В світі
Прозахідні «друзі путіна»: чому ЄС та США непокояться через новий уряд Чорногорії?
Наталія Іщенко,
журналіст, редактор порталу «Балканський оглядач»
П’ять місяців знадобилося Чорногорії, щоб після дострокових парламентських виборів нарешті сформувати більшість та призначити новий уряд. Коаліціада, можливо, тривала би й більше, проте збігав термін, після якого країна мала би піти на ще одні дострокові вибори. Зрештою, проблема полягала в тому, що переможець червневих виборів — партія «Європа зараз» ніяк не могла визначитися, хто стане її партнером по коаліції. Опцій було лише дві: або Демократична партія соціалістів (ДПС), пов’язана з попереднім президентом Міло Джукановичем (прозахідна, але з потужним корупційним шлейфом), або просербська (та проросійська) опозиція. Зрештою, важкий вибір було зроблено – коаліційним партнером стануть сербські партії.
Читайте також: Росія – диктатура, а путін – нелегітимний
Прозахідна коаліція?
Після обговорення, яке тривало сім з половиною годин і розпочалося ввечері 30 жовтня близько 23:30, а завершилося 31 жовтня о сьомій ранку, парламент Чорногорії обрав новий уряд країни. За це рішення проголосували 46 депутатів із 81, 19 були проти та один утримався. Новим прем’єр-міністром став Мілойко Спаїч, лідер проєвропейського руху «Європа зараз» (PES), міністр фінансів і соціального забезпечення в позаминулому складі уряду. Своїм пріоритетом новий прем’єр оголосив прискорення вступу Чорногорії до Європейського Союзу. В урядовій програмі також наголошується, що Чорногорія й надалі збирається повністю дотримуватися зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу і буде «надійним членом» НАТО та розвиватиме добросусідські відносини.
В перекладі з політичної на загальнозрозумілу мову це означає, що Чорногорія під час правління уряду Спаїча збирається дотримуватися санкційної політики ЄС стосовно росії, не ініціюватиме вихід з НАТО, а також не планує відкликати визнання сусіднього Косова.
До складу нового уряду із задекларованою проєвропейською орієнтацією увійшли: одинадцять представників руху «Європа зараз» (прем’єр та десять міністрів), шість представників «Демократичної Чорногорії» (два віце-прем’єри та чотири міністри), два представники Соціалістичної народної партії (два міністри, один з яких буде одночасно віце-прем’єром), три представники албанських партій (три міністри, один з яких – віце-прем’єр). Важливий момент: жодну з політсил, представлених у керівництві уряду, не можна назвати категорично антизахідною, радикально просербською та відверто проросійською. Однак, ніде правди діти, антинатовські, просербські та проросійські настрої в найвищих щаблях нової влади Чорногорії все ж будуть присутні.
Міністри-русофіли
Що відомо про нових чорногорських міністрів? Так, віце-прем’єр з питань демографії і молоді та міністр спорту та молоді Драгослав Щекич, віце-президент Соціалістичної народної партії Чорногорії, в 2020 році урочисто відкрив у Беране (тоді він був мером міста)… пам’ятник радянському маршалу Жукову. У церемонії взяв участь посол російської федерації в Чорногорії Владислав Масленіков, що закономірно, бо встановлення монумента відбулося за підтримки посольства рф. «Щиро вірю в те, що ми продовжимо нашу спільну боротьбу на шляху антифашизму, плекання традицій та цінностей, повернемо співпрацю та дружбу між Чорногорією та росією на найвищий рівень», – наголосив тоді Щекич.
Ще яскравіший випадок – міністр закордонних справ, науковець Філіп Іванович, який виступав проти вступу Чорногорії до НАТО. Зокрема, в 2014 році в своїй статті для подгорицької газети Vijesti він писав, що «вступ до НАТО не є ні військовим, ні економічним, ні моральним інтересом Чорногорії, а також не є відображенням її історичної чи майбутньої ідентичності». «Альянс керується геополітичними та економічними інтересами своїх найсильніших членів, а не якоюсь пацифістською політикою та міжнародним правом… Завжди, коли це було в його інтересах, Альянс ігнорував міжнародне право та ООН, як, зокрема, було під час нападу на Югославію», – наголошував нинішній очільник МЗС країни-члена НАТО.
Ще один противник Альянсу – міністр юстиції Андрей Мілович. У жовтні 2014 року він був присутній на військовому параді в Белграді – тоді в столицю Сербії завітав російський президент владімір путін (нагадаємо, що на той момент військова агресія росії проти України тривала вже кілька місяців). У «випадковому» інтерв’ю проросійським пропагандистам Мілович вихваляв тоді військову міць сербії і говорив про дружбу Чорногорії з росією. Але найяскравішим представником «антинатовсько-просербсько-проросійської фракції» чорногорської влади є новообраний спікер парламенту Чорногорії Андрія Мандич, за якого голосували днем раніше.
Спікер із досвідом державного перевороту
Посада спікера Скупштини (парламенту) входила в загальний «коаліційний пакет». Після довгих політичних торгів нинішня урядова коаліція домовилася віддати спікерське крісло саме лідеру «Нової сербської демократії» та політичного блоку «За майбутнє Чорногорії» Андрії Мандичу. Цей політик відомий, тож лише нагадаємо, що в 2016 році Мандича звинуватили в спробі державного перевороту в день парламентських виборів, організаторами якого виступали, згідно з даними слідства, агенти російських спецслужб. Разом із Міланом Кнежевичем, нинішнім партнером у блоці «За майбутнє Чорногорії», Мандич у 2019 році був засуджений до п’яти років ув’язнення. Але після зміни влади у 2020 році вирок був скасований в Апеляційному суді. Повторний розгляд справи формально триває і досі.
Читайте також: ЄС проти Маска
Втім, про цю історію, як і про інші епізоди політичного життя Мандича, наприклад, зустріч із путіним вже після початку російсько-української війни, нова влада та її прихильники воліють не згадувати. Так само, як і сумнівні епізоди з біографій новеньких урядовців, що залишаються ніби за кадром.
До того ж в обмін на посади всі новообрані високопосадовці в останній час дійсно публічно не виступали проти задекларованих новою владою цілей, а це, нагадаю, продовження санкцій проти рф, толерантність до визнання Косова та членства в НАТО.
Але чого чекати від подальшої діяльності контроверсійних представників нової влади Чорногорії – повернення «до джерел» чи вже остаточного «перевзування»?
Друга сербська спроба
Захід наразі демонструє віру в те, що в Чорногорії «все буде добре», хоча й стурбованість відчувається. Так, речник Європейської Комісії Петер Стано оголосив, що Європейський Союз вітає початок роботи нового парламенту Чорногорії та формування уряду, від якого, за його словами, вони очікують якомога швидшого досягнення результатів у реформах, пов’язаних зі вступом до ЄС. Окремо він наголосив, що Євросоюз розраховує на збереження практики повної гармонізації Чорногорії із зовнішньою політикою та політикою безпеки ЄС. Набагато критичнішою є позиція Сполучених Штатів. Як союзник по НАТО, США стурбовані тим, що сторони, які історично не підтримують задекларовані пріоритети нового уряду, можуть перешкодити прогресу Чорногорії, заявило американське посольство в Подгориці. «Ми закликаємо до пильності, щоб гарантувати, що Чорногорія скористається цією історичною можливістю для повної реалізації свого демократичного та економічного потенціалу», – зазначили в дипмісії.
Нові чорногорські можновладці тим часом запевняють у своєму прагненні миру та добра. «Усім нам потрібно робити добрі справи. Я хочу примирення і тільки примирення, – сказав Мандич після обрання головою Скупштини. – Ми повинні почати довіряти одне одному». Втім у довірі новому уряду відмовляють і нова опозиція, і значна частина чорногорського суспільства.
Джерело: Юридичний вісник України
