Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В світі

Обережно, двері зачиняються. Макрон починає реформу міграційної політики Франції

Опубліковано

on

Президент Франції Еммануель Макрон представив свій довгоочікуваний законопроект, який запроваджує суворі правила перетину кордону та ускладнює мігрантам можливість потрапити у Францію.

Жорсткіші правила

Закон уже наробив чимало галасу не лише в Парижі, але й по всьому ЄС. Чимало європейських політиків розглядають ініціативу Макрона як зміну всього європейського курсу в питанні міграційної кризи. А той факт, що саме новий президент Франції просуває такий закон, свідчить про те, що проєвропейські сили починають боротьбу з правими популістами та євроскептиками на їхньому ж електоральному полі.

Серед основних нововведень французького закону — посилення відповідальності за незаконний перетин кордону, збільшення терміну утримання шукачів притулку під вартою, зміни в процесі розгляду заяв на політичний притулок, полегшення процедури депортації мігрантів. Осіб, які незаконно перетнуть французький кордон, штрафуватимуть на суму 3 750 євро або вони будуть змушені просидіти у в’язниці до одного року.

Також шукачів притулку зможуть затримувати при перетині кордону без оголошення підозри терміном на 90 днів, а не 60, як зараз. Крім того, скорочується кількість спроб для біженців повторно подавати заяву на отримання притулку, а розгляд заяви триватиме не 11 місяців, а лише шість. Насамкінець, законом передбачено полегшену та прискорену процедуру депортації біженців, якщо доведуть, що вони насправді – економічні мігранти.

Реакція політикуму та суспільства

Законопроект викликав палкі дискусії всередині французького суспільства та політикуму. Частина депутатів парламенту в самій партії Макрона заявили, що цей закон занадто суворий і може нашкодити найбільш уразливим біженцям. Вони також розкритикували Еммануеля Макрона за те, що він пропонує країні закритися від мігрантів, але не бореться з корінням проблеми, яке сягає тих держав, звідки масово їдуть біженці.

За даними Європейського агентства статистики, у 2012—2017 роках найбільша кількість біженців у Франції прибула з африканського континенту, зокрема з Нігерії, Еритреї, Сомалі, Лівії і Південного Судану. Відповідно, частина політиків пропонують не просто депортувати біженців і змінювати правила перетину кордону, а намагатися вплинути на ситуацію в цих державах, особливо враховуючи той факт, що чимало конфліктів в Африці спалахнули не без участі самої Франції.

Натомість прихильники закону зазначили, що лише в такий спосіб можна врегулювати проблему та посилити контроль державних органів над міграцією. У приклад вони наводили 2017 рік, коли Франція прийняла рекордну за весь час кількість біженців – понад 100 тисяч людей. На думку Макрона, необхідно врегулювати це питання вже зараз, щоб зупинити потік мігрантів, а в цей час завершити розподілення біженців, які вже живуть у Франції. Закон Макрона, якщо буде прийнятий, створить політичні умови для радикальної зміни європейської міграційної політики.

Чи змінить це європейську політику щодо мігрантів?

Франція як один з локомотивів розвитку Євросоюзу може стати першою країною, яка розвернула політику щодо мігрантів, пожертвувавши частиною своїх гуманістичних цінностей. Крім того, цим законом як політичною технологією можуть скористатися й інші європейські країни, адже він дозволяє проєвропейським політичним силам грати на електоральному полі їхніх головних ворогів – правих популістів, радикалів і євроскептиків.

Ухвалення такого закону зможе вибити в антиімміграційних партій їхній головний козир і аргумент, їхню улюблену тему. Наприклад, у сусідній Німеччині подібне законодавство могло б посилити позиції канцлера, яка перебуває під шквалом критики за свою політику «відкритих дверей».

Заради збереження рейтингу та влади традиційні партії можуть перейняти досвід Франції, якщо він буде успішним. А це означає радикальну зміну загальної стратегії Європи у міграційній політиці та часткову зміну цінностей, які так довго сповідували ці політичні сили.

Символічно, що саме в цей день у Брюсселі відбулася зустріч «Великої п’ятірки» африканських держав з регіону Сахель: Буркіна-Фасо, Чаду, Малі, Мавританії і Нігеру. Вони провели перший раунд переговорів з ЄС щодо посилення співпраці в галузі безпеки та міграції. Такий формат зустрічей був ініційований Францією.

Чому саме ці держави? Вони є частиною так званого «Сахельського маршруту», яким біженці потрапляють до Євросоюзу, починаючи з 2015 року. Тому від цієї зустрічі залежатиме, наскільки Євросоюз зможе укріпити свої кордони на заході та півдні.

У Франції більше не буде «джунглів»

У пакеті з новим французьким законом ці дії можуть лягти в основу подальшої політики ЄС стосовно мігрантів протягом наступних кількох років. І рушієм цих процесів виступатиме саме Франція та її президент Еммануель Макрон.

Для президента Франції цей закон – його передвиборча обіцянка та одна з амбітних реформ, які він поставив своєму уряду, намагаючись очолити європейські процеси після пасивного Франсуа Олланда. Макрон особисто неодноразово заявляв, що у Франції більше не буде «джунглів», натякаючи на неофіційну назву найбільшого табору біженців у місті Кале. Його знесли в жовтні 2016 року після цілої хвилі критики в бік французької влади через, нібито, її бездіяльність.

За Макроном стоїть підтримка суспільства, більшість якого вважає проблему мігрантів першочерговою, та плече його однопартійців. Проти нього грає хиткий політичний розклад у парламенті та неурядові організації й активісти з прав людини, які можуть подати до суду з наміром заблокувати цей закон, голосування за який відбудеться в найближчі тижні. Від нього залежатиме подальша домінуюча роль Франції у питаннях політики ЄС, а також рейтинг Макрона.

Крім того, ухвалення закону буде лакмусовим папірцем для європейських політиків, які продемонструють, чи підуть вони за новим європейським курсом у питанні мігрантів на шкоду власним цінностям і чи зможуть зіграти в «жорстку гру» з правими популістами.

Ілія Куса,

експерт з міжнародної політики

Українського інституту майбутнього

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

В світі

У Польщі заговорили про підробку Росією «чорних скриньок» з літака Качинського

Опубліковано

on

У розслідувачів смоленської трагедії є припущення, що Росія підробила бортові самописці з літака Ту-154М президента Польщі Леха Качинського.

Як повідомляє «Польське радіо», таку заяву зробив голова підкомісії з розслідування смоленської авіакатастрофи, екс-міністр оборони Польщі Антоні Мацєревич. Політик наголосив, що російська сторона зареєструвала в протоколі виявлені чотири «чорні скриньки». Однак, за словами Мацєревича, у Ту-154М немає чотирьох «чорних скриньок».

«Існує припущення про те, що «чорні скриньки» були підроблені. Наявність двох пар подібних, але таких, що відрізняються, «чорних скриньок» наводить на думку про підробку», — заявив він, додавши, що якщо росіяни не погоджуються з цим, то Міжнародна організація цивільної авіації повинна втрутитися в розслідування.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Трамп та Путін креслять кордони: куди заведе угода Сербії та Косова про обмін територіями?

Опубліковано

on

Юрій Панченко,
УП

Те, що ще пару місяців тому вважалося нереальним, наразі має всі шанси реалізуватися. Днями президенти Сербії та Косова послали ЄС недвозначний сигнал — вони готові до мирного врегулювання, частиною якого стане історичний обмін територіями. І якщо це станеться, цей шлях не повинен закривати ніхто, включаючи Брюссель або Берлін.

«Країни нашого регіону, держави-члени ЄС або інші країни світу не повинні протистояти або боятися потенційної мирної угоди між Косово і Сербією, навіть якщо така угода включатиме корекцію кордонів», — заявив президент Косова Хашим Тачі.

«Чому вас так турбує те, що ми робимо? Ми робимо щось для майбутнього сербів і албанців. І ми повинні дбати про себе, нікому не завдаючи шкоди, не впливаючи на інших в регіоні», — ще більш різко висловився президент Сербії Александар Вучич. За його словами, західні уряди хочуть нав’язати свою волю албанцям та сербам. І хоча жодних прізвищ не пролунало, не було секретом: їх головним адресатом була Ангела Меркель.

Отже, про яку корекцію кордонів йдеться? У 90-х роках на території Косова точився кривавий етнічний конфлікт між сербами та косоварами. Від кінця 90-х ця територія перебувала під управлінням адміністрації ООН, а в 2008-му Косово проголосило незалежність.

Між тим, до складу нової держави увійшло декілька анклавів, населених сербами, адже косовський кордон був прокладений не за етнічним принципом, а копіював кордони автономного краю Косово і Метохія у складі колишньої Югославії. Переважна більшість сербів мешкає на півночі Косова — на території, що має спільний кордон із історичною батьківщиною. Утримання цих територій у сфері свого впливу довгі роки було основою політики Белграду. Як результат, склалася ситуація, коли північ Косова де-факто залишалася «державою в державі».

Ця територія є частиною Косова лише номінально. Ви не знайдете тут косовської символіки — натомість всюди майорять сербські (та російські!) прапори, розрахунки проводяться в сербських динарах, а школярі та студенти навчаються за сербськими програмами. А на додачу, ця територія час від часу спалахує протестами, вимагаючи якомога більшої автономії від косовсьої столиці Приштини.

Північ Косова — не єдина місцевість, де серби перетворюються з «меншини» на переважну більшість. Але інші сербські анклави набагато менші, а головне — вони не мають спільного кордону із Сербією. Через це вони куди краще інтегровані в косовську державу.

Саме тому ідея відмови від буремного регіону в обмін на визнання Сербією, а, відповідно, на остаточне визнання косовської держави всім світом — має своїх прихильників. Тим більше, що йдеться не про односторонню відмову від частини території. Віддавши сербам північ, Косово може отримати Прешевську долину — територію на півдні Сербії, населену переважно албанцями.

І хоча, президенти двох країн не озвучили деталі мирного плану, дуже висока імовірність, що саме такий сценарій обміну наразі обговорюється між Белградом та Приштиною.

На користь такого сценарію — «зелене світло» від Вашингтону. «Якщо дві сторони домовляться, ми не виключаємо територіальні зміни. Ми не будемо заважати вирішенню, й не думаю, що в Європі хтось буде це робити. Якщо дві сторони зможуть досягти прийнятного для них рішення, ми його підтримаємо», — заявив на прес-конференції у Києві радник Білого дому з національної безпеки Джон Болтон.

Варто зазначити, що ще донедавна в ЄС були категоричні противники такого обміну. Найгучнішим був голос Ангели Меркель. «Територіальна цілісність держав західних Балкан встановлена і недоторканна… Це потрібно повторювати знову й знову, бо знову й знову робляться спроби поговорити про кордони, а ми не можемо цього робити», — заявила вони два тижні тому.

Більше того, навіть у Косово ще місяць тому заявляли про неприпустимість обміну територіями. Проте за останні тижні все змінилося. Процес почався після того, як Владімір Путін на зустрічі в Гельсінкі розповів про такий шлях вирішення проблеми Дональду Трампу й отримав його під-
тримку. Згодом у США публічно заявили, що не заперечують проти обміну.

Тепер же — після заяв лідерів Косова та Сербії, проти такої угоди не мають заперечень і в Єврокомісії. І не виключено, що згодом свою позицію буде змушена пом’якшити також німецька канцлерка.

Попри це, варто обміркувати: які ризики несе ідея обміну територіями на Балканах? Чи немає шансів, що перший після закінчення балканських війн прецедент зміни державних кордонів, може розбурхати пристрасті в інших державах регіону?

Що буде з федерацією Боснії та Герцеговини, складовою якої є Республіка Сербська? Адже її керівництво не приховує свого прагнення приєдна-
тися до Сербії.

У зоні ризику також Македонія, значна частина громадян якої є етнічними албанцями. Варто нагадати, що за декілька років до проголошення незалежності Косова загони косоварів вторглися на територію сусідньої держави, намагаючись долучити до тоді зовсім невизнаної держави північний схід Македонії. Вирішити цю проблему Македонії вдалося, лише звернувшися по допомогу до України. Звичайно, що в такій ситуації, країни Заходу воліли «дмухати на воду», уникаючи будь-яких кроків, які могли б дати старт новим конфліктам.

Плин років дещо вгамував пристрасті на Балканах. Навіть Греція та Македонія змогли укласти історичну угоду про зміну назви останньої та зняли перешкоду на її шляху до НАТО. Та попри це, питання албанської меншини досі гостро стоїть у Македонії. Входження албанських партій до уряду рік тому призвело до безладів у македонській столиці, аж до захоплення парламенту. А вже цього року звичайний скандал навколо суду у справі ненавмисного вбивства у ДТП албанського хлопчика спричинив урядову кризу та ледь не призвів до розвалу коаліції.

На додачу варто нагадати, що історичний успіх Македонії — вихід на фінішну пряму вступу до НАТО — не може не викликати спротив РФ. Навряд чи в Кремлі вирішать без бою відпустити й цю країну. Нагадаємо: позаторік, щоб не допустити вступу Чорногорії до альянсу, в Москві навіть планували збройний переворот у день парламентських виборів. А невирішений етнічний конфлікт завжди є найперспективнішим полем для провокацій. Тож розморожування старих конфліктів може виявитися небезпечною грою із непередбачуваними наслідками.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Моурінью — рік в’язниці умовно

Опубліковано

on

Головний тренер «Манчестер Юнайтед» Жозе Моурінью засуджений на один рік умовно за несплату податків в Іспанії.

Раніше португалець приховав від іспанських податківців 3,3 мільйона євро, які він отримав за права на використання свого іміджу, повідомляє Mundo Deportivo.

Це сталося в період його роботи в «Реалі» в 2011 і 2012 роках.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді