Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В світі

Обережно, двері зачиняються. Макрон починає реформу міграційної політики Франції

Опубліковано

on

Президент Франції Еммануель Макрон представив свій довгоочікуваний законопроект, який запроваджує суворі правила перетину кордону та ускладнює мігрантам можливість потрапити у Францію.

Жорсткіші правила

Закон уже наробив чимало галасу не лише в Парижі, але й по всьому ЄС. Чимало європейських політиків розглядають ініціативу Макрона як зміну всього європейського курсу в питанні міграційної кризи. А той факт, що саме новий президент Франції просуває такий закон, свідчить про те, що проєвропейські сили починають боротьбу з правими популістами та євроскептиками на їхньому ж електоральному полі.

Серед основних нововведень французького закону — посилення відповідальності за незаконний перетин кордону, збільшення терміну утримання шукачів притулку під вартою, зміни в процесі розгляду заяв на політичний притулок, полегшення процедури депортації мігрантів. Осіб, які незаконно перетнуть французький кордон, штрафуватимуть на суму 3 750 євро або вони будуть змушені просидіти у в’язниці до одного року.

Також шукачів притулку зможуть затримувати при перетині кордону без оголошення підозри терміном на 90 днів, а не 60, як зараз. Крім того, скорочується кількість спроб для біженців повторно подавати заяву на отримання притулку, а розгляд заяви триватиме не 11 місяців, а лише шість. Насамкінець, законом передбачено полегшену та прискорену процедуру депортації біженців, якщо доведуть, що вони насправді – економічні мігранти.

Реакція політикуму та суспільства

Законопроект викликав палкі дискусії всередині французького суспільства та політикуму. Частина депутатів парламенту в самій партії Макрона заявили, що цей закон занадто суворий і може нашкодити найбільш уразливим біженцям. Вони також розкритикували Еммануеля Макрона за те, що він пропонує країні закритися від мігрантів, але не бореться з корінням проблеми, яке сягає тих держав, звідки масово їдуть біженці.

За даними Європейського агентства статистики, у 2012—2017 роках найбільша кількість біженців у Франції прибула з африканського континенту, зокрема з Нігерії, Еритреї, Сомалі, Лівії і Південного Судану. Відповідно, частина політиків пропонують не просто депортувати біженців і змінювати правила перетину кордону, а намагатися вплинути на ситуацію в цих державах, особливо враховуючи той факт, що чимало конфліктів в Африці спалахнули не без участі самої Франції.

Натомість прихильники закону зазначили, що лише в такий спосіб можна врегулювати проблему та посилити контроль державних органів над міграцією. У приклад вони наводили 2017 рік, коли Франція прийняла рекордну за весь час кількість біженців – понад 100 тисяч людей. На думку Макрона, необхідно врегулювати це питання вже зараз, щоб зупинити потік мігрантів, а в цей час завершити розподілення біженців, які вже живуть у Франції. Закон Макрона, якщо буде прийнятий, створить політичні умови для радикальної зміни європейської міграційної політики.

Чи змінить це європейську політику щодо мігрантів?

Франція як один з локомотивів розвитку Євросоюзу може стати першою країною, яка розвернула політику щодо мігрантів, пожертвувавши частиною своїх гуманістичних цінностей. Крім того, цим законом як політичною технологією можуть скористатися й інші європейські країни, адже він дозволяє проєвропейським політичним силам грати на електоральному полі їхніх головних ворогів – правих популістів, радикалів і євроскептиків.

Ухвалення такого закону зможе вибити в антиімміграційних партій їхній головний козир і аргумент, їхню улюблену тему. Наприклад, у сусідній Німеччині подібне законодавство могло б посилити позиції канцлера, яка перебуває під шквалом критики за свою політику «відкритих дверей».

Заради збереження рейтингу та влади традиційні партії можуть перейняти досвід Франції, якщо він буде успішним. А це означає радикальну зміну загальної стратегії Європи у міграційній політиці та часткову зміну цінностей, які так довго сповідували ці політичні сили.

Символічно, що саме в цей день у Брюсселі відбулася зустріч «Великої п’ятірки» африканських держав з регіону Сахель: Буркіна-Фасо, Чаду, Малі, Мавританії і Нігеру. Вони провели перший раунд переговорів з ЄС щодо посилення співпраці в галузі безпеки та міграції. Такий формат зустрічей був ініційований Францією.

Чому саме ці держави? Вони є частиною так званого «Сахельського маршруту», яким біженці потрапляють до Євросоюзу, починаючи з 2015 року. Тому від цієї зустрічі залежатиме, наскільки Євросоюз зможе укріпити свої кордони на заході та півдні.

У Франції більше не буде «джунглів»

У пакеті з новим французьким законом ці дії можуть лягти в основу подальшої політики ЄС стосовно мігрантів протягом наступних кількох років. І рушієм цих процесів виступатиме саме Франція та її президент Еммануель Макрон.

Для президента Франції цей закон – його передвиборча обіцянка та одна з амбітних реформ, які він поставив своєму уряду, намагаючись очолити європейські процеси після пасивного Франсуа Олланда. Макрон особисто неодноразово заявляв, що у Франції більше не буде «джунглів», натякаючи на неофіційну назву найбільшого табору біженців у місті Кале. Його знесли в жовтні 2016 року після цілої хвилі критики в бік французької влади через, нібито, її бездіяльність.

За Макроном стоїть підтримка суспільства, більшість якого вважає проблему мігрантів першочерговою, та плече його однопартійців. Проти нього грає хиткий політичний розклад у парламенті та неурядові організації й активісти з прав людини, які можуть подати до суду з наміром заблокувати цей закон, голосування за який відбудеться в найближчі тижні. Від нього залежатиме подальша домінуюча роль Франції у питаннях політики ЄС, а також рейтинг Макрона.

Крім того, ухвалення закону буде лакмусовим папірцем для європейських політиків, які продемонструють, чи підуть вони за новим європейським курсом у питанні мігрантів на шкоду власним цінностям і чи зможуть зіграти в «жорстку гру» з правими популістами.

Ілія Куса,

експерт з міжнародної політики

Українського інституту майбутнього

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.

В світі

Мільйон доларів або в’язниця

Опубліковано

on

Головний тренер футбольного клубу «Манчестер Юнайтед» Жозе Моуріньо муситиме виплатити іспанській скарбниці штраф за підсумками розслідування його ухилення від податків, повідомляє El Mundo.

За даними видання, у 2011 і 2012 роках, коли португальський спеціаліст займав посаду головного тренера мадридського «Реалу», він приховав від податкових служб Іспанії факт отримання 3,3 млн євро за використання іміджевих прав. Тепер треба розплачуватися.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Екс‐президент Аграмунт вийшов з асамблеї

Опубліковано

on

Колишній президент Парламентської асамблеї Ради Європи Педро Аграмунт залишив організацію після запровадження санкцій проти нього.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова української делегації у ПАРЄ Володимир Ар’єв. «Колишній проросійський президент ПАРЄ Педро Аграмунт взагалі вийшов з ПАРЄ після запровадження проти нього десятирічних санкцій за суттєві порушення Кодексу поведінки. Мінус один», — повідомив український депутат.

Нагадаємо, перед цим регламентний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи на зустрічі в Парижі обрав покарання для депутатів, яких підозрюють у корупційних діях на користь Азербайджану. Серед покараних, поміж інших, був і колишній президент організації Педро Аграмунт. Чотирьох депутатів позбавили всіх передбачених правилами прав, крім права голосу і права подавати проекти документів. Санкції проти Аграмунта запроваджені на 10 років, тоді як проти решти — на два роки.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Главою ЦРУ вперше стала жінка

Опубліковано

on

У понеділок, 21 травня, Джина Хаспел прийняла присягу нового директора Центрального розвідувального управління США.

Про це інформує Politico в Twitter, news.eizvestia.com.

Відзначається, що церемонія прийняття присяги пройшла в штаб-квартирі ЦРУ в Ленглі в присутності президента США Дональда Трампа, віце-президента Майкла Пенса і ряду міністрів американської адміністрації.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді