Про відповідальність держави перед громадянином

«Ви громадянин України?» — запитала суддя. «Так, звичайно», — спокійно відповів чоловік у сірому костюмі. Йому 50 років. Він батько чотирьох дітей, колишній український офіцер. А тепер Німеччина звинувачує його в організації однієї з найгучніших диверсій XXI століття — підриву російських газопроводів «Північний потік».

14 жовтня в Гамбурзі розпочався суд над Сергієм Кузнєцовим. Німецькі медіа називають його одним із наймасштабніших процесів в історії міста. Для висвітлення справи акредитувалися близько 150 журналістів із різних країн, зокрема України, США, росії та Китаю. А німецький телеканал ZDF поставив у заголовку запитання: «Герой чи воєнний злочинець?»

Читайте також: Підрив гранат у сільській раді заради впливу на депутатів, що призвело до загибелі людей та заподіяння значної майнової шкоди, є терористичним актом

У вересні 2022 року на дні Балтійського моря пролунали потужні вибухи. Три з чотирьох ниток газопроводів, призначених для постачання російського газу до Європи, були пошкоджені. Росія роками заробляла величезні гроші на продажу газу європейським державам. «Північний потік» став одним з інструментів її політичного впливу. Німецька прокуратура стверджує, що операцію здійснила група українських військових, а координував її саме Кузнєцов. За версією слідства, група орендувала яхту «Андромеда», вийшла в Балтійське море й встановила вибухівку на трубопроводах. Мета, на думку прокурорів, — позбавити росію частини доходів, які могли використовуватися для фінансування війни проти України.

Прокуратура також заявляє, що операцію нібито погодили представники української влади. Україна свою причетність офіційно заперечує. Адвокати Сергія заперечують звинувачення. Вони наголошують, що прямих доказів його перебування на яхті немає: ані відбитків пальців, ані ДНК, ані фотографій. Один із захисників, Нікола Канестріні, назвав «Північний потік» зброєю росії — фінансовою, політичною та військовою.

І тут виникає головне запитання процесу. Чи можна вважати ці газопроводи виключно цивільною інфраструктурою, якщо доходи від них могли допомагати росії фінансувати війну?

Читайте також: Якщо підсанкційна особа оформлює відчуження активів в іншій державі, то це не скасовує санкцій, накладених Україною

Біля будівлі суду зібралися люди з українськими прапорами. На одному з плакатів написали: «Закон не повинен захищати несправедливість. “Північний потік” був зброєю росії». Сам Сергій з’явився в залі суду в сірому костюмі, білій сорочці та краватці. Він віддав військове вітання присутнім. А наприкінці засідання люди в залі показували йому знаки підтримки. Дехто складав руками сердечка, інші піднімали пальці у формі українського тризуба. Сергій усміхався у відповідь.

На першому засіданні він вирішив не давати свідчень. Його адвокати пояснюють це, зокрема, обов’язком військового зберігати державну таємницю. Після екстрадиції з Італії Сергій перебуває під вартою. Захист скаржиться на суворі умови утримання та обмежене спілкування з родиною. Наступне засідання призначене на 27 жовтня. Провину Кузнєцова ще не доведено. Він залишається за ґратами, а в Києві на нього чекають дружина й четверо дітей.

Читайте також: Включення громадянина України до міжнародних санкційних списків без конкретизації заборон чи обмежень може бути підставою для відмови у здійсненні цією особою банківських операцій в Україні

Тепер німецький суд має встановити, чи був підрив цих трубопроводів злочином і чи причетний до нього Кузнєцов. І в цій історії є гірка іронія: Європа роками купувала російський газ, а тепер у Німеччині судять українця, якого звинувачують в ударі по газопроводах, покликаних приносити москві мільярдні доходи. Гроші, які росія могла спрямовувати на фінансування війни — зокрема на ракети й дрони, якими щодня і щоночі руйнує українські міста та забирає людські життя. Підготовлено за матеріалами Der Spiegel.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути