В світі
Події після виборів
Одразу після виборів до Держдуми влада оголосила про мобілізацію — але не військову, на яку чекали останні місяці, а податкову. Якщо надлишки у великого бізнесу востаннє забирали у 2024 році, то для громадян податки зростають третій рік поспіль. Фіскальна «донастройка», як її називає Мінфін, ще сильніше заганятиме «в тінь» як громадян, так і бізнес, а також сприятиме послабленню рубля.
Прем’єр-міністр Михайло Мішустін повідомив про план рекордних витрат на 2027 рік: 48,8 трлн рублів. Уряд ще не опублікував структуру бюджету наступного року. Але згідно з минулорічним законом, у 2027 році на оборону та безпеку планували витратити майже 40% від витрат — близько 18 трлн рублів. Судячи із заяв Кремля, який не згоден на жодне перемир’я в Україні, навряд чи варто очікувати скорочення цих статей скарбниці.
Джерелами поповнення вичерпуються, а дефіцит запланований лише на рівні 5,5 трлн рублів. Економіка балансує на межі рецесії і не дає збільшення доходів бюджету, а податки від нафтогазу за вісім місяців 2026 року впали на 17%. Не можна й позичати значно більше, ніж зараз, для поповнення бюджету за нинішніми рекордно високими ставками. Залишаються нові податки. Ось повний список того, що пропонує Мінфін:
Ставки 13–22% на дивіденди та іншу пайову участь (тобто доходи від часток у бізнесі), за відсотками від вкладів, за операціями з цінними паперами та цифровими правами, від продажу майна та реалізації часток участі, за договорами страхування та дарування. Наразі всі ці доходи оподатковуються за ставками 13–15%.
Хто не заплатить: учасники війни в Україні — на них прогресивна шкала не поширюватиметься. А також ті, чиї вклади не перевищують 1 млн. рублів.
Ставка 22% ПДВ для електронних покупок з-за кордону та митний збір 100 рублів за посилки вартістю менше 200 євро.
Пайові інвестиційні фонди (ПІФи) сплачуватимуть податок на прибуток з пасивних доходів фондів за ставкою 15%. Мінфін пояснює це боротьбою з податковою оптимізацією. Нерезиденти заплатять 35% за дивіденди, які перераховуються на рахунки типу «С» — це спеціальні рахунки, на яких іноземні інвестори зобов’язані зберігати прибуток, що отримується в росії; на виведення грошей за кордон потрібно одержувати дозвіл уряду.
30% від додаткового доходу експортерів кольорових металів та добрив і 20% — на виробників золота. «Надприбуток» розрахують як різницю між доходами у 2025 та 2026 роках.
Найголовніше у пропозиціях Мінфіну — розширити застосування прогресивної шкали податку на доходи фізосіб (ПДФО). З 2027 року громадяни платитимуть за нею не тільки з того, що заробили на роботі, а й з «пасивних доходів». З кишень громадян через розширену шкалу ПДФО влада може отримати «сотні мільярдів рублів — ближче до 500 млрд рублів», підрахував для «Нової-Європи» російський економіст, який попросив не називати його імені. При цьому оцінки кількості росіян, яких торкнуться нові побори, відрізняються. Мінфін повідомив, що це лише близько 4 млн громадян, але їх може бути набагато більше. Як зауважує аналітик Freedom Global Наталія Мільчакова, у росії тільки на одній московській біржі у серпні 2026 року було відкрито клієнтські рахунки майже у 43 млн фізосіб, а заощадження в банках має більше половини населення.
Читайте також: Лукаш Адамскі: «Народи Польщі й України, переконаний, уже не повернуться до періоду недовіри та політичних конфліктів…»
Пасивні доходи опинилися на радарах Мінфіну невипадково, заявив економіст західного банку. Так звані «доходи від власності», куди входять дивіденди та відсотки за вкладами, значно зросли за останні роки. У 2025 році вони становили 14,4 трлн рублів, або 11% від усіх грошових доходів населення, підрахував економіст. Для порівняння: у 2021 році вони становили лише 4 трлн рублів, або 5,7% від усіх доходів. Пасивні доходи населення зросли через високі відсотки за депозитами (зараз середньозважена ставка за найбільш поширеними вкладами терміном до року — 13% річних), а саме зростання стало наслідком високої ставки ЦБ. Безпосередньо торкнеться громадян і ПДВ та збір на посилки.
З експортерів, які «притиснуті» високою ставкою ЦБ (через неї кредити дуже дорогі), міцним рублем та загальним зростанням витрат через інфляцію, багато не візьмеш, попереджають економісти.
Підготував Лесь Курінний
Джерело: Юридичний вісник України
