Connect with us

В світі

Перші дні нової Британії: що змінив Brexit для України та Європи?

Ганна ШЕЛЕСТ,
кандидат політичних наук,
головний редактор UA: Ukraine Analytica,
член правління Ради зовнішньої
політики «Українська призма»

Нарешті це сталося. Вихід Великої Британії зі складу ЄС, який відклався майже на рік від запланованого початково 31 березня 2019­го, формально завершився 31 січня 2020 року об 11 вечора за лондонським часом. Навряд чи всі учасники цього процесу зараз готові осягнути можливі наслідки цього рішення. А їх кількість буде тільки збільшуватися. Ось лише деякі запитання, на які треба буде дати відповідь: чи буде другий референдум за незалежність Шотландії? Що буде з мирною угодою у Північній Ірландії? Скільки втратить британський ринок через нові тарифи та митні правила, відсутність угод про зони вільної торгівлі з третіми державами, які треба переукладати, і складнощі з працівниками з європейських країн? Чи повернуться мільйони британців, які зараз мешкають в інших європейських країнах, чи оберуть друге громадянство? Чи здобуде Британія глобальну роль, якої прагне, чи послабить власний вплив? Якою буде позиція щодо Ірану, Китаю та інших питань безпекового порядку денного? І цей список можна довго продовжувати.

Перші 11 місяців, поки триватиме перехідний період, населення не побачить значних змін. Більшість регулювань для транспортної та митної сфер, більшість європейських норм та стандартів будуть продовжені. Але Лондон уже не матиме права голосу в Брюсселі. Минулого тижня 73 британських євродепутати спакували свої речі та віддали перепустки до Європейського парламенту. Їхні місця будуть частково скорочені, частково розподілені серед інших 27 країн.

Така різна реакція

Разюча різниця спостерігалася на останньому засіданні Європейського парламенту, в якому брали участь британські делегати. Сльози представників Шотландської націоналістичної партії, де більшість населення не підтримує Brexit, прощальний спів усією залою традиційної британської пісні, сотні твітів євродепутатів та чиновників, що двері ЄС залишаються відкритими, і вони сподіваються залишитися друзями, незважаючи на розлучення.

І з іншого боку — провокативна поведінка Найджела Фараджа, лідера партії Brexit, яка не має жодного місця в британському парламенті, але отримала 29 мандатів до Європейського парламенту у травні 2019-го, ставши найбільшою групою однієї партії в ЄП. Королева Великобританії довгий час утримувалась від висловлення позиції щодо Brexit. Формально вона не мала права цього робити, але багато британців чекали її думки як морального авторитета, тому шукали будь-які знаки чи натяки щодо її позиції — навіть у кольорах та декорі її капелюшків. Єлизавета II так і не висловилася відкрито з цього приводу, дозволивши як прихильникам, так і опонентам тлумачити будь-яку заяву на свою користь. Натомість Європейські політики та монархи були менш стриманими. Від короля Нідерландів до президента Європейської ради — усі висловлювали сум та сподівання, що це не стане кінцем партнерства. А екс-президент Європейської ради Дональд Туск написав: «Ми були, ми є і ми залишимося Спільнотою. І жоден Brexit цього не змінить».

Деякі члени британського парламенту, як, наприклад, Девід Леммі, не стримували емоцій. Сам Леммі назвав Brexit шахрайством, використавши чотири синоніми цього слова в одному твіті. Натомість мер Лондона — міста, яке в 2016-му проголосувало проти Brexit, — і який сам виступав проти, у день виходу ще раз дуже чітко продемонстрував, що, на його думку, може стояти між тими, хто «за», і тими, хто «проти». «Велика Британія, можливо, залишає ЄС сьогодні, але Лондон залишається по-справжньому глобальним, європейським містом, і ми продовжуємо бути маяком для прогресивних ідей, для ліберальних цінностей, для ввічливості та різноманіття. У часи невизначеності, яка триває, я хочу надіслати повідомлення більше ніж одному мільйону європейців, які обрали наше місто за свій дім. Ви — лондонці».

Показово, що свого часу проти виходу, окрім Лондона, проголосували й інші великі міста — Лідс, Ліверпуль, Манчестер, Ньюкасл, а також Шотландія та Північна Ірландія. Вибори в Шотландії заплановані на наступний рік, і вже постає запитання, як націоналісти використають проблеми Brexit. А в разі їх значної перемоги буде важко стримати зростаючі заклики до нового референдуму про незалежність.

Складна ситуація складається і в Північній Ірландії. Саме її кордон з Ірландією залишався найскладнішим питанням переговорів, яке затягнуло розлучення з ЄС. Після майже трирічної політичної кризи всередині Північної Ірландії, коли вона залишалася без уряду, додаються й нові деталі. Уніоністи, які підтримали правлячу Консервативну партію і Brexit, різко втрачають популярність у місцевого населення, яке проти виходу.

Нова угода чи нові угоди?

Тепер у Лондона і Брюсселя є 11 місяців, щоб узгодити нову угоду. Прем’єр-міністр Британії налаштований рішуче, в той час як європейські представники набагато скептичніші. Багато оглядачів зазначали, що угоди треба досягти до липня, щоб устигли її затвердити до кінця року. Тобто фактично часу набагато менше, аніж анонсований грудень 2020-го. А за результатами 2018 року 49% британської торгівлі припадає на ЄС, 11% — на країни, з якими є торговельні угоди, і 40% — на весь інший світ. Результатів 2019 року ще немає, але певна зміна буде присутня, оскільки торік набрали чинності європейські угоди із Сінгапуром та Японією.

Борис Джонсон уже заявив, що окрім угоди з ЄС, його головні пріоритети — це США та Японія. А що стосується Євросоюзу, то Лондон хотів би мати «канадський варіант» угоди. «Канадський варіант» — це безтарифна торгівля більшістю категорій товарів, але це не стосуватиметься експорту/імпорту послуг, частка яких у створенні робочих місць у Британії складає майже 80%. Серйозною перепоною будуть питання рибальства, оскільки майже 50% риби виловлювалося в британських водах, у той час як британські рибаки мали приблизно 20% від цієї половини. Поки що Лондон не збирається вільно пускати інших для рибальства в свої води, що вже викликало невдоволення в деяких країнах ЄС.

Цього тижня Борис Джонсон виступить зі своїм баченням нової угоди, але за інформацією, яка вже відома, варто очікувати, що він наполягатиме на відмові від юрисдикції Європейського суду, спрощенні екологічних норм, правил щодо гігієни харчових продуктів та прав робітників. Його ірландський колега вже зауважив, що теоретично угода без тарифів і квот на торгівлю можлива, але тоді доведеться погоджуватися на певні спільні правила гри.

Україна не стала чекати, коли закінчиться перехідний період, поки діють європейські правила торгівлі з Британією, і ще торік розпочала переговори про розширення угоди про зону вільної торгівлі. Якщо Грузія та Молдова фактично скопіювали угоди з ЄС, то Україна пішла іншим шляхом. Британський ринок — великий, а власними силами всі потреби в тому ж самому продовольстві британці закрити не можуть, тому в Британії набагато менше протекціонізму, ніж в інших державах ЄС. Тому Київ зробив ставку на розробці нової угоди з Лондоном.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Чоловік вимагає судового поєдинку на мечах із колишньою дружиною та її адвокатом

Житель Канзасу попросив суддю у штаті Айова дозволити йому бій на мечах зі своєю колишньою дружиною та її адвокатом, і в спосіб такого судового поєдинку вирішити їх тривалу юридичну суперечку щодо опіки та відвідування дітей, сплати податку на майно, – пише The Guardian.

40-річний Девід Остром заявив на суді, що його колишня 38-річна дружина Бріджит Остром з Харлана (штат Айова) та її адвокат Метью Хадсон «знищили (його) юридично». Водночас суддя має цілком законні повноваження дозволити сторонам «вирішувати суперечки на полі бою», – сказав Девід Остром, додавши у своєму клопотанні, що судовий поєдинок «ніколи не був однозначно нормативно заборонений у Сполучених Штатах».

Він також попросив у судді 12 тижнів додаткового часу для підготовки, аби дістати японські самурайські мечі.

«Я думаю, що моя абсурдна поведінка цілком відповідає абсурдній поведінці пана Хадсона», – сказав Остром, – «і оскільки моя колишня дружина обрала його своїм представником, нехай представляє її до кінця».

Натомість адвокат Хадсон стверджував у своєму запереченні, що оскільки поєдинок може закінчитися смертю, такі наслідки можуть вважатися більш тяжкими і не співмірними з предметом спору – податковими обтяженнями та обов’язками з опіки. Тому Хадсон попросив суддю відхилити клопотання про судовий поєдинок.

Суддя Крейг Дрейсмеєр заявив, що найближчим часом він не виноситиме рішення, пославшись на незвичайність клопотання і заперечення.

«Поки не будуть вчинені належні процесуальні дії в частині порушення судового провадження, суд не прийматиме рішень щодо будь-яких клопотань, заперечень або звернень, поданих будь-якою стороною», – постановив суддя.

Читати далі

В світі

«Північний потік-2» очолює колишній агент Штазі

Маттіас Варніг, 64-річний гендиректор компанії Nord Stream 2 AG, оператора газопроводу «Північний потік-2», шпигував на східнонімецьку таємну поліцію Штазі.

Під кодовим ім’ям «Артур» Варніг з Дюссельдорфської торгової місії НДР доставляв інформацію про західнонімецькі компанії до Східного Берліна, йдеться в матеріалі. Варніг родом з Альттеберна в Бранденбурзі, навчався в Східно-Берлінському економічному університеті в Східній Німеччині. «З 1981 по 1990 рік обіймав різні посади в уряді НДР, зокрема в Міністерстві зовнішньої торгівлі та кабінеті міністрів», — йдеться на веб-сайті Nord Stream 2. У 1990 році Варніг перейшов у Дрезднер Банк, який у 1991 році відкрив своє представництво в Петербурзі. У той час нинішній президент РФ Путін був там чиновником і відповідав за зовнішні відносини.

Два екс-агенти — Путін був у Дрездені як представник КДБ — стали друзями, йдеться в матеріалі. Варніг також допомагав Путіну приватно, повідомляє Die Welt. Коли його дружина Людмила тяжко постраждала в ДТП у 1993 році, операція була здійснена за кошти Дрезднер Банку в Німеччині. Починаючи з 2006 року, Варніг очолив «Північний потік».

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Їстівні чеки

У Німеччині з 2020 року вступає в силу закон про те, що всі підприємства роздрібної торгівлі зобов’язані друкувати касові чеки при кожній покупці понад 20 центів незалежно від того, потрібні вони клієнту, чи ні.

Жителям країни ця ідея не дуже сподобалася, адже такий закон згубно впливатиме на екологію. Боротися з владою люди вирішили в дуже крутий спосіб. Для початку німецькі еко-активісти провели ціле дослідження, яке засвідчило, що загальна протяжність непотрібних касових чеків за рік може скласти аж 2 мільйони кілометрів, що дорівнює п’ятьом відстаням від Землі до Місяця. До того ж, касові чеки друкуються на спеціальному папері, який обробляється шкідливим хімічним шаром, що робить їх утилізацію неможливою. Протистояти нелогічним законам громадяни Німеччини вирішили без агресії. Так, кмітливі кондитери почали прикрашати свої солодощі їстівними чеками. Тепер на кожному виробі красується чек із цукрової помадки, який не тільки не шкодить довкіллю, а і є додатковим смаколиком.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.