Екс-президента Франції Ніколя Саркозі знову судять, але цього разу за незаконне фінансування масових і видовищних політичних мітингів під час виборів у 2012 році, коли він намагався знову обійняти найвищу державну посаду.

Як пише The Guardian, днями Саркозі не з’явився на відкриття судового процесу в Парижі. Але він постане перед судом наступного місяця. Раніше, у березні він став першим президентом Франції після Другої світової війни, якого засудили до терміну у в’язниці. Тоді його визнали винним у корупції й торгівлі впливом. Нагадаємо, Саркозі був президентом Франції лише один термін з 2007 до 2012 року.

Нову справу називають Bygmalion, бо так називалася компанія, яка влаштовувала для Саркозі ретельно продумані й майстерно зняті стадіонні концерти перед тисячами шанувальників, коли він боровся за президентське крісло проти соціаліста Франсуа Олланда. Саркозі вважали одним з найкращих ораторів серед французьких правих. Він виголошував яскраві промови серед спеціально збудованих декораціях на велетенських майданчиках перед дуже великою аудиторією. При цьому Саркозі виступав під музику, яку написали спеціально для нього. А відомі французькі режисери знімали все це видовище для показу на телебаченні. Тепер Саркозі звинувачують в організації схеми, яка дозволила йому перевищити законні обмеження для фінансування передвиборчих кампаній.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути

Follow us

Share

Share

Share

Share

Share

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу у четвер обговорили запровадження секторальних та економічних санкцій проти Білорусі після примусової посадки іноземного літака в Мінську та арешту двох людей.

Як повідомляється, про це заявив високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель перед початком неформальної зустрічі голів МЗС країн ЄС у Лісабоні. Всього два дні тому лідери ЄС прийняли важливі рішення щодо Білорусі, і ми обговоримо, як втілити рішення про економічні та секторальні санкції. Це буде важливим питанням нашої зустрічі, — сказав Боррель. Наголосивши, що, оскільки це неформальна зустріч міністрів, жодних рішень ухвалюватися не буде. «Викрадення літака й затримання двох пасажирів — це щось абсолютно неприйнятне й ми виробимо шлях до запровадження економічних та секторальних санкцій», — додав він.

Дипломат також зазначив, що список персональних санкцій вже практично узгоджений на технічному рівні. Додамо, раніше повідомлялося, що Європейський Союз має намір прийняти четвертий пакет санкцій проти режиму самопроголошеного президента Білорусі Александра Лукашенка в червні. Секторальні санкції, ймовірно, займуть трохи більше часу, але мають бути готові до серпня.

Нагадаємо, напередодні саміт ЄС визначив жорсткі санкції стосовно білоруської авіагалузі. Рада ЄС має ухвалити юридичну заборону для авіакомпаній з Білорусі використовувати повітряний простір ЄС — як транзитом, так і для рейсів до аеропортів ЄС. Таким чином, для білоруської авіакомпанії «Белавіа» закриється західний напрямок, доступними залишаться рейси майже виключно до російських аеропортів. Україна, як відомо, також оголосила про припинення авіасполучення з Білоруссю.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути

Follow us

Share

Share

Share

Share

Share

Великі технологічні фірми щорічно проходитимуть перевірки, аби показати, як вони борються з незаконним та шкідливим контентом згідно з новими правилами, представленими Європейською Комісією.

Також у планах встановити нові правила, метою яких буде регулювання використання даних користувачів. Крім того, результати пошуку у браузерах та магазинах додатків мають адекватно оцінювати рейтинг самих фірм та їх конкурентів.

В результаті цих заходів ЄС планує повністю змінити спосіб контролю над своїми цифровими ринками та платформами. З часу запровадження Загального регламенту захисту даних, який був розроблений для створення рівних умов і передбачає адекватні заходи безпеки для захисту конфіденційності та даних споживачів, кожен бізнес веб-сайт, незалежно від операцій, які він проводить (від замовлення автомобілів, до продажу товарів чи гри в покер онлайн) повинен інформувати користувачів про дані, які він збирає, і про те, як ці дані будуть зберігатися та використовуватися. Uber, Amazon, Otto, PokerStars та іншим онлайн-гігантам довелося підвищити рівень захисту приватних даних своїх користувачів за останні роки. Але ЄС не планує зупинятися на досягнутому. Два нових закони – Закон про цифрові послуги та Закон про цифрові ринки – ще не прийняті, тому вони набудуть чинності лише після закінчення перехідного періоду Brexit. Основним завданням першого є введення єдиного переліку правил для ЄС, який би захистив користувачів в Інтернеті та допоміг їм та місцевим органам змусити великі технологічні компанії бути більш відповідальними. У разі невиконання, компанії очікують великі штрафи.

Закон про цифрові послуги вводить шкалу, яка передбачає пряме співвідношення між розміром та впливовістю компанії та її зобов’язаннями.

Скарги, які надходять від так званих довірених осіб, тобто тих, хто вже зарекомендував себе у висвітленні схожих питань – повинні бути пріоритетними та розглядатися соціальними медіа або іншими платформами для обміну фото та відео вчасно.

Не обійшов закон і інтернет-магазини. Тепер від них вимагається забезпечення можливості ідентифікації та відстежування продавців, що просувають підробки або інші незаконні товари на їх платформах. Так, торгові майданчики будуть змушені перевіряти своїх продавців до того, як їх пустять на платформу, що значно ускладнить ведення бізнесу для хитрих трейдерів.

Але і це ще не все. Онлайн-гіганти також повинні будуть піддаватись подальшому регулюванню, включаючи щорічні незалежні аудити, які матимуть на меті показати, чи слідують вони новим правилам.

Представлені заходи мають на меті не дати зловмисникам можливості заробляти гроші на рекламі. Крім того, згідно із новими законами місцеві чиновники зможуть надсилати міжнародні запити на видалення певного вмісту або надання доступу до інформації, незалежно від того, в якій країні ЄС може знаходитися їх головний офіс.

Законом про цифрові ринки планується регулювати «привратників» – тих, хто стоїть за «укоріненими» послугами, які інші підприємства використовують для забезпечення власної продукції. Це охоплює операторів пошукових систем, соціальних мереж, додатків для чату, служб хмарних обчислень та операційних систем, серед іншого. До них належать Google, Facebook, Apple, Amazon та Microsoft.

Ідея полягає в тому, щоб запобігти отриманню фірмами несправедливих переваг через їх високі рейтинги.

Нові правила включають зобов’язання щодо:

• інформування регулюючих органів про будь-яке заплановане поглинання іншої послуги;
• представлення власного сервісу у більш вигідному світлі, порівняно з суперниками. Особливо це стосується випадків, коли компанії показують свої послуги на порядок вище у результатах пошуку в браузері;
• заборони використання даних, зібраних через їх основну службу, для випуску продукту, який буде конкурувати з іншими усталеними компаніями;
• дозволу користувачам видаляти попередньо встановлені програми на своїй платформі та використовувати інше програмне забезпечення.

Європейський підхід може бути далекоглядним, або ж, навпаки, може вбити корисну інновацію ще в зародку. Це, безумовно, реальна лабораторія того, як можуть виглядати технології з набагато більшими обмеженнями.

Деякі вживання штучного інтелекту будуть заборонені, за винятком, наприклад, програмного забезпечення для розпізнавання обличчя в реальному часі в громадських місцях. В інших сферах проект правил вимагає від компаній оцінювати ризики своєї технології, документувати, як вона приймає рішення, і, як правило, бути відкритими перед громадськістю щодо того, що відбувається в рамках ШІ.

Пройдуть роки, перш ніж щось із цього стане діючим законом. Але європейські органи влади демонструють, що хочуть уявити, що може піти не так із технологією, і спробувати зупинити її. У випадку із ШІ – ще до того, як вона почне використовуватися більш широко.

Поділитися

Твітнути

Follow us

Share

Share

Share

Share

Share