Connect with us

В світі

Штурм парламенту та блокада телецентру: протести на Балканах увійшли в нову стадію

Спроба штурму парламенту, намагання захопити центральний телеканал, блокування адміністрації президента, компромат на главу держави в найпопулярнішій газеті країни — усе це новини минулого вікенду з трьох балканських країн — Сербії, Албанії та Чорногорії. Цьому протестному руху вже дали назву «Балканська весна» — за аналогією з «Арабською весною», а відомий гострослов, президент Європарламенту Антоніо Таяні навіть встиг заявити, що принаймні в Албанії вже почалася «громадянська війна». До такого розвитку подій ще не дійшло, але ситуація в усіх вказаних країнах і справді доволі нестабільна й не зовсім передбачувана.

Дефіцит демократії

Спільною вимогою протестів в усіх трьох країнах є відставка влади та дострокові вибори. В Сербії та Чорногорії протестують проти президентів, які одночасно є лідерами керівних партій — Александар Вучич очолює Сербську прогресивну партію, Міло Джуканович — Демократичну партію соціалістів. В Албанії мішенню протестувальників став прем’єр-міністр країни, глава правлячої Соціалістичної партії Еді Рама. Окрім того, в Сербії та Чорногорії учасники протестів заявляють і про відсутність у країні свободи слова. Відповідно, ще однією мішенню протестувальників є центральні державні телеканали, які, на їхню думку, працюють на владу й не надають слова опозиції.

Присутні серед вимог протестувальників і соціально-економічні, особливо в сербських регіонах, але вони точно не визначальні. Ще однією спільною рисою для всіх протестів є повна відсутність геополітичних гасел. Ні прискорення євроінтеграції, ні відмови від неї ніхто не вимагає. Що ж до НАТО, то дві з трьох охоплених протестами держав уже є членами альянсу, а в Сербії туди одностайно не хоче як влада, так і опозиція.

Привід для протестів

Якщо говорити про різницю між протестними акціями, які відбуваються в «країнах «Балканської весни», то можна побачити, що приводом для початку протестів у кожній з цих країн стали абсолютно різні події. В Чорногорії поштовхом став конфлікт між колишнім основним фінансистом правлячої партії DPS банкіром Душко Кнежевичем та лідером партії Міло Джукановичем. Відкриття чорногорськими правоохоронними органами кримінальної справи щодо Кнежевича за фінансові махінації призвело до відповіді у вигляді потоків компромату на DPS та Джукановича, які вихлюпнув в інформаційне поле опальний бізнесмен, що нині переховується за межами Чорногорії. Перший транш компрометуючої інформації — відео про передачу конверта з понад 97 тисячами євро «на потреби партії» — і став точкою відліку нинішніх протестів у Чорногорії. Лозунги протестувальників теж відповідні — геть злочинний режим, приблизно так їх можна переказати. Уособлюють «режим» у першу чергу президент Джуканович та спеціальний прокурор Мілівоє Катніч, який, нібито, є занадто близьким до правлячої партії та її лідера, щоб об’єктивно розслідувати справи, з ними пов’язані.

В Албанії протестні акції теж мають антикорупційну тональність, але доповнені антикримінальними та антимафіозними нотками. Втім, тут вони не виникли раптом через якусь одну подію. Швидше, йдеться про протести «за сукупністю» — тут і звинувачення урядовців та представників правлячої партії у зв’язках із наркомафією, й обурення корупційним, на думку протестувальників, проектом реконструкції кільцевої дороги навколо албанської столиці, який, незважаючи на невдоволення людей, просуває влада… Наразі претензії узагальнені і зведені до однієї вимоги — відставки уряду. Кажучи коротко, типове «Банду геть».

Приблизно така сама ситуація в Сербії. Тут привід та зміст протесту інші, але назагал вимога №1» — відставка Вучича! за всі разом «факапи» діючого президента. Приводом для першого протесту в Белграді наприкінці минулого року було побиття опозиційного політика та підпал будинку журналіста, що писав про зловживання місцевого керівника — представника правлячої партії. Ці злочини вже розкриті, але протести продовжилися. Більше того, на відміну від Чорногорії та Албанії, серби тепер виходять на протестні марші по всій країні, навіть у Косові.

Штурми

В Албанії та Сербії, де вимоги максимально спрощені та узагальнені, протести наразі є найрадикальнішими. Якщо в Подгориці протестувальники мирно ходять маршем по вулицях, виступають на мітингах, організовують вуличні сеанси кінофільмів про протести 1968 року, то в Тирані та Белграді організатори вже переходять до акцій прямої дії. У столиці Албанії маніфестанти декілька разів намагалися штурмувати парламент. А 16 березня вони робили це так наполегливо, що поліції, додатково до вже звичного сльозогінного газу, довелося застосувати водомети.

У столиці Сербії протестувальники (також 16 березня) увірвалися до приміщення центрального телеканалу, звідки їх потім витіснили правоохоронці. Наступного дня, зламавши поліцейську огорожу, сотні людей кілька годин блокували адміністрацію президента Сербії.

І на сьогодні немає ознак того, що протести можуть припинитися самі собою. Жоден із лідерів, відставки яких вимагають протестувальники, не збирається у відставку. Навпаки, кожен із них демонструє рішучість та впевненість.

Стратегія захисту

В Албанії після спроби захоплення парламенту затримано півтора десятка людей, серед яких генеральний секретар опозиційної Демократичної партії Газменд Барді, котрий, за даними поліції, є організатором протестів. Ще стільки ж людей наразі у розшуку. Схожим шляхом пішли в Белграді, затримавши кілька найактивніших учасників захоплення телеканалу. До речі, блокування його адміністрації президента минулої неділі були викликано тим, що там був Вучич — він прямому ефірі звертався до народу у зв’язку із 15-ю річницею найбільших зіткнень у Косові з часів війни, так званого «Березневого погрому». Але насправді останні тижні сербський президент проводить вихідні, коли в столиці та інших відносно великих містах збираються протестувальники, в провінції — в турі під назвою «Майбутнє Сербії».

Чорногорський президент пішов іншим шляхом. Міло Джуканович мандрує світом, зустрічаючись із лідерами іноземних держав та інституцій, демонструючи міжнародну підтримку. Замість переслідування протестувальників, які ще нічого в Подгориці не штурмували і не захоплювали, він на вихідних подав до суду на чорногорське видання, що напередодні надрукувало компрометуючу заяву його опонента, бізнесмена Кнежевича.

Загалом же ані Рама, ані Вучич, ані Джуканович не справляють враження людей, що готові подати у відставку, бо так хочуть кілька тисяч людей на вулиці. Але ж і організатори та учасники протестів поки що не демонструють втомленості й розчарованості. Для того, аби патова ситуація перетворилася на «шах і мат», опозиції доведеться змінювати тактику — йти в наступ. І вона, в принципі, вже почала це робити.

«Рука Москви»

Насамкінець питання, відповіді на яке точно чекають усі читачі: чи є в цій «Балканській весні» «рука Москви»? Дуже схоже на те, що є. Наразі Чорногорія та Сербія — претенденти № 1 та № 2 на вступ до ЄС, а Албанія готується розпочати переговори щодо членства вже в червні. Дискредитація лідерів, що привели ці краї ни до дверей Європейського Союзу, а тим більше їхня відставка, точно не сприятиме прискоренню євроінтеграційних процесів. Очевидно, що найбільше такому повороту подій зраділи б у Москві.

Інші аргументи — більш конкретні. В Чорногорії найактивнішими промоутерами протестів є лідери проросійської опозиції. Вони не виступають на мітингах та не йдуть попереду колони із транспарантами, але весь час особисто закликають людей виходити на мітинги та марші. В Сербії до останнього протести були, як і в Чорногорії, нібито, громадянськими — «без політиків». Але минулими вихідними захопленням телеканалу та блокуванням адміністрації президента керував уже особисто лідер опозиційної партії «Двері» Бошко Обрадович. Цей політик добре відомий в Україні — він визнав Крим російським і вже декілька разів відвідував півострів для участі в різноманітних заходах, що їх організує окупаційна влада, навіть був спостерігачем так званих на «виборах» у Севастополі.

В Албанії все не настільки прозоро. Можна лише зауважити, що тиждень тому парламентарі слухали доповідь очільників албанської розвідслужби, і тоді головний розвідник, як коротко повідомили місцеві ЗМІ, розповів про посилення російського гібридного впливу на Албанію. Втім, можливо, це ніяк не пов’язано з поточними подіями в країні і є простим збігом.

Наталія ІЩЕНКО,
журналіст

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Шотландія хоче незалежності

Шотландські виборці проголосували б за незалежність від Сполученого Королівства в разі проведення відповідного референдуму.

Про це свідчать результати опитування бізнесмена і політика Майкла Ешкрофта, повідомляє Reuters. Так, 46% із 1 019 опитаних виборців відповіли, що проголосують за незалежність, а 43% — проти. Якщо не враховувати тих, хто сказав, що не знає, чи буде голосувати, це означає, що 52% виборців виступають за незалежність Шотландії.

«Після візиту прем’єр-міністра Бориса Джонсона до Едінбурга минулого тижня я опитував шотландців, щоб оцінити підтримку другого референдуму щодо незалежності», — сказав М. Ешкрофт, який виступав проти керівництва Джонсона. — Я виявив незначну більшість на користь нового голосування і перше переважання за незалежну Шотландію за понад два роки».

Нагадаємо, на референдумі 2014 року шотландці відхилили незалежність із результатом 45% проти 55 процентів.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Іспанська прокуратура проти російського олігарха

Спеціальна антикорупційна прокуратура Іспанії зажадала від Національної судової палати викликати на допит російського олігарха Михаїла Фрідмана.

Його підозрюють в умисному руйнуванні іспанської корпорації Zed Worldwide задля її подальшого придбання за 20 мільйонів євро — ціною значно нижчою за ринкову. Прокурор Хосе Грiнда, якого вважають головним фахівцем з боротьби з російською мафією в Іспанії, стверджує, що саме Фрідман, який 2013 року став головним кредитором Zed Worldwide, «користувався привілейованим правом впливати на її рішення». Він «фактично керував подіями, що призвели до великих матеріальних втрат її іспанських акціонерів».

Ще в минулому десятилітті корпорація, яка розробляє мобільні додатки і комп’ютерні ігри, працювала в 80 країнах світу. Для роботи на російському ринку в Амстердамі 2014 року було створено спільне підприємство Zed +, яке, за даними прокуратури, контролював Фрідман. Іспанська преса, посилаючись на дані прокуратури, стверджує, що саме через нього з рахунків корпорації зникли великі суми, що також сприяло її руйнуванню.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Парламент Британії спробує зупинити «жорсткий» Brexit

У вересні у британських депутатів буде можливість перешкодити виходу з Європейського Союзу без угоди.

Представник опозиційної Лейбористської партії Джон Ешворт заявив, що для реалізації Brexit без угоди уряд повинен провести відповідну пропозицію через парламент. «Коли у вересні парламент повернеться, в нас з’являться можливості зупинити варіант без угоди. Уряду доведеться забезпечити відповідне законодавство, щоб підготуватися до такого виходу, який вони хочуть. І ми будемо використовувати всі доступні нам у парламенті засоби, аби не допустити «жорстокого» Brexit», — сказав Ешворт. Раніше старший радник прем’єр-міністра Бориса Джонсона Домінік Каммінгс заявив, що законодавці не зможуть зупинити Brexit без угоди, внісши на розгляд парламенту вотум недовіри уряду.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді