Connect with us

В світі

Криза по-македонськи: чи залишилися шанси на реалізацію угоди з Грецією?

Сніжана Дяченко, експерт Центру «Нова Європа»

Тридцятого вересня в Македонії пройшов референдум, на якому громадяни країни висловили свою думку щодо зміни назви держави на «Республіка Північна Македонія», як того вимагає домовленість із Грецією. Угода має дійсно амбітний історичний характер, оскільки обіцяє врегулювати 27-річний спір між обома країнами й нівелює досі суттєву перешкоду для вступу Македонії до НАТО і ЄС.

Утім, не склалося: явка на виборчих дільницях склала лише 36%. Тобто суттєва перевага голосів «за» (91%) буде визнана недійсною, оскільки кількість учасників голосування нижча за необхідні 50%.

Та цей референдум ставить радше кому у вирішенні давньої незгоди між обома країнами, оскільки думка виборців має консультативний характер, останнє слово залишається за парламентом країни. У своїй промові щойно після закриття виборчих дільниць прем’єр-міністр Зоран Заєв заявив, що не припинить руху Македонії до євроатлантичної інтеграції та любіюватиме внесення змін до конституції щодо назви країни. Однак результати референдуму навряд чи слугуватимуть переконливим аргументом на користь позитивного рішення парламенту.

Тож інтрига про вирішення давнього спору й надалі подразнюватиме націоналістичні сентименти в сусідніх країнах. Зокрема, македонські противники угоди переконували, що додавання прикметника «Північна» до назви країни, по-перше, стане «нищівним» для національної і культурної ідентичності македонців, по-друге, ознаменує порушення суверенності Македонії та права її народу на самовизначення, включно із рішенням про назву країни. З цими аргументами виступив і президент Георге Іванов у своїй промові на щорічній сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Ситуація по той бік південного кордону Македонії так само неоднозначна. За даними грецької дослідницької агенції MRB із 2 тисяч опитаних виборців лише 12,8% схвально відгукнулися про домовленість із Македонією. В політичних колах також бракує
єдності: лідер опозиційної партії «Нова демократія» Киріакос Мітсотакіс погрожує уряду вотумом недовіри, стверджуючи, що внаслідок поступок Афін громадяни Македонії можуть претендувати на «привласнення» македонської мови та етнічності

Російський слід

Особливо варто відзначити маніпуляції суспільною думкою з боку РФ. Москва прагне зберегти свою присутність на Балканах, аби й надалі використовувати країни регіону як поле тиску і протистояння з ЄС і США. Входження ще однієї балканської країни до складу НАТО перешкодить поширенню російських впливів та стане запорукою для стабілізації ситуації в регіоні.

Хоча видимого втручання Росії в перебіг агітаційної кампанії «за» чи «проти» підтримки угоди не було помічено, експерти проекту з розслідування корупції та організованої злочинності зафіксували спроби російського олігарха грецького походження й колишнього члена Державної думи Росії Івана Саввідіса фінансувати (в сумі 300 тисяч євро) опозиційні групи і протести в Македонії. Крім того, за спостереженнями Трансатлантичної комісії з чесних виборів, за кілька місяців до референдуму в онлайн-просторі стрімко зросла кількість твіттер-ботів, що агітували виборців бойкотувати референдум. Джерело їхнього походження достеменно не з’ясовано, та деякі експерти припускають, що за походження фейкових акаунтів могла бути відповідальна російська сторона.

На цьому тлі Греція показала «гру на випередження». В липні Афіни вислали низку російських дипломатів через звинувачення їх у спробі підкупу грецьких чиновників проти греко-македонської угоди. Більше того, деякі грецькі експерти також вважають, що саме Сполучені Штати сприяють ефективній протидії російському втручанню у внутрішні справи Греції. Це підтверджує діяльність американського посла в Греції Джеффрі Паєта (у 2013–2016 рр. був послом США в Україні), який сприяє поглибленню економічної та військової американсько-грецької співпраці та всіляко підтримує реалізацію угоди між Грецією і Македонією.

Вікно можливостей

Після провалу референдуму на Македонію чекає ще одне випробування – голосування за ратифікацію угоди в парламенті. Аби домовленість була реалізована, 2/3 зі 120 парламентарів (серед яких 49 осіб представляють опозиційну партію ВМРО-ДПМНЄ) повинні висловити прихильність конституційним змінам.

Прем’єр країни Зоран Заєв запевняє, що 73 депутати вже гарантували свою підтримку, але чи залишиться їхня позиція й надалі стійкою – питання відкрите.

Ратифікація ж угоди грецькою стороною відбудеться лише після відповідної дії Македонії. Проте, окрім «Нової демократії», свою незгоду з умовами угоди висловив і Панос Камменос, лідер коалі- ційної партії «Незалежні греки» (навіть пригрозив покинути уряд й розірвати коаліцію в день ратифікації). Отже, в обох країнах існує ймовірність дострокових парламентських виборів.

«Вікно можливостей», яке, здавалося б, ознаменувала дана угода для євроатлантичної інтеграції Македонії, виявилося радше кострубатою щілиною, яка обов’язково залишить рубці на шкірі відважного перехожого.

Кожну із країн чекає складний процес політичних дебатів, які започаткувала угода. Політикам доведеться вирішувати чи рухатися вперед до нового взаємовигідного формату співпраці в рамках ЄС, чи зберегти статус кво. Поза тим ухвалення рішення ускладнюватиме ще й поляризація між суспільною думкою та поглядами західних політиків.

У той час як у Македонії частина населення святкує провал референдуму, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг привітав Македонію з результатами волевиявлення, закликавши політиків до розсудливих подальших дій і здійснення необхідних процедур, що наблизять країну до НАТО, двері якого відкриті.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

В Естонії держзлочинців позбавлятимуть громадянства

Двадцять першого вересня, конституційна комісія Рійгікогу (парламенту) одноголосно вирішила направити на перше читання проект закону, який дозволить позбавити громадянства осіб, щодо яких у силу вступив обвинувальний вирок за фактом вчинення державної зради, шпигунства або терористичного акту.

Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на портал ERR. За словами голови Конституційної комісії Пауля Пуустусмаа, це важлива можливість для прийняття рішень, яка підвищить гнучкість правового простору Естонії. «Важливо, щоб уряд мав право позбавляти громадянства тільки осіб, які вчинили особливо тяжкі злочини проти держави», — пояснив Пуустусмаа. При цьому він уточнив, що Естонська Республіка не може позбавити громадянства осіб, які отримали громадянство Естонії за народженням.

Поправки до закону комісії представив міністр внутрішніх справ Март Хельме. За його словами, нове регулювання відповідатиме загальним інтересам країни і міжнародним обов’язкам.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

У Румунії покійник… став мером

Мером румунського містечка Девеселу на місцевих виборах повторно переобрали Іона Алімана попри те, що за 10 днів до голосування він помер від коронавірусу.

П’ятдесятисемирічний Іон Аліман висувався вже на третій свій термін як міський голова Девеселу від партії соціал-демократів (PSD). Та на початку вересня він захворів на коронавірус. Після госпіталізації його стан погіршився. Обстеження показали, що в чоловіка, до того ж, був гепатит, а 17 вересня він помер у лікарні в Бухаресті.

Аліман мав двох живих суперників — від «Партії народного руху» та «Альянсу лібералів і демократів за Європу». Попри це, люди все одно підтримали померлого міського голову — за нього віддали 1 020 голосів з 1 600 виборців.

Після переконливої перемоги виборці відвідали його могилу, щоб привітати міського голову і вшанувати його пам’ять. Тепер вибори міського голови проводитимуть повторно. До цього обов’язки виконуватиме заступник мера.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

ООН відзначила 75-річчя свого заснування

Тільки спільними зусиллями країни-члени ООН зможуть впоратися з такими викликами, як бідність, дискримінація та коронавірус, зазначив Генеральний секретар організації Антоніу Гутерріш.

Із нагоди ювілею ООН Гутерріш закликав країни світу посилити співпрацю. Щоб впоратися з такими проблемами, як зміна клімату, нерівність і дискримінація за статевою ознакою, необхідна ефективна, перспективна й амбітна співпраця, наголосив він у Нью-Йорку в понеділок, 21 вересня. «Сьогодні в нас існує надлишок багатосторонніх викликів і брак багатосторонніх рішень», — наводить слова Генсека ООН агентство dpa. Антоніу Гутерріш назвав також такі проблеми, як зростання рівня бідності, розпалювання ненависті в інтернеті, протиріччя між світовими державами й пандемію коронавирусу. В той же час він визнав свідченням успіху ООН те, що «третя світова війна, якої всі так боялися, була відвернена».

Нагадаємо, 24 жовтня 1945 року вступив у силу Статут ООН, який був підписаний у Сан-Франциско 26 червня того ж року. Зараз в організацію входять 193 держави. Україна стала членом ООН 26 червня 1945 року.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram