Чорногорія у вогні: як «сербський мір» та друзі Росії довели країну до межі розколу - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

Чорногорія у вогні: як «сербський мір» та друзі Росії довели країну до межі розколу

Дата публікації:

Наталія Іщенко,
редактор порталу «Балканський оглядач»

Сльозогінний газ, світло-шумові гранати, гумові кулі та барикади на вулицях історичної столиці Чорногорії. Усе це стало результатом бажання Сербської православної церкви (СПЦ) інтронізувати (ввести на кафедру) новообраного митрополита Чорногорсько-Приморського Йоанікія II. В цьому прагненні СПЦ підтримав й уряд Чорногорії, кинувши поліцію на подолання опору мешканців міста. Тож інтронізація в Цетинському монастирі може стати прологом до нової сторінки історії Чорногорії, а, може, і для всіх країн південно-східної Європи. Наслідки цього, нібито, суто релігійного заходу тією чи іншою мірою будуть відчутними у внутрішньополітичному чорногорському житті, в геополітичних розкладах на Балканах і в безпековій ситуації в регіоні. То що ж такого було в церемонії вступу на кафедру сербського митрополита Чорногорії?

Читайте також: Посилити міжнародну протидію агресії РФ закликала Верховна Рада

Церква йде у владу

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Інтронізація очільника митрополії Чорногорсько-Приморської Сербської православної церкви 5 вересня цього року пройшла вперше за 30 років. Сходження на престол попередника Йоанікія ІІ Амфілохія відбувалося ще до розпаду Югославії (в 1990 році) і, як вважається, суттєво вплинуло на подальший розвиток ситуації. Річ у тім, що чорногорський митрополит СПЦ був активним учасником подальших подій у регіоні, і не як миротворець, а навпаки, як підбурювач. Амфілохій приймав у Цетинському монастирі і благословляв членів сербського парамілітарного формування «Тигри» та їхнього ватажка Желько Ражнатовича («Аркана»), особисто відвідував лінію фронту, де підбадьорював чорногорсько-сербські війська, які тримали облогу Дубровника, вмовляв лідерів боснійських сербів не підписувати мирні плани, запропоновані міжнародною спільнотою, а продовжувати воювати, «як цар Лазар на Косовому полі»….

Читайте також: Удар від США: які наслідки матиме позбавлення РФ статусу країни з ринковою економікою?

У 2000-х роках усі конфлікти на території колишньої Югославії припинилися, сама країна розвалилася, військові та політичні лідери регіону воєнного часу або кардинально змінили свої погляди (як Міло Джуканович), або опинилися в Гаазькому трибуналі. Але Сербську церкву в Чорногорії ці зміни практично не зачепили. Користуючись пріоритетним становищем, очільники церкви не соромилися просувати тези «сербського міра», навіть відмовляючись визнавати чорногорців окремим від сербів народом.

Інтронізація за будь-яку ціну

Вік та коронавірус підкосили Амфілохія наприкінці 2020 року. Відтак, був обраний новий очільник Чорногорсько-Приморської митрополії Йоанікій. Його сходження на престол, як і попередника, мало відбутися в Цетинському монастирі, в історичній чорногорській столиці, яка не тільки є центром православ’я одночасно для сербів та чорногорців, але й символом чорногорської державності. Акт інтронізації сербського митрополита в Цетинє мав стати не просто релігійною церемонією, але засвідчити, що СПЦ в Чорногорії є провідною суспільно-політичною силою, справжньою владою, остаточно підтвердивши перемогу владної коаліції, справжнім лідером якої була Сербська церква.

Ось цей аспект, нібито релігійної церемонії на Балканах, усі чудово бачили й розуміли, але Захід (про що свідчать численні заяви тамтешніх функціонерів та інших офіційних осіб, експертів і матеріали ЗМІ) або дійсно не бачив подвійного сенсу запланованої події, або вирішив заплющити очі на цей нюанс. Натомість патріотичні чорногорські організації, майже вся опозиція на чолі з Демократичною партією соціалістів Міло Джукановича, сам Джуканович, який нині є президентом Чорногорії, міська рада Цетинє вимагали перенести інтронізацію митрополита до іншого храму в іншому місті.

Читайте також: Визнати ФСБ та Генштаб ЗС РФ терористичними організаціями пропонує Верховна Рада

Напередодні інтронізації на дорогах до Цетинє постали барикади, а сербські ЗМІ дружно прогнозували кровопролиття. Цього всього можна було легко уникнути, якби інтронізація була перенесена до офіційної столиці – Подгориці. Зробити так рекомендувало Міністерство внутрішніх справ, проте такий сценарій виявився категорично неприйнятним для СПЦ. Цього року Сербська церква отримала болючого ляпаса: влада самопроголошеного Косова заборонила проводити інтронізацію нового патріарха на території держави. А тому інтронізація саме в Цетинє розглядалася і як своєрідна сатисфакція, і як свідчення, що церква зберігає владу в Чорногорії.

Уряд зробив ставку саме на силу. Чорногорська влада блокувала історичну столицю, щоб унеможливити прибуття туди опозиції з інших міст, а протести в самому місті жорстко розганяли спецпризначенці.

Разом із тим, барикади з палаючих шин завадили новому митрополиту та Сербському патріарху Порфирію доїхати до Цетинського монастиря автотранспортом. Втім, це не завадило проведенню інтронізації – ієрархів доставили до монастиря військовим гелікоптером та з озброєною охороною. Кадри, на яких священнослужителі виходять з гелікоптерів, яких відразу ж прикрили від протестувальників куленепробивними екранами, швидко розійшлися по всьому світу.

Перемога Бєлграда та Москви

Навіщо церква та влада пішли на цей конфлікт? Відповідь на це запитання частково дає ось такий один епізод з багатого на події дня 5 вересня. Готуючись зустріти Йоанікія, священники в Цетинському монастирі співали пісні. Однією з них була «Ječam žela», улюблена пісня покійного Амфілохія. Оплески присутніх викликав куплет, в якому є такі слова: «Коли військо до Косова повернеться, коли військо, матусю, повернеться до Косова».

Читайте також: Не визнавати вибори у Державну Думу РФ на окупованій території України закликає Верховна Рада

Звісно, йдеться лише про пісню. Але на Балканах подібні символічні деталі іноді мають не менше значення для прогнозування подальших подій, аніж заяви офіційних осіб. Відео із записом співу з монастиря ЗМІ Косова прокоментували так: «Митрополит Йоанікій офіційно вступить на посаду з ультранаціоналістичною піснею. Він приходить на заміну владиці Амфілохію, який був відомий як сербський і російський ультранаціоналіст. Новий єпископ належить до того ж ряду».

Уроки для Європи

Нинішній конфлікт став можливим ще й тому, що в Європі та США не бачили геополітичних чи безпекових загроз для регіону через тісний зв’язок чорногорської влади з ідеологами «сербського міра», а через них – і з РФ. Як наслідок, західні дипломати не вбачали загрози у проведенні церковного ритуалу в історичній столиці Чорногорії і традиційно закликали всі сторони до спокою та діалогу, незважаючи ані на надзвичайну впертість Сербської церкви, ані на незвичне намагання урядовців догодити їм за будь-яку ціну. Ба більше, критика переважно лунала на адресу опозиції (яку звинувачували в організації протестів лише для повернення до влади) та патріотів, яких, повторюючи тези російської пропаганди, чорногорські урядовці, західні медіа і навіть деякі західні політики та дипломати називали радикалами і націоналістами.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Україна проти Росії: «морська справа»

Опубліковано

on

От

У Гаазі розпочалися слухання щодо захоплення Росією українських кораблів у Керченській протоці.

Читайте також: Стокгольмський арбітраж, або Чому Україні можна не виконувати його рішення

Арбітражний трибунал Гааги 11 жовтня розпочав слухання щодо юрисдикції у справі Україна проти Росії стосовно захоплення в листопаді 2018 року трьох українських суден — «Нікополь», «Бердянськ» і «ЯнаКапу» і 24-х українських моряків. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба раніше зазначав, що ця справа дуже важлива для нас, адже Україна доводить «протиправність поведінки РФ», незаконність затримання й утримання українських військових кораблів та судилища проти українських моряків, які 9 місяців провели в російській тюрмі. За його словами, справа також є визначальною для світу, оскільки Україна «доводить фактами і юридичними позиціями, що абсолютний імунітет військових кораблів є основоположним принципом та обов’язком якого, згідно з міжнародним морським правом, мають дотримуватися всі країни, а його порушення караються».

Джерело: Юридичний вісник України

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В світі

Brexit — помилкове рішення

Опубліковано

on

От

Більш, ніж половина громадян Великої Британії на сьогодні вважають, що вихід країни зі складу ЄС був неправильним рішенням.

Читайте також: Шпаргалка для уряду, або Чим корисні для України умови «розлучення» Британії та ЄС?

Про це повідомляє Euractiv з посиланням на опитування, здійснене компанією Savanta ComRes. Згідно з його результатами, 52% британців вважають, що Brexit мало що приніс країні, натомість 36% опитаних вважають, що такий крок себе виправдав. Окрім того, виявилося, що значна частина прихильників виходу з ЄС та шанувальників Консервативної партії глибоко розчарована життям за межами євроспільноти.

Двадцять шість відсотків тих, хто голосував за Brexit, та кожен третій виборець-консерватор тепер вважають вихід з ЄС невдалим рішенням. А кожен п’ятий із тих, хто підтримує партію прем’єра Бориса Джонсона, упевнений, що політика повернення Британії до ЄС підвищить шанси консерваторів на наступних виборах.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Українське питання в німецьких виборах: чого очікувати Києву від нової коаліції?

Опубліковано

on

От

Німеччина переживає часи великих змін. Результати виборів до Бундестагу змусили чотири партії замислитися про можливі варіанти коаліції: чи буде це «світлофорна» коаліція за участю СДПН, «Зелених» та Вільної демократичної партії, чи, можливо, «Ямайка» у складі ХДС/ХСС, «Зелених» та «вільних демократів»? Відповіді поки що немає, а партія «Союз 90/Зелені» та Вільна демократична партія, як власники двох «золотих акцій», уже розпочали «попередні зондування», щоб визначитися, з якою позицією вони разом прийдуть на перемовини до двох найбільших політичних сил — блоку ХДС/ХСС та СДПН.

Читайте також: У Німеччині заарештували російського шпигуна

Ситуація на сьогодні

Поки партії зосереджені на внутрішньополітичних питаннях, як-от бути чи не бути збільшенню податків, яким буде рік досягнення Німеччиною кліматичної нейтральності чи як і за які кошти будувати соціальне житло, є час проаналізувати зовнішньополітичні позиції ймовірних членів коаліції. При цьому варто зауважити, що зовнішня політика традиційно відігравала другорядну роль у парламентських виборчих перегонах у Німеччині. Але пандемія коронавірусу, необхідність спільних дій для протидії змінам клімату, питання добудови та запуску газогону «Північний потік-2», боротьба з дезінформацією та кібератаки підтвердили, що не так легко розділити внутрішню та зовнішню політику країни. Окрім того, виведення військ США з Афганістану під час парламентської кампанії змусило основні політичні сили все ж таки звернути свою увагу на зовнішньополітичні питання.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Тож спробуємо проаналізувати, що думають найбільші німецькі політичні партії та їхні лідери щодо важливих для України питань: енергетична співпраця ФРН та ЄС, підтримка України в протидії російській агресії та відновленні територіального суверенітету, вступ до ЄС та НАТО, надання озброєння Україні, підтримка позиції України в ЄС.

Якою буде позиція Німеччини щодо нашої країни? Чи не означатиме відхід Ангели Меркель від великої політики кінець європейської єдності щодо України?

Коли запустять «Північний потік-2»?

Як християнські демократи, так і соціал-демократи підтримували добудову та введення в експлуатацію російського газогону «Північний потік-2».

Обидві політсили вказували на його економічну та енергетичну важливість для економіки ФРН, особливо в контексті використання блакитного палива в якості перехідного джерела енергії, адже дата досягнення Німеччиною кліматичної нейтральності невідома. Наразі соціал-демократи стверджують, що постачання газу вже завершеним газогоном може бути припинене в разі, якщо Росія здійснюватиме тиск на Україну та загрожуватиме її безпеці, наприклад, шляхом недотримання умов здійснення транзиту газу територією України. Тут згадується підписана Німеччиною та США у липні 2021 року Вашингтонська декларація, в якій ідеться про введення санкцій проти Росії у разі, якщо вона буде використовувати газ як зброю.

У даній ситуації проблематичною для України є правова невизначеність фрази «використання як зброї», оскільки декларація є швидше політичним зобов’язанням, ніж гарантією безпеки.

Соціал-демократ Олаф Шольц вважає, що в цій ситуації безпека України має бути гарантована. Це стосується як продовження угоди про транзит газу з Росією, так і підтримки Німеччиною нашої країни в розширенні виробництва та транспортування водню з її території. Найбільшою надією України в енергетичному питанні є «зелені»: вони виступили проти завершення будівництва та введення в експлуатацію цього газопроводу і поділяють точку зору, що мета Владіміра Путіна — використати газ, який транспортується «Північним потоком-2», для закриття українського газопроводу. На думку Анналени Бербок, Путін хоче дестабілізувати Україну, позбавивши її прибутків від транзиту. Окрім того, вони виступають проти і з кліматичних міркувань. Нові трубопроводи, такі як «Північний потік-2», закріплюють залежність від шкідливих для клімату ресурсів і перешкоджають енергетичному переходові.

Вільна демократична партія, яка теж увійде до коаліції, вимагає в своїй програмі, щоб рішення про введення в експлуатацію газопроводу ухвалювалося на рівні Євросоюзу відповідно до правил торгівлі ЄС та санкцій проти Росії. Вони також закликають ввести мораторій на цей суперечливий проект, поки ситуація з правами людини в Росії не покращиться.

Як альтернатива Україні пропонується стати постачальником водню для ЄС, і 23 вересня 2021 року вже було повідомлено про початок співпраці між операторами газотранспортних систем України (ОГТСУ), Німеччини (OGE), Чехії (NET4GAS) та Словаччини (EUSTREAM) над ініціативою створення Центральноєвропейського водневого коридору. Найпопулярніші кандидати в канцлери Німеччини Олаф Шольц та Армін Лашет схвально ставляться до такої ініціативи.

Політична підтримка України та боротьба з агресією РФ

У жодному варіанті парламентської коаліції Україні не варто очікувати принципової зміни прихильного ставлення з боку Німеччини. Як ХДС/ХСC, так і СДПН будуть продовжувати позиції уряду Меркель щодо підтримки України в її боротьбі зі збройною агресією Росії.

ХДС/ХСС вважають, що до Росії потрібно ставитись конструктивно і рішуче та запобігти серйозній загрозі для Європи з її боку. Християнські демократи планують сприяти політичній та економічній модернізації східних сусідів ЄС. Метою східної політики для них залишається відновлення європейського порядку, який був зруйнований анексією Криму Росією. Якщо коаліція буде утворена на чолі з ХДС/ХСC, то вони будуть і надалі докладати зусиль для закінчення конфлікту на сході України та повернення легітимного міжнародного статусу Криму. Не варто очікувати й зміни позиції щодо європейських санкцій. Німеччина підтримуватиме їх продовження, поки влада Росії не буде готова до закінчення війни.

Політика СДПН щодо України та східна політика в цілому базується на цінностях та принципах ОБСЄ. Вони також спираються на підхід колишнього канцлера Віллі Брандта: не входити в спіраль ескалації, а використовувати можливість для діалогу та предметної співпраці. Есдеки визнають, що Росія регулярно порушує міжнародне право і тим самим напружує відносини зі своїми сусідами, разом із тим у німецьких та європейських інтересах — досягти з Росією прогресу в питаннях спільної безпеки, роззброєння та контролю над озброєннями, а також у сферах сталого розвитку, енергетики та боротьби з пандемією. Питання санкцій проти Росії вони пов’язують із виконанням Мінських угод, майбутнє яких не зрозуміле.

«Вільні демократи» також перебувають у фарватері зовнішньополітичної позиції найбільших партій, тож від них не варто очікувати сюрпризів.

А от «Зелені» — єдина партія, що згадала в своїй програмі про зміцнення місії ОБСЄ на сході України та допомогу в розмінуванні для захисту цивільного населення. Найімовірніше, що портфель міністра закордонних справ отримає «Союз 90/Зелені», що дає надію на конструктивну співпрацю з новим міністром з важливих для України питань.

І насамкінець про наші перспективи на шляху вступу в ЄС. Для усіх політичних партій, які можуть увійти до правлячої коаліції, вступ України до Євросоюзу залишається віддаленою теоретичною перспективою. ХДС/ХСС зазначають, що вони виступатимуть за поглиблення дружніх і тісних зв’язків зі своїми безпосередніми сусідами. Але за правило беруть принцип «Поглиблення перед розширенням». Внутрішня згуртованість Європейського Союзу не повинна послаблюватися вступом нових членів. Країни-кандидати мають повністю відповідати всім критеріям членства, що поки, на жаль, не стосується України. Есдеки в своїй програмі стверджують, що інтегруватися до ЄС будуть країни Західних Балкан, для України ж спочатку залишається опція партнерства через економічну та політичну співпрацю.

Марія КОВАЛЬ-ГОНЧАР,
експерт програми Європейських студій,
Рада зовнішньої політики «Українська призма»,
проектний координатор представництва
Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link