Connect with us

В світі

Реінтеграція Додона: на яких умовах у Кишиневі готові «повертати» Придністров’я?

Ще в березні так зване МЗС Придністров’я називало Ігоря Додона «молдовським чиновником, який не має належного рівня повноважень у зазначеній сфері» (мається на увазі придністровське врегулювання), а сам придністровський лідер Вадим Красносельський вимагав від нього розуміння того, що Придністров’я відбулося як «незалежна держава», і оцінки «агресії Молдови проти Придністров’я».Водночас нинішня зустріч Додона та Красносельського — шоста з моменту обрання Додона президентом і перша в нинішньому році — може мати далекосяжні наслідки. Особливо зважаючи на те, що вона відбулася після засідання формату «5+2» у Братиславі й напередодні Баварської конференції зі зміцнення довіри в придністровському врегулюванні.

 Додон у новому статусі

Що ж змінилося у відносинах Молдови та невизнаного Придністров’я? Формально — нічого. Керівництво Придністров’я постійно підкреслює своє прагнення до незалежності й відкидає будь-які зазіхання молдовської сторони розглядати «третій кошик», тобто питання про політичний статус регіону. Так сталося і в Братиславі.

Не збільшилися і владні повноваження Ігоря Додона, проте змінився його статус. Ще півроку тому він перебував у тіні лідера Демократичної партії олігарха Влада Плахотнюка (який, по суті, керував політикою Молдови), його позиція ігнорувалася урядом, а сам він в разі надмірного пручання міг бути тимчасово відсторонений від влади рішенням Конституційного суду. Після формування у червні коаліції ACUM та Партії соціалістів й усунення Демпартії, і Плахотнюка від влади все змінилося. Ігор Додон як неформальний лідер соціалістів отримав важелі впливу як на внутрішню, так і на зовнішню політику.

За розподілом повноважень придністровське питання відійшло до соціалістів, при тому, що загальне керівництво зовнішньою політикою залишилося в руках ACUM.

Як виявилося згодом, фактичне самоусунення проєвропейських сил від процесу врегулювання було стратегічною помилкою, яка доповнилася низкою тактичних прорахунків. Бо Додон не лише повернув придністровське врегулювання у політичний дискурс Молдови і зробив його одним з ключових напрямів своєї діяльності, але й продовжує активно діяти.

До нинішнього року особливого успіху Додону досягти не вдалося. Всі результативні домовленості за останні роки були результатом «олігархічного консенсусу» між Владом Плахотнюком і таким же, як він, «господарем» Придністров’я — власником холдингу «Шериф» Віктором Гушаном. Завдяки цим неформальним контактам, був, наприклад, відкритий міст через Дністер між селами Гура Бикулуй та Бичок, підірваний під час війни 1992 року. Головне ж те, що у Додона є бачення процесу і кінцевої мети.

У березні стало відомо про існування «Великого пакету для Молдови» — моделі врегулювання, що, як зазначалося, в разі успіху «може бути основою побудови поетапного мирного процесу з врегулювання конфліктної ситуації на території України».

Ключова ідея — доля Молдови має бути вирішена шляхом домовленості провідних зовнішніх гравців. Пропозиція, очевидно, вигідна Росії, яка хоче повернутися до часів переділу світу на сфери впливу. Й хоча подейкували, що «великий пакет» був розроблений на випадок перемоги соціалістів на парламентських виборах, це зовсім не означає, що президент Молдови і його оточення зреклися цих напрацювань. Наявність бачення робить позицію Додона більш вигідною і привабливою, ніж позицію коаліційних партнерів з ACUM. Останні приречені на реактивну позицію, критикуючи ту чи іншу заяву президента.

«Берлін плюс» і тактика «малих кроків»

Що ж обговорювали Ігор Додон та Вадим Красносельський на зустрічі в резиденції президента Молдови в Галеренах? Судячи із заявленого на підсумковому брифінгу, в центрі уваги опинилися питання, що мали бути вирішені в рамках Берлінського протоколу. Питання суто практичні, економічного та соціального порядку.

Нагадаємо, цей протокол був підписаний на початку червня 2016 року під час зустрічі у форматі «5+2». Підписання відбулося не без тиску на молдовську сторону з боку західних партнерів. Серед питань, які зобов’язалися вирішити сторони — охорона довкілля в басейні Дністра, апостилювання (підтвердження юридичної сили) придністровських дипломів, використання автівок із номерними знаками, що видаються у ПМР, відновлення зв’язку між Придністров’ям та Молдовою, припинення кримінальних справ, які були порушені у Молдові проти придністровських чиновників (які придністровська сторона вважає «політично мотивованими»). На всі заходи відводилося шість тижнів, але їхня реалізація розтягнулася на три роки.

Врешті-решт, більшість угод було підписано. Але, як виявилося, є достатньо підводних валунів і камінчиків, які заважають рухатися далі.

Взяти, наприклад, питання відновлення зв’язку між берегами Дністра. У листопаді 2018 року парламент Молдови ухвалив поправки до закону «Про електронні комунікації», згідно з якими придністровський оператор зв’язку «Інтердністроком» (належить холдингу «Шериф») може отримати молдовську ліцензію на частоти для роботи на території Придністров’я. Також молдовські оператори Orange і Moldcell повинні добровільно відмовитися від своїх частот, які використовуються для мереж 4G на території Придністров’я. Натомість їм запропонували продовжити термін діючих ліцензій, але не більше ніж на п’ять років.

Проте оператори поки що відмовляються віддавати свої частоти в Придністров’ї без отримання за це від уряду «адекватної компенсації», яка має покрити вкладені в ці частоти гроші і втрачений прибуток. Крім того, молдовські оператори хочуть від уряду гарантій «рівної конкуренції», оскільки їм важко буде конкурувати з придністровським оператором.

Залишаються питання і в процесі видачі придністровським власникам автівок нейтральних номерів для участі у міжнародному русі. Ще одне проблемне питання постало незадовго до зустрічі в Братиславі. На початку вересня Тирасполь заявив, що молдовські банки заблокували рахунки 25 провідних підприємств Придністровського регіону. Було навіть скликано Раду безпеки ПМР. В якості асиметричної відповіді придністровський парламент у першому читанні ухвалив закон, яким експортери електроенергії з Придністров’я зобов’язуються продавати валютну виручку в доларах США. А експортер один — Молдавська ДРЕС, яка належить російській «Інтер РАО» і «експорт» здійснює лише в Молдову. Тож якщо закон буде ухвалено, електростанція може зажадати отримання оплати не в молдовських леях, а в доларах, а для молдовської сторони це — втрата на конвертації.

Претензії Придністров’я доведені до відома учасників зустрічі у Братиславі, що, як відомо, завершилася без підписання протоколу. Вирішено продовжити обговорення на Баварській конференції.

А в проміжку між двома подіями Додон і Красносельський «звірили годинники». Судячи із заяв молдовського президента, вдалося досягти консенсусу з ключових питань. По-перше, до кінця року може бути вирішене питання про відновлення зв’язку, для цього, за його словами, є політична воля «на рівні і президента, і уряду, й парламенту рухатися в цьому напрямку». По-друге, він відзначив прогрес у питанні взаємного припинення кримінальних справ. По-третє, висловив намір знайти вирішення банківської проблеми. А головне — пообіцяв, що протокол за підсумками зустрічі у Братиславі буде підписаний.

І нарешті, вишенька на торті — проект спорудження тролейбусної лінії «Бендери — Варниця — Північний», яка має стати своєрідним експериментом щодо забезпечення свободи пересування людей. Річ у тому, що безпосередньо до Бендер примикає село Варниця, яке знаходиться під контролем Молдови, а за Варницею розташований мікрорайон «Північний», який контролюється невизнаною ПМР.

За результатами зустрічі ініціатива — цілком в руках Додона, і важливо, як відреагують на це партнери по коаліції?

Артем ФИЛИПЕНКО,
завідувач відділу досліджень
Придунайсько-Чорноморського регіону
Національного інституту стратегічних досліджень

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Кіпр скасовує програму «золотих паспортів»

Кіпр тимчасово скасовує програму надання громадянства в обмін на інвестиції. Рішення набуде чинності з 1 листопада цього року.

Як зазначається, рішення ухвалено за підсумками надзвичайного засідання уряду Кіпру й пов’язане зі зловживаннями положеннями програми. Так, нещодавно журналісти «Аль-Джазіри» зняли на відео президента палати парламенту Деметріса Силлоуріса та члена парламенту Крістакіса Джованіса, які намагалися допомогти китайському підприємцю, який має судимість, отримати кіпрський паспорт. Пізніше обидва чоловіки заперечували будь-які протиправні дії.

Нагадаємо, Кіпр почав надавати громадянство за інвестиції з 2014 року, на піку фінансової кризи. На початку 2019 року ЄС розкритикував цю практику, і правила програми зробили жорсткішими: тепер громадянство не можуть отримати люди, яким відмовили інші країни ЄС, а поріг інвестицій підвищено з 2 млн євро до 2,5 мільйона.

На початку вересня цього року газета Politis оприлюднила список з 34 осіб (більшість із них українці й росіяни), які отримали «золоті паспорти» Кіпру завдяки інвестиціям. Список був затверджений з 2008 по 2012 рік. У ньому перераховані бізнесмени, котрі «входили в групу високого ризику», були в ті роки під слідством або чий бізнес підпадав під санкції або адмінштрафи. До вказаного переліку потрапив й український олігарх І. Коломойський з дружиною Іриною та донькою Анжелікою. Рішення щодо всіх трьох було ухвалено 6 березня 2010 року. Тоді ж ухвалено рішення щодо близького до Коломойського Геннадія Боголюбова — співвласника групи «Приват». Також у списку є власник групи «Енергетичний стандарт» К. Григоришин. В Україні він володіє акціями ПАТ «Сумське НВО імені Фрунзе» та «Запоріжтрансформатор» і Віталій Гайдук — колишній секретар РНБО (за часів президентства В. Ющенка).

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Справа Марківа: у Мілані почалося третє судове засідання

В апеляційному суді італійського міста Мілан почалося третє судове засідання з розгляду апеляції на вирок нацгвардійцю Віталію Марківу, якого засудили до 24 років позбавлення волі за, начебто, причетність до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі.

На цьому засіданні суд має почути висновки дослідження щодо висловлювань Марківа про трагедію, коли він уже перебував у в’язниці. Як повідомляв Укрінформ, сторона обвинувачення намагається долучити до матеріалів справи вирвану з контексту фразу «вбили журналіста», записану під час прослуховування Марківа у в’язниці, яку обвинувачення намагається інтерпретувати як «я вбив». Суд задовольнив клопотання прокурора провести дослідження щодо начебто висловлювань Марківа під час розмови зі співкамерником у липні 2017 року. Тож було призначено нову експертизу та повний переклад аудіо, тобто всієї розмови, щоб зрозуміти контекст, а не лише одну фразу, як просив прокурор. Переклад має зробити перекладач, уповноважений апеляційним судом Мілана.

Нагадаємо, нацгвардійця Марківа було затримано в Італії влітку 2017 року за обвинуваченням у, нібито, причетності до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його перекладача росіянина Андрія Миронова в травні 2014 року у районі Слов’янська Донецької області. Дванадцятого липня 2019 року суд м. Павія засудив українця до 24 років позбавлення волі.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Санкції проти Лукашенка

Усі країни-члени ЄС погодилися з пропозицією Німеччини розширити список осіб, проти яких запроваджуються санкції через придушення мирних протестів у Білорусі.

Віце-президент Європейської комісії, високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель пояснив, що санкції проти Олександра Лукашенка введуть через відсутність в останнього волі вести переговори щодо мирного вирішення ситуації в країні. Про це він повідомив після засідання Ради Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ, яке відбулося в Люксембурзі.

За його словами, внесення нових прізвищ до санкційного списку, схваленого раніше Радою ЄС, буде відповіддю на ситуацію, що склалася в Білорусі. «Вчора (в неділю, — Ред.), ми знову бачили сильну неспівмірну реакцію проти демонстрантів. Від білоруської влади як не було жодного кроку щодо участі в будь-яких перемовинах, як не було погодження на прийняття місії ОБСЄ», — сказав Боррель. При цьому він зазначив, що група країн запропонувала новий список прізвищ, і в ньому є Олександр Лукашенко, проти яких буде запроваджено обмежувальні заходи. «Й усі країни-члени погодилися з цією пропозицією», — наголосив Боррель.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram