ВВП. Також буде збільшено інвестиції в захист критично важливої інфраструктури, кібернетичні можливості, ефективну дипломатію, цивільний захист, підтримання стабільності у партнерів, а також у цілеспрямовану гуманітарну допомогу і співпрацю з розвитку.
Стійкість (захист цінностей завдяки внутрішній силі) передбачає: захист і зміцнення демократії; підтримку міжнародного порядку, базованому на міжнародному праві; підвищення економічної і фінансової стійкості та сировинної безпеки; захист і просування технологій та інновацій; захист від загроз з кіберпростору та безпечний космічний простір. Сталість, у розумінні німців, означає: захист природних ресурсів; боротьбу з кліматичною кризою, підтримку біорізноманіття та підтримку екосистеми; зміцнення глобальної продовольчої безпеки; удосконалення механізмів запобігання глобальним пандеміям.
Джерело: Юридичний вісник України