Connect with us

В світі

Новий рівень санкцій. Конгрес США відреагував на російський курс Трампа

Другого серпня група з декількох сенаторів США внесла на розгляд своїх колег новий законопроект щодо посилення санкцій проти Російської Федерації.

За американською традицією проект має двопартійний характер. Із його підготовкою асоціюються, насамперед, шість сенаторів — три від Республіканської і три від Демократичної партій. Але, знову ж таки, за американською традицією законопроект буде відомий за іменами двох сенаторів, які виступають в ролі основних його «промоутерів» — Ліндсі Грема від штату Південна Кароліна і Роберта Менендеса від штату Нью-Джерсі.

Документ обговорюватимуть після завершення серпневої відпустки Сенату США, тобто, швидше за все, на початку осені.

Цей законопроект далеко не перший спрямований проти Росії законодавчий акт, ухвалений Конгресом США за останні кілька років (і, швидше за все, не останній, бо в надрах обох палат Конгресу вже зараз зріють нові). У чому ж специфіка законопроекту Грема-Менендеса?

Перш за все він базується на логіці посилення тиску на Росію. Автори визнають, що попередні кроки не мали необхідного впливу на поведінку Кремля. Москва, як і раніше, втручається у внутрішні справи США, в тому числі у виборчий процес.

Нагадаємо, цієї осені в США відбудуться чергові вибори — так звані проміжні, тобто ті, які проводяться посередині циклу обрання президента. Проте ці вибори матимуть велике значення. Тож прив’язка нового законопроекту до них очевидна.

Сенатори, повернувшись із нетривалої відпустки зі свіжими силами, візьмуться за обговорення законопроекту якраз напередодні виборів.

Скасувати чи посилити?

Саме прив’язка до дій Росії, спрямованих на спроби втручання в американський виборчий процес, безперервні кібератаки на окремих політиків США й американську інфраструктуру роблять документ досить актуальним і дають йому гарні шанси на ухвалення. В тексті також згадуються поведінка Москви стосовно України і дії Росії в Сирії. Та для успішного проведення законопроекту через Сенат важливий саме цей момент — реагування на виклик, загрозу з боку Росії безпосередньо на адресу самих США.

Не секрет, що з приводу ефективності попередніх американських санкцій стосовно Російської Федерації за останні роки є багато різних оцінок. Очевидно, що їх запровадження не призвело до різкої, драматичної зміни поведінки Росії і, зокрема, до припинення агресії проти України (при цьому, щоправда, можна лише гадати, чи не стала б ця поведінка ще агресивнішою, якби не санкції).

Дехто використовує цю обставину як один з основних аргументів для обґрунтування необхідності скасування санкцій. Таких голосів чимало в Європі. Автори нового законопроекту виходять з іншої логіки. По-перше, зрозуміло, що для більшої ефективності санкціям треба дати попрацювати довше. По-друге (і це головне), в даному контексті, якщо попередні санкції виявилися неефективними, то відповідь потрібно шукати не в їх скасуванні, а у запровадженні нових, жорсткіших.

Нові санкції повинні мати ще більш персоніфікований характер ніж попередні. Вони мають більш адресно зачіпати інтереси тих осіб у Росії, хто ухвалює ключові рішення, в тому числі (й насамперед) самого Путіна і його оточення.

Деякі з попередніх санкцій залишали певні лазівки, через що окремим посадовцям й олігархам у Росії вдавалося вислизнути з-під їх впливу. Нові санкції, за задумом авторів, повинні стати більш системними. Крім того, нові санкції мають завдати удару по одній з найбільш чутливих сфер російської економіки — енергетиці. Знову ж таки, занадто багато залишалося можливостей для того, аби втекти від впливу санкцій. Тепер же ці «лазівки» мають бути наглухо закриті.

І нарешті, конгресмени відреагували на скандальну участь Дональда Трампа в останньому саміті НАТО. Як наслідок, одним із положень нового законопроекту є вимога закріплення правила, що вихід США з Альянсу може відбутися лише за умови, що за це проголосує не менше двох третин американських сенаторів.

Активізація Трампа

Немає сумнівів, що основний контекст, в межах якого найкраще можна зрозуміти суть нового законопроекту, — це американський внутрішньополітичний контекст. Внутрішньополітична боротьба в США лише загострюється. Й вона часто зачіпає питання зовнішньої політики.

Відносини з Росією в цьому сенсі з відомих причин є особливо чутливою зоною. Ця боротьба має не тільки, а іноді й не стільки міжпартійний характер. Боротьба йде між президентом і Конгресом, що загалом не є чимось незвичайним. Боротьба йде між президентом і представниками традиційного політичного ядра, істеблішменту.

Світогляд і практичні дії цього істеблішменту багато років спиралися на певний консенсус всередині американської політичної еліти, консенсус, який найчастіше мав двопартійний характер. Дискусії відбувалися навколо тактичних моментів, деталей. Між президентськими адміністраціями традиційно було чимало наступності, інерції.

Однак у випадку з Дональдом Трампом ми спостерігаємо спроби переосмислити консенсус, підірвати єдність, зробити якусь «революцію» в питаннях зовнішньої політики. У цій боротьбі розкол намітився і в рядах Республіканської партії.

У ній є як однодумці нинішнього президента, які підтримують його починання з підриву основ, так і рішучі противники таких кроків. Таких супротивників особливо багато в Сенаті США. Сенатори-республіканці Ліндсі Грем і Джон Маккейн — серед лідерів такої опозиції, і не випадково ми бачимо їх серед ініціаторів нового законопроекту.

У надрах Республіканської партії завжди зберігалася помітна доза недовіри й навіть ворожості стосовно Росії (цей масштабний антиросійський запал демократів є деякою новацією, але дана тема вимагає окремої статті).

Позиція президента вступає у конфлікт з такими настроями. Один з ініціаторів законопроекту, сенатор-республіканець Корі Гарднер (штат Колорадо) навіть наполіг на включенні до тексту вимоги оголосити Російську Федерацію спонсором міжнародного тероризму. Чи залишиться ця позиція в остаточному варіанті законопроекту, поки сказати важко.

Ясно інше, поява нового законопроекту саме зараз пов’язана не тільки виборами в США, що відбудуться восени. Вона, без сумніву, пов’язана і з ефектом від недавнього європейського турне президента, яке викликало в американському політичному класі почуття шоку і тривоги.

Якщо на ранніх етапах президентства Дональда Трампа були надії на те, що представники істеблішменту в його адміністрації зможуть ефективно стримувати найбільш руйнівні імпульси президента, а сам він часто демонстрував відсутність інтересу до зовнішньої політики й схильність «делегувати» її зовнішньополітичному блоку своєї адміністрації, то зараз Трамп явно активізувався.

Активізація президента насамперед спрямована на мобілізацію його соціальної бази. Боротьба з істеблішментом — це «коник» президента, і значна частина електоральної бази Трампа в цій боротьбі його активно підтримує.

Таким чином, новий законопроект про санкції США проти Росії треба розуміти в контексті американської внутрішньополітичної боротьби, дискусії про майбутнє зовнішньої політики США.

Володимир Дубовик,
директор Центру міжнародних
досліджень, доцент кафедри
міжнародних відносин
Одеського національного
університету імені І. Мечникова

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

В Естонії держзлочинців позбавлятимуть громадянства

Двадцять першого вересня, конституційна комісія Рійгікогу (парламенту) одноголосно вирішила направити на перше читання проект закону, який дозволить позбавити громадянства осіб, щодо яких у силу вступив обвинувальний вирок за фактом вчинення державної зради, шпигунства або терористичного акту.

Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на портал ERR. За словами голови Конституційної комісії Пауля Пуустусмаа, це важлива можливість для прийняття рішень, яка підвищить гнучкість правового простору Естонії. «Важливо, щоб уряд мав право позбавляти громадянства тільки осіб, які вчинили особливо тяжкі злочини проти держави», — пояснив Пуустусмаа. При цьому він уточнив, що Естонська Республіка не може позбавити громадянства осіб, які отримали громадянство Естонії за народженням.

Поправки до закону комісії представив міністр внутрішніх справ Март Хельме. За його словами, нове регулювання відповідатиме загальним інтересам країни і міжнародним обов’язкам.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

У Румунії покійник… став мером

Мером румунського містечка Девеселу на місцевих виборах повторно переобрали Іона Алімана попри те, що за 10 днів до голосування він помер від коронавірусу.

П’ятдесятисемирічний Іон Аліман висувався вже на третій свій термін як міський голова Девеселу від партії соціал-демократів (PSD). Та на початку вересня він захворів на коронавірус. Після госпіталізації його стан погіршився. Обстеження показали, що в чоловіка, до того ж, був гепатит, а 17 вересня він помер у лікарні в Бухаресті.

Аліман мав двох живих суперників — від «Партії народного руху» та «Альянсу лібералів і демократів за Європу». Попри це, люди все одно підтримали померлого міського голову — за нього віддали 1 020 голосів з 1 600 виборців.

Після переконливої перемоги виборці відвідали його могилу, щоб привітати міського голову і вшанувати його пам’ять. Тепер вибори міського голови проводитимуть повторно. До цього обов’язки виконуватиме заступник мера.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

ООН відзначила 75-річчя свого заснування

Тільки спільними зусиллями країни-члени ООН зможуть впоратися з такими викликами, як бідність, дискримінація та коронавірус, зазначив Генеральний секретар організації Антоніу Гутерріш.

Із нагоди ювілею ООН Гутерріш закликав країни світу посилити співпрацю. Щоб впоратися з такими проблемами, як зміна клімату, нерівність і дискримінація за статевою ознакою, необхідна ефективна, перспективна й амбітна співпраця, наголосив він у Нью-Йорку в понеділок, 21 вересня. «Сьогодні в нас існує надлишок багатосторонніх викликів і брак багатосторонніх рішень», — наводить слова Генсека ООН агентство dpa. Антоніу Гутерріш назвав також такі проблеми, як зростання рівня бідності, розпалювання ненависті в інтернеті, протиріччя між світовими державами й пандемію коронавирусу. В той же час він визнав свідченням успіху ООН те, що «третя світова війна, якої всі так боялися, була відвернена».

Нагадаємо, 24 жовтня 1945 року вступив у силу Статут ООН, який був підписаний у Сан-Франциско 26 червня того ж року. Зараз в організацію входять 193 держави. Україна стала членом ООН 26 червня 1945 року.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram