Connect with us

В світі

«Майже готові» до переговорів про вступ: що засвідчила оцінка України за сімома критеріями ЄС?

Опубліковано

Сергій Сидоренко,
«Європейська правда»

Україна наближається до того, аби вчасно виконати всі сім критеріїв чи то умов, які ми отримали від ЄС разом зі статусом кандидата. Звісно, ще не вся робота завершена, але наразі лишився тільки один пункт із семи, з виконанням якого в нашої держави є системні проблеми, до того ж, виникли вони з нашої провини. Від подій найближчих тижнів і навіть днів залежатиме, чи зміниться ситуація в цій сфері: за бажання українська сторона може продемонструвати швидке виконання. Чи є таке бажання в українського уряду, парламенту та офісу Президента, наразі незрозуміло.

Читайте також: Інформацію про суми добровільних внесків на підтримку України публікуватимуть щомісяця

Цей проблемний критерій – реформа Конституційного Суду, точніше системи добору його суддів. Донедавна була ще одна сфера, де проблеми були системними – деолігархізація. Але тут сталися непомітні зміни – як видається, ЄС почав схилятися до думки, що на цей пункт треба заплющити очі або принаймні оцінити його інакше. Експерти також викреслили його з переліку проблемних. За всіма іншими показниками маємо поступові зміни та стан виконання від доброго до чудового. Підсумкова оцінка виконання критеріїв склала 6,8 бала з 10, тобто перевалила за дві третини. На цьому тлі початок переговорів про вступ до ЄС у 2023 році видається цілком реальним завданням.

Переговори без зайвих вимог…

У червні 2022 року, коли Єврокомісія запропонувала надати Україні та Молдові статус кандидатів у члени ЄС, одночасно з ним обидві країни отримали перелік вимог. Точніше, формально в Брюсселі їх назвали не «вимогами», а «рекомендаціями», але фактично – Україна не мала шансу їх НЕ виконати. Будь-який подальший прогрес у русі до ЄС був можливий лише у разі втілення «сімки». Понад те, були навіть натяки, що в разі відкату реформ та відмови Києва виконувати критерії, ЄС залишає за собою право зробити кроки назад.

А от чого тоді не було – то це гарантій, що навіть у разі ідеального виконання усіх критеріїв Україна перейде на наступний етап дороги до членства, тобто до відкриття формальних переговорів про вступ. На всі запитання і журналістів, і українських посадовців, з цього приводу в Брюсселі відповідали: умови відкриття переговорів не визначені, можуть з’явитися також нові критерії.

За минулі десять місяців можна з певністю стверджувати: ситуація змінилася. В ЄС є консенсус: переговори про вступ України почнуться без додаткових вимог. Про це не оголошують публічно, але така позиція лунає від представників ключових європейських держав, що ухвалюватимуть дане рішення. Також багато з них (за винятком, можливо, Угорщини) не приховують, що хотіли б ухвалити рішення про початок переговорів з Україною про вступ на одному із самітів ЄС наприкінці 2023 року. Такий оптимізм навряд чи був би можливий, якби не прогрес, продемонстрований офіційним Києвом.

Конституційна проблема (2 бали з 10)

А ще всі ключові партнери України одностайні в оцінці того, що головною проблемою в сфері реформ є реформа системи добору суддів Конституційного Суду України. На жаль, до створення цієї проблеми доклалися й самі європейські партнери. Європейські структури неодноразово змінювали публічну позицію щодо деталей того, якою вони бачать цю реформу (в тому числі щодо складу комісії, яка відбиратиме суддів – дорадчої групи експертів (ДГЕ). Це все додавало важелів тим представникам України, які прагнули зменшити амбітність реформи КСУ або й зірвати її.

Читайте також: Акти євроінтеграційного законодавства перекладатиме Офіс із залучення та підтримки інвестицій

А Київ тим часом робив у цій сфері кроки не тільки вперед, а й назад. Зараз експерт-на оцінка рівня реалізації реформи – мінімальна, як вказано в підзаголовку, на рівні 2 балів з 10 можливих. І саме в ці дні Україна перебуває на роздоріжжі в питанні її втілення. Річ у тім, що саме в ці дні відбувся візит до Києва президентки та експертів Венеційської комісії, які за підсумками цього візиту підготують висновок про ті обриси реформи КСУ, за яких Євросоюз, держави-члени та незалежні експерти покажуть зелене світло українській владі та погодяться з виконанням критерію. Або, може, не погодяться і скажуть, що Київ імітує реформу замість її виконання.

Спірні питання можуть видаватися технічними (йдеться про кількість членів ДГЕ, принцип голосування та принцип оцінювання компетентності суддів), але саме вони визначають, чи дозволить новий механізм обирати незалежних суддів до складу КСУ.

Відмивання коштів, якого немає

Ще один спірний критерій, який додали до українського списку напередодні затвердження висновку про кандидатство – це критерій щодо відповідності вимогам організації FATF, тобто в протидії відмиванню коштів. Але, як ми неодноразово наголошували на попередніх раундах оцінки, реальних проблем із FATF в України немає. Тож було не зовсім зрозуміло, чого чекають від Києва? Утім, нещодавно Єврокомісія та уряд України узгодили список законодавчих змін, які для Брюсселя будуть достатніми для зарахування цього критерія. Зараз тут лишилося чимало роботи, але є підстави очікувати прогресу ближчим часом, ще в травні. Тому оцінки консорціуму – обережно оптимістичні.

Антикорупція? Краще, ніж думали

Зазвичай, коли у діалозі з представниками західних держав йдеться про «проблемні» для України сфери, то на першому місці згадують боротьбу з корупцією. Але виконання Україною семи критеріїв довело, що це – радше стереотип. Експертна оцінка у 8 балів свідчить сама за себе (і, за нашими даними, вона загалом збігається з оцінкою, яку готує Єврокомісія, хоча там не буде рейтингових показників як таких).

Судова реформа на треку

Так само позитивною є оцінка за ще одним напрямом, який не без підстав вважають проблемним для України, але саме за останній рік, після отримання статусу кандидата й семи критеріїв, тут почалися зрушення на краще. Це – судова реформа. Нагадаю, нещодавно запрацювала повноважна Вища рада правосуддя, хоча конкурс на дообрання її членів триває. Ми підійшли впритул до обрання Вищої кваліфкомісії суддів, і наразі видається, що процес іде правильним шляхом. І до початку червня, коли ЄС здійснюватиме першу проміжну оцінку, є шанс показати добрий результат.

Меншини: без порушень

І, нарешті, окремою проблемою є «угорський» критерій щодо реформи законодавчої бази щодо національних меншин. Визначальним у цій сфері буде висновок «Венеційки» стосовно українського рамкового закону про нацменшини; на його ухвалення ми очікуємо найближчим часом, але, на переконання українських експертів, цей закон у цілому відповідає положенням Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин. Під час його підготовки українська сторона консультувалася з профільними інституціями ОБСЄ, проектами Ради Європи, а в серпні 2022-го було отримано коментарі з боку ЄС, за якими законопроект був доопрацьований. Проте всі чудово розуміють, що б не було написане в законі, угорська сторона навряд чи лишиться задоволена. Це здатне стати серйозною проблемою під час відкриття переговорів. Тому для України так важливо отримати висновок ВК та втілити його.

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.