Париж проти Лондона: чому Макрону був вигідний «жорсткий» Brexit?

Марія ЄЩЕНКО, журналіст

«Ми не хочемо, щоб Британія перетворилася на недобросовісного конкурента». Цією заявою Еммануель Макрон натякнув британському прем’єру Борису Джонсону, що після Брекзіту Лондон має знати своє місце. «Натомість ми готові до особливих відносин», — підкреслив французький президент. Між рядками можна прочитати: «Якщо ти маєш справу з ЄС, то маєш справу особисто зі мною». Після Людовика ХІV, який говорив «держава — це я», маємо справу з Еммануелем Макроном, який ще не говорить, але своїми діями вже натякає, що Європа — це він. У цьому контексті «жорсткий» Брекзіт вигідний французькому президентові з декількох причин.

Із лондонського Сіті до паризького Дефансу

Січень 2017: під оплески Парижа банківський велетень HSBC заявив про план переїзду тисячі співробітників з лондонського Сіті до французької столиці, а разом із ними 20% трейдерської діяльності. Минуло два роки й ентузіазм банкірів спав, до Парижа з HSBC делокалізували лише дві сотні співробітників. Маніпуляція, аби здійснити тиск на британську владу та отримати додаткові привілеї, або ж просто план, що затягнувся?

Еммануель Макрон вірить у друге. Принаймні про це красномовно свідчать регулярні форуми, які французький президент влаштовує для іноземних інвесторів. Минулого січня Макрон зібрав півтори сотні найвпливовіших світових підприємців у Версалі на подію із прямолінійною назвою — Choose France («Обирайте Францію»). Метою заходу, поміж іншого, було намагання будьякою ціною причарувати всіх тих, хто шукає своєму центральному офісу нову домівку в контексті непевності економічної ситуації після Брекзіту. План частково спрацював — у червні міжнародний барометр економічної привабливості поставив Францію на друге місце після Великої Британії з відривом лише у 27 проектів, у той час як Німеччина відкотилася на третє місце.

Однак із переїздами компанії не поспішають: JP Morgan обіцяв трансфер близько двох сотень співробітників до Парижа, в той час як Morgan Stanley говорив про 80 працівників. Наразі обидві компанії вичікують — умовою для делокалізації до Парижа вони називають «жорсткий» Брекзіт, тобто такий, що відбудеться без угоди з ЄС. Такий сценарій стає дедалі малоймовірнішим з огляду на те, що Борису Джонсону вдалося отримати в парламенті абсолютну більшість, а отже, він зможе заручитися підтримкою палати для затвердження угоди, домовленої з Брюсселем.

Така перспектива неабияк дратує Еммануеля Макрона. Французький президент має особистий глибокий зв’язок із банківською діяльністю — до приходу в політику Макрон працював у престижному банку Ротшильдів із віковою історією. Тому перетворення паризького ділового кварталу Дефанс на нове «Сіті» — не лише зважена мрія прагматичного президента-Макрона, а й особиста амбіція колишнього банкіра.

Від Брекзіту до Фрекзіту

Після виходу Великої Британії з ЄС та відходу Ангели Меркель від політики у 2021 році (канцлер заявила, що не буде балотуватися знову), Еммануель Макрон залишиться сам на сам з «європейським проектом», який у контексті складної соціальної ситуації у самій Франції (виступи жовтих жилетів та транспортний страйк, що триває вже другий тиждень) стане тією самою картою, яка може допомогти президенту бути переобраним на другий термін.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути