Connect with us

В світі

Кінець двовладдя у Молдові: хто змусив піти у відставку уряд всесильного олігарха?

Період «двовладдя» в Молдові завершився так само швидко, як і розпочався. І так само несподівано. Ще вчора соратники олігарха Влада Плахотнюка запевняли, що альтернатив їм немає, не пускали своїх суперників навіть на поріг державних установ; зберігали контроль за всіма силовими відомствами та ще й здобули несподіваного зовнішнього соратника в особі українського МЗС, яке раптом визнало легітимність старого молдавського уряду. Й навіть у кінці минулого тижня Демпартія будувала якісь плани, призначала зустрічі, які були скасовані одночасно, в один момент. А ближче до ночі Плахотнюк та низка інших топ-представників влади терміново втекли з Молдови.

Це ще не кінець дивної молдовської «революції» — але дуже важлива проміжна перемога «революціонерів».

«Ми йдемо. Не треба мститися»

У штабі Демократичної партії Молдови, яка донедавна була правлячою й контролювала всі гілки влади в державі, від ранку п’ятниці, 14 червня, проходило засідання керівних органів. Принаймні, про це повідомили журналістам, зазначивши, що по обіді хтось із керівників партії оголосить про рішення. Був у цій будівлі і той, без кого жодне вагоме рішення офіційного Кишинева досі не ухвалювалося — найбагатший олігарх країни та лідер Демпартії Влад Плахотнюк, якого небезпідставно називали «хазяїном Молдови».

Заяву Демпартії для преси призначили на обідній час, потім перенесли на вечір, а тим часом у політичній спільноті почали циркулювати чутки: Плахотнюк готується до капітуляції. Мовляв, старий уряд Молдови готовий поступитися новому, і вже до вечора зніме блокаду урядових установ.

Згодом екс-прем’єр Павел Філіп підтвердив відставку, додавши, що змушений це зробити. Він побажав успіху «наступному прем’єрові», однак зазначив, що й досі вважає парламент та уряд Майї Санду незаконними.

Переконливі Сполучені Штати Америки

ЗМІ вже писали, що у вирішенні кризи влади у Молдові головну роль мав відіграти саме Вашингтон. Це було прогнозованим, легітимність молдовської влади щільно зав’язана на США ще від 2018-го.

Рік тому відносини Кишинева з ЄС, і без того напружені, пройшли точку неповернення. Демпартія скасувала вибори мера столиці, на яких переміг один із лідерів опозиції. Й хоча формально скасування провели через суд, та підстави були настільки надуманими, що навіть для Брюсселя це було за межею. Єврокомісія тоді зупинила виділення Кишиневу 100 млн євро допомоги, а Європарламент пригрозив ініціювати персональні санкції, якщо Молдова допустить нову атаку на демократію.

Історію із «розпуском» парламенту європейські столиці сприйняли абсолютно однозначно. Це — узурпація влади. Шанси на примирення з ЄС зникли. Як на біду, з Кремлем також не було можливості домовитися — там здавна вважають Плахотнюка своїм ворогом.

А отже, все знову залежало від позиції США, яким Демпартія довго та успішно доводила, що вона — єдина сила, здатна зупинити Путіна в Молдові. Цей аргумент працював бездоганно — заради геополітики Держдеп кілька років поспіль закривав очі на усі вади молдовської політики. Щоб знову заручитися підтримкою, один з найближчих соратників Плахотнюка Андріан Канду в середу терміново вилетів до Вашингтона… Але минув четвер, почалася п’ятниця, а жодних новин від емісара, жодних даних про зустрічі з ним так і не з’явилося. А у п’ятницю о 13:30, незадовго до запланованого брифінгу керівництва ДПМ, в офіс партії Плахотнюка прибув кортеж посла США Дерека Хогана, який від початку кризи уникав зустрічей із керівництвом «демократів». Він пробув там рівно 15 хвилин, і цього виявилось досить.

Найяскравішою ілюстрацією того, що демократи погодилися на капітуляцію, стали події в аеропорту Кишинева. Туди терміново прибули кілька чартерних рейсів, які дочекалися пасажирів та полетіли. Щонайменше два з них попрямували в Україну — до Одеси та Києва. А пізно вночі Демпартія визнала, що в одному з чартерів Кишинів залишив і Влад Плахотнюк.

А що ж Україна?

Наразі невідомо, чи скористався олігарх «українським» рейсом, але і це не було би вагомим показником, адже в Києві чи Одесі також можна зробити лише коротку зупинку. Відомо, що молдовський олігарх має нерухомість у Швейцарії, де, принаймні час від часу, мешкає його родина.

Але загалом під час молдовської кризи Україна спромоглася здивувати увесь світ та пішла наперекір позиції всіх своїх закордонних партнерів. Наша держава стала єдиною, хто спробував публічно додати легітимності Демпартії. Коротко ми вже повідомляли про цю історію. В середу до Кишинева прибув посол України з особливих доручень Віктор Крижанівський, який провів зустріч як із лідерами новоствореної коаліції, так і з колишнім урядом на чолі з Філіпом. Останню зустріч молдовська сторона зробила публічною, виставивши підтримку з боку України козирем у внутрішній боротьбі з опонентами. Україна, на диво, нічого проти не мала.

Це особливо дивує, зважаючи на те, що наш посол став першим закордонним дипломатом, який зустрівся з Філіпом від початку кризи, і єдиним(!), хто погодився на публічність зустрічі. Інші посли, акредитовані в Молдові, відмовлялися навіть від зустрічей тет-а-тет із міністром закордонних справ спірного на той час уряду Філіпа. Натомість із новою прем’єркою Санду посли зустрічалися, а її міністр Ніку Попеску вже встиг поїхати до Парижа з офіційним візитом, де мав офіційну зустріч із представниками G7, у якій Франція нині головує.

Та що для України G7? Ми маємо свій шлях. Тому МЗС встигло здивувати знову, опублікувавши прес-реліз, у якому визнало одночасно двох прем’єрів та два уряди Молдови. Згодом у МЗС додали, що це не було помилкою, хоч і визнали, що «два прем’єри — це забагато».

Неофіційно дипломати пояснюють, що причиною є їх застереження через участь у новій коаліції проросійської партії Додона та через те, що зміну влади в Молдові підтримав не лише Захід, а й Росія. І головне — режим Плахотнюка для України був зручним, передбачуваним партнером, а нова влада означає невизначеність.

Чого чекати далі?

Попри критику на адресу українського МЗС, авторові цих рядків лишається визнати — принаймні в одному вони праві. Капітуляція досі непотоплюваного Плахотнюка ще не гарантує, що криза в Молдові завершилася. І так само не можна бути певним у тому, що повалення олігархату Плахотнюка гарантує Молдові демократію та збереження руху до ЄС. Ситуація значно складніша. Навіть сам по собі той факт, що до тимчасового уряду Молдови увійшли соціалісти, а посаду віце-прем’єра, відповідального за Придністров’я, віддали прибічнику російського шляху Шова — вже змушує до обережності. Але, на щастя, прибічники РФ і близько не мають більшості в новому уряді Санду. Це для нас — гарантія того, що нової капітуляції, вже перед Росією, за нинішнього уряду не буде.

Наступним етапом, на якому Росія спробує взяти владу, стануть дострокові вибори до парламенту, які безсумнівно відбудуться. Можливо, не цього року, але наступного. Нинішня ж коаліція проєвропейських та проросійської партій довго не протягне. І вони відверто це визнають.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Кіпр скасовує програму «золотих паспортів»

Кіпр тимчасово скасовує програму надання громадянства в обмін на інвестиції. Рішення набуде чинності з 1 листопада цього року.

Як зазначається, рішення ухвалено за підсумками надзвичайного засідання уряду Кіпру й пов’язане зі зловживаннями положеннями програми. Так, нещодавно журналісти «Аль-Джазіри» зняли на відео президента палати парламенту Деметріса Силлоуріса та члена парламенту Крістакіса Джованіса, які намагалися допомогти китайському підприємцю, який має судимість, отримати кіпрський паспорт. Пізніше обидва чоловіки заперечували будь-які протиправні дії.

Нагадаємо, Кіпр почав надавати громадянство за інвестиції з 2014 року, на піку фінансової кризи. На початку 2019 року ЄС розкритикував цю практику, і правила програми зробили жорсткішими: тепер громадянство не можуть отримати люди, яким відмовили інші країни ЄС, а поріг інвестицій підвищено з 2 млн євро до 2,5 мільйона.

На початку вересня цього року газета Politis оприлюднила список з 34 осіб (більшість із них українці й росіяни), які отримали «золоті паспорти» Кіпру завдяки інвестиціям. Список був затверджений з 2008 по 2012 рік. У ньому перераховані бізнесмени, котрі «входили в групу високого ризику», були в ті роки під слідством або чий бізнес підпадав під санкції або адмінштрафи. До вказаного переліку потрапив й український олігарх І. Коломойський з дружиною Іриною та донькою Анжелікою. Рішення щодо всіх трьох було ухвалено 6 березня 2010 року. Тоді ж ухвалено рішення щодо близького до Коломойського Геннадія Боголюбова — співвласника групи «Приват». Також у списку є власник групи «Енергетичний стандарт» К. Григоришин. В Україні він володіє акціями ПАТ «Сумське НВО імені Фрунзе» та «Запоріжтрансформатор» і Віталій Гайдук — колишній секретар РНБО (за часів президентства В. Ющенка).

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Справа Марківа: у Мілані почалося третє судове засідання

В апеляційному суді італійського міста Мілан почалося третє судове засідання з розгляду апеляції на вирок нацгвардійцю Віталію Марківу, якого засудили до 24 років позбавлення волі за, начебто, причетність до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі.

На цьому засіданні суд має почути висновки дослідження щодо висловлювань Марківа про трагедію, коли він уже перебував у в’язниці. Як повідомляв Укрінформ, сторона обвинувачення намагається долучити до матеріалів справи вирвану з контексту фразу «вбили журналіста», записану під час прослуховування Марківа у в’язниці, яку обвинувачення намагається інтерпретувати як «я вбив». Суд задовольнив клопотання прокурора провести дослідження щодо начебто висловлювань Марківа під час розмови зі співкамерником у липні 2017 року. Тож було призначено нову експертизу та повний переклад аудіо, тобто всієї розмови, щоб зрозуміти контекст, а не лише одну фразу, як просив прокурор. Переклад має зробити перекладач, уповноважений апеляційним судом Мілана.

Нагадаємо, нацгвардійця Марківа було затримано в Італії влітку 2017 року за обвинуваченням у, нібито, причетності до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його перекладача росіянина Андрія Миронова в травні 2014 року у районі Слов’янська Донецької області. Дванадцятого липня 2019 року суд м. Павія засудив українця до 24 років позбавлення волі.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Санкції проти Лукашенка

Усі країни-члени ЄС погодилися з пропозицією Німеччини розширити список осіб, проти яких запроваджуються санкції через придушення мирних протестів у Білорусі.

Віце-президент Європейської комісії, високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель пояснив, що санкції проти Олександра Лукашенка введуть через відсутність в останнього волі вести переговори щодо мирного вирішення ситуації в країні. Про це він повідомив після засідання Ради Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ, яке відбулося в Люксембурзі.

За його словами, внесення нових прізвищ до санкційного списку, схваленого раніше Радою ЄС, буде відповіддю на ситуацію, що склалася в Білорусі. «Вчора (в неділю, — Ред.), ми знову бачили сильну неспівмірну реакцію проти демонстрантів. Від білоруської влади як не було жодного кроку щодо участі в будь-яких перемовинах, як не було погодження на прийняття місії ОБСЄ», — сказав Боррель. При цьому він зазначив, що група країн запропонувала новий список прізвищ, і в ньому є Олександр Лукашенко, проти яких буде запроваджено обмежувальні заходи. «Й усі країни-члени погодилися з цією пропозицією», — наголосив Боррель.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram