Connect with us

В світі

Між Додоном і «крадієм мільярда»: кого привели до влади парламентські вибори в Молдові?

Юрій ПАНЧЕНКО, редактор ЄП

Чи зможуть голоси громадян, які проживають на окупованих територіях, стати «золотою акцією» для формування уряду й визначити вектор розвитку держави? Відповідь на це запитання стало актуальним для сусідньої Молдови, де в неділю, 24 лютого, вперше після придністровського конфлікту та самопроголошення «незалежності» проросійського регіону мешканці Придністров’я масово голосували на парламентських виборах у Молдові.

 

Перше місце на цих виборах за партійними списками отримала проросійська Партія соціалістів (31,3% голосів). Втім цей результат не дозволяє їй самостійно сформувати уряд. На другому місці проєвропейська опозиція, блок ACUM із 26,4%. Партія влади отримала лише третє місце (менше 23,9%). А ще до парламенту пройшла партія «Шор» (8,4%) на чолі з «крадієм мільярда» Іланом Шором, провину якого вже визнав суд, але це не завадило йому балотуватися до парламенту. При цьому задовго до дня виборів кампанія в Молдові стала надзвичайно брудною, з узаконеними схемами підкупу, на який ЦВК «не звертав уваги». А партія влади, попри третє місце, може легко створити найбільшу фракцію в парламенті. Ми ж вирішили на місці розібратися, куди рухається наш сусід?

Олігарх та його друзі

«Не голосуй за олігархів» — плакатами з таким написом російською та румунською мовами був завішаний Кишинів. На них зображено руку з трьома «ляльками» з обличчями ключових молдовських політиків — президента Ігоря Додона (який має репутацію прокремлівського політика), лідера Демократичної партії Влада Плахотнюка (який має репутацію антиросійського політика) та мера міста Оргіїв Ілана Шора (який репутації не має взагалі). Щоправда, «олігархом» з цієї трійки за формальними ознаками є лише один — Влад Плахотнюк. Він вважається найбагатшою людиною в країні, контролює більшу частину медіапростору, очолює правлячу Демократичну партію і де-факто є лідером країни. Для Плахотнюка критично важливо зберегти владу після виборів. Демпартія фінішувала на виборах лише третьою, але це не стало несподіванкою. Готуватися до цього влада почала ще торік, змінивши виборчу систему з партійної на змішану, як в Україні, розраховуючи посилитися за рахунок мажоритарки. Знайома за українськими реаліями ситуація – кандидати, які перемагають на округах як «незалежні», після виборів долучаються до партії влади. Та й для депутатів, обраних від інших партій, можна знайти аргументи для переходу до влади – саме так сталося в парламенті минулого скликання.

А ще один козир Демпартії – партія «Шор». Ця політична сила має вкрай сумнівну репутацію, але її наперед вважають резервом голосів для нинішньої влади. Надто серйозний «аргумент» для впливу на її лідера має Плахотнюк.

Між в’язницею та парламентом

Невелике місто Оргїїв розташоване лише за 50 км від Кишинева. Затишне та набагато більш прибране й відремонтоване, аніж столиця. Це — один з головних аргументів тамтешнього мера Ілана Шора, який фінансує місто з «власних» грошей. Після цих виборів він напевно стане депутатом парламенту і лідером нової фракції. Кожен другий будинок у місті завішений передвиборчими розтяжками Шора (і, відповідно, партії, названої його іменем). В деяких випадках повісити розтяжки на мотузках не виходило, тож полотнища саморізами кріпили до стін – любов до свого мера буває настільки сильною, що заради нього варто зіпсувати фасад будинку.

Ілан Шор — ще один бізнесмен, чоловік російської поп-зірки Жасмін. У новітній історії Молдови він має особливу роль: суд визнав його провину як головного виконавця «злочину сторіччя» — крадіжки мільярда доларів з рахунків трьох молдовських банків у 2014 році. Ця справа зачепила кар’єру кількох відомих політиків. Деякі з них, як, наприклад, екс-прем’єр Влад Філат, вже давно у в’язниці, і суд почав слухати нову справу щодо нього. Ілана Шора від початку називали одним із причетних до крадіжки. Обвинувальний вирок щодо Шора був винесений ще у липні 2017 року. Та це не заважає йому керувати містом і балотуватися у депутати.

Річ у тім, що вирок суду першої інстанції ніяк не набуде чинності, бо апеляція триває досі й слухання постійно переносяться. Чергове засідання мало відбутися 20 лютого, за кілька днів до голосування, але «раптом» суд вирішив задовольнити прохання політика і вкотре переніс слухання – адже через вибори у Шора зовсім немає часу на такі дрібниці.

«Вдалося домовитися», — так зазвичай коментують у Молдові це перенесення. І не сумніваються, що взамін партія «Шор» буде вимушена стати тіньовим партнером Демпартії. Тим більше, зважаючи на те, що вирок було винесено до отримання Шором депутатського імунітету, і для його переміщення з парламенту до в’язниці скасування недоторканості не потрібне, лише рішення за апеляцією.

Виборчий туризм

Однією із сенсацій нинішніх виборів у Молдові став аншлаг на дільницях для мешканців Придністров’я — їх цього року відкрили аж півсотні. Право голосувати на виборах у Молдові придністровці мали й раніше, та донедавна мало хто це робив — влада сепаратистського регіону, тісно пов’язаного з Росією, перешкоджала їхній участі у молдовських голосуваннях.

Ситуація змінилася 2016 року, коли на президентських виборах треба було підтримати проросійського кандидата Ігоря Додона. Тоді у виборах у Молдові взяли участь близько 7 тисяч придністровців. Продовження такої практики було й на парламентських виборах, тим більше, що нова виборча система «бронює» за Придністров’ям два мандати – які можуть виявитися вирішальними під час коаліціади.

Втім такої активності придністровських виборців не очікували навіть у Молдові. Цього року тут проголосувало 37 тисяч людей. Дільниці для придністровців були переповнені від 7-ї ранку, коли тільки розпочалося голосування. На них збиралися довжелезні черги, поруч — автобуси з придністровськими номерами. І попри очевидність того, що людей організовано підвозили, в присутності журналістів виборці запевняли, що «приїхали самі, громадським транспортом». Хоча не на камеру дехто визнавав, що поїхали за вказівкою керівництва, а інші, що мають отримати за голос від 20 до 40 доларів. Опозиційний блок ACUM навіть звернувся до Центрвиборчкому з вимогою визнати нечинним голосування на придністровських дільницях. Втім там відповіли, що підстав для цього немає — доказів підкупу представлено не було, а організація підвозу виборців не є протизаконною.

Та залишається ключове питання – на чию користь голосували придністровці? У правлячій Демпартії заявили, що таким чином РФ намагається підтримати соціалістів. У Соцпартії, навпаки, вважають, що це допомога Тирасполя «демократам». І друга версія цілком може мати сенс: хоча в багатомандатному окрузі половина придністровців проголосувала за соціалістів, та це в масштабах країни — небагато голосів. Натомість у «придністровських» одномандатних округах лідирують незалежні кандидати, які найімовірніше посилять саме Демпартію.

Перемога без перемоги

За даними ЦВК Молдови, на ці вибори явка була рекордно малою — на дільниці прийшли 49% виборців. Очікувано в Центрвиборчкомі не побачили порушень, які могли б вплинути на перебіг виборів. Серед виявлених проблем найдивнішим стала історія в місті Комрат, де на скрині для голосування виявився… герб Російської Федерації. Цей конфуз пояснили недавнім голосуванням для громадян РФ на виборах у Держдуму, після чого стерти чужий герб зі скрині, мовляв, просто забули.

Про попередні результати виборів ми вже говорили. Реальний розклад сил ще скоригує мажоритарка. За попередніми даними, Демпартія отримає другу за величиною фракцію (31 мандат), лише трохи відстаючи від соціалістів (33 мандати). Ще 27 мандатів отримає ACUM, 7 — «Шор» та останні 3 — незалежні кандидати. Найімовірніше, за їх рахунок реальна кількість мандатів «демократів» зросте до 34, що зробить їх найпотужнішою фракцією.

Таким чином найбільше шансів на успіх у створенні коаліції має чинна партія влади — дарма що вона фінішувала третьою. Влад Плахотнюк на брифінгу відразу після завершення голосування заявив, що партія відкрита до діалогу з усіма політичними силами. Та хто піде в союзники до олігарха? Адже голосів «Шора» їм не вистачить. Проєвропейский ACUM виключає таку можливість. Вони ще до виборів пообіцяли не вступати в коаліцію з демократами. А крім того, за кілька днів до голосування обидва лідери блоку заявили про отруєння ртуттю, в якому вони звинуватили особисто Плахотнюка. Це не той фон, на якому примирення видається реальним.

Тому найреалістичнішими є два варіанти. Або Демпартія зможе «в індивідуальному порядку» переманити депутатів від ACUM та соціалістів, приміром, для призначення уряду меншості, або створити коаліцію із соціалістами. Й хоча останній варіант означає об’єднання антиподів — проросійської та проєвропейської сил, — у Молдові багато хто вважає, що він не є неможливим. В останні півроку (після скасування результатів виборів мера Кишинева, на яких переміг один із лідерів ACUM Андрей Нестасе) відносини уряду з ЄС суттєво погіршилися. А в Додона тим часом дещо скоригували ставлення до євроінтеграції і вже не вимагають скасування Угоди про асоціацію. Останній сценарій вкрай небажаний для України. Він серед іншого означатиме, що до уряду сусідньої Молдови увійдуть проросійські міністри, а її співпраця з ЄС, яка і зараз далека від ідеальної, додатково уповільниться.

Головною інтригою лишається те, як діятиме опозиція. В ACUM вже оголосили ці вибори найбруднішими в історії Молдови і не приховують, що мають намір перейти до вуличних протестів. Та чи матимуть вони достатній масштаб, аби змінити результати виборів? Це наразі лишається під великим питанням.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Кіпр скасовує програму «золотих паспортів»

Кіпр тимчасово скасовує програму надання громадянства в обмін на інвестиції. Рішення набуде чинності з 1 листопада цього року.

Як зазначається, рішення ухвалено за підсумками надзвичайного засідання уряду Кіпру й пов’язане зі зловживаннями положеннями програми. Так, нещодавно журналісти «Аль-Джазіри» зняли на відео президента палати парламенту Деметріса Силлоуріса та члена парламенту Крістакіса Джованіса, які намагалися допомогти китайському підприємцю, який має судимість, отримати кіпрський паспорт. Пізніше обидва чоловіки заперечували будь-які протиправні дії.

Нагадаємо, Кіпр почав надавати громадянство за інвестиції з 2014 року, на піку фінансової кризи. На початку 2019 року ЄС розкритикував цю практику, і правила програми зробили жорсткішими: тепер громадянство не можуть отримати люди, яким відмовили інші країни ЄС, а поріг інвестицій підвищено з 2 млн євро до 2,5 мільйона.

На початку вересня цього року газета Politis оприлюднила список з 34 осіб (більшість із них українці й росіяни), які отримали «золоті паспорти» Кіпру завдяки інвестиціям. Список був затверджений з 2008 по 2012 рік. У ньому перераховані бізнесмени, котрі «входили в групу високого ризику», були в ті роки під слідством або чий бізнес підпадав під санкції або адмінштрафи. До вказаного переліку потрапив й український олігарх І. Коломойський з дружиною Іриною та донькою Анжелікою. Рішення щодо всіх трьох було ухвалено 6 березня 2010 року. Тоді ж ухвалено рішення щодо близького до Коломойського Геннадія Боголюбова — співвласника групи «Приват». Також у списку є власник групи «Енергетичний стандарт» К. Григоришин. В Україні він володіє акціями ПАТ «Сумське НВО імені Фрунзе» та «Запоріжтрансформатор» і Віталій Гайдук — колишній секретар РНБО (за часів президентства В. Ющенка).

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Справа Марківа: у Мілані почалося третє судове засідання

В апеляційному суді італійського міста Мілан почалося третє судове засідання з розгляду апеляції на вирок нацгвардійцю Віталію Марківу, якого засудили до 24 років позбавлення волі за, начебто, причетність до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі.

На цьому засіданні суд має почути висновки дослідження щодо висловлювань Марківа про трагедію, коли він уже перебував у в’язниці. Як повідомляв Укрінформ, сторона обвинувачення намагається долучити до матеріалів справи вирвану з контексту фразу «вбили журналіста», записану під час прослуховування Марківа у в’язниці, яку обвинувачення намагається інтерпретувати як «я вбив». Суд задовольнив клопотання прокурора провести дослідження щодо начебто висловлювань Марківа під час розмови зі співкамерником у липні 2017 року. Тож було призначено нову експертизу та повний переклад аудіо, тобто всієї розмови, щоб зрозуміти контекст, а не лише одну фразу, як просив прокурор. Переклад має зробити перекладач, уповноважений апеляційним судом Мілана.

Нагадаємо, нацгвардійця Марківа було затримано в Італії влітку 2017 року за обвинуваченням у, нібито, причетності до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його перекладача росіянина Андрія Миронова в травні 2014 року у районі Слов’янська Донецької області. Дванадцятого липня 2019 року суд м. Павія засудив українця до 24 років позбавлення волі.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Санкції проти Лукашенка

Усі країни-члени ЄС погодилися з пропозицією Німеччини розширити список осіб, проти яких запроваджуються санкції через придушення мирних протестів у Білорусі.

Віце-президент Європейської комісії, високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель пояснив, що санкції проти Олександра Лукашенка введуть через відсутність в останнього волі вести переговори щодо мирного вирішення ситуації в країні. Про це він повідомив після засідання Ради Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ, яке відбулося в Люксембурзі.

За його словами, внесення нових прізвищ до санкційного списку, схваленого раніше Радою ЄС, буде відповіддю на ситуацію, що склалася в Білорусі. «Вчора (в неділю, — Ред.), ми знову бачили сильну неспівмірну реакцію проти демонстрантів. Від білоруської влади як не було жодного кроку щодо участі в будь-яких перемовинах, як не було погодження на прийняття місії ОБСЄ», — сказав Боррель. При цьому він зазначив, що група країн запропонувала новий список прізвищ, і в ньому є Олександр Лукашенко, проти яких буде запроваджено обмежувальні заходи. «Й усі країни-члени погодилися з цією пропозицією», — наголосив Боррель.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram