Connect with us

В світі

Тектонічний зсув на політичній карті Європи Як Євросоюз готується до майбутніх виборів у парламент ЄС

Катерина ОДАРЧЕНКО, політтехнолог, партнер компанії «SIC Group Ukrainе», президент Інституту демократії і развитку «PolitA»

Європа наразі перебуває в зоні підвищеної турбулентності —вихід Великої Британії з ЄС, протести «жовтих жилетів» у Франції, спір з приводу бюджету ЄС з Італією, відсутність консенсусу зі спірних питань міграції та безпеки. Меркель, яка протягом десятиліття стояла на бастіоні захисту ЄС, скоро полишить свій пост. Окрім Емманюеля Макрона пасіонарних особистостей на полі бою з правими популістами поки що не видно.

 

Загалом про ситуацію

Уже зараз можна заявити, що після європейських виборів у травні 2019 року зміниться баланс політичних сил на континенті. Впевненою ходою по Європі пройшовся популізм, а опитування громадської думки показало: з високою долею вірогідності ЄС чекають зміни тектонічного масштабу. Партії та рухи популістів та євроскептиків нині переживають безпрецедентний підйом. Домінування Європейської народної партії і Партії європейських соціалістів, які скріпили ЄС коаліційними договорами, йде в минуле. Мільйони європейців потрапили під вплив популістичних лозунгів, які проголошують партії євроскептиків, націоналістів та ксенофобів.

Популізм на перший погляд може здатися яскравим вираженням прямої демократії. Популісти мобілізують свій електорат, використовуючи примітивні спрощення та емоційні аргументи. Але успішна політика передбачає собою вирішення комплексних складних завдань, а популісти націлені лише на короткостроковий політичний успіх, залишаючи по за увагою серйозні політичні та економічні проблеми континенту.

Причини підйому популістів

Причина підйому популістів – відсутність діючого економічного та валютного законодавства, а саме єдиної позиції по біженцях та мігрантах, а також різні погляди на безпеку Європи. Проблема міграції стало найбільш спірним питанням, яке спровокувало глибокий зсув на політичному ландшафті Європи. Відсутність чіткого рішення у напрацювані єдиної політики по відношенню до мігрантів призвело до появу виборних компаній, які проходять під девізом «Ми, або чужі!», в якому основною темою стає відкрити чи закрити кордони ЄС.

Праві партії в своїх передвиборних меседжах пропонують електорату ідею «іншої Європи». Критики подібних ідей наголошують, що перед обличчям потенційних загроз збоку США, Китаю та Росії ЄС має зміцнюватися, а не переходити до альянсу декількох держав. Проблеми міграції та зміни клімату, на думку критиків ультраправих, можливо вирішити лише консолідувавши зусилля.

Президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на майбутніх виборах будуть очолювати два протилежні табори. На думку Орбана, в ході виборів європейці мають обрати між мультикультуралізмом і християнською культурою, між готовністю чи відмовою від прийняття мігрантів, про майбутнє Європи — як федералістського об’єднання під керівництвом Брюсселя, або ж Європи національних держав. Макрон, у свою чергу, збирається прийняти цей виклик заручившись підтримкою прогресивних сил Європи, які виступають за зміцнення ЄС, за відкрите, плюралістичне суспільство.

Макрон і ліберали

Для конкуренції з правими популістами Макрон спільно з головою фракції лібералів у нинішньому європарламенті Гі Верхофстадтом планує створити нову ліберальну фракцію. В даний час ліберали є четвертою за чисельністю фракцією парламенту, в яку входять 68 депутатів. Якщо Макрону вдасться створити нову ліберальну фракцію, в неї увійдуть також бельгійці, німці, італійці та інші. І це буде новий формат ліберальних сил в Європарламенті. При успішному об’єднанні всіх ліберальних сил і формуванні найбільшої фракції в Європарламенті її глава може навіть претендувати на пост голови Єврокомісії. Але це не є основною метою. Важливим є те, що ліберали будуть противагою для правих популістів.

Ультраправі партії Італії «Ліга Півночі» та Франції «Народний Фронт» об’єднали зусилля заявивши про початок спільної виборчої компанії. На прес-конференції в Римі їхні лідери – Матео Сальвініі Марі Ле Пен заявили про намір затвердити на контенті «Європу націй». Якщо в подальшому альянс правих сил буде розширюватися, вони зможуть створити міцну політичну силу, яка серйозно впливатиме на політику ЄС зсередини.

Передвиборна компанія, яка фінансується нинішнім керівництвом Європейського парламенту, спрямована на людей, які прихильно ставляться до ЄС, але не беруть участі у виборчому процесі. Автор стратегії, Генеральний секретар парламенту Клаус Велле, заявляє, що низька явка як на виборах 2014 року в 43% потенційно сприятиме євроскептичним партіям, які мають активний електорат. Тому основні меседжі компанії — це необхідність кожної людини, яка підтримує проект ЄС, вчинити політичне волевиявлення заради збереження Європейського Союзу в тій формі в якій він зараз існує.

Традиційні партії, в свою чергу, частково перейняли праву риторику, а прогресисти — виключно захисну позицію. Консерватори і ліберали мають випрацювати спільну стратегію в сфері захисту європейських цінностей, таких, як солідарність і толерантність, якщо вони не хочуть бути «здуті вітром популізму» з політичної арени Європи.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Податок на багатство

Група найбагатших американців, серед яких відомий інвестор і мільярдер Джордж Сорос, оприлюднила відкритий лист до кандидатів у президенти США на виборах 2020 року, закликавши їх запровадити податок на багатство.

«Ми звертаємося до всіх кандидатів у президенти, будь то республіканці або демократи, з проханням підтримати запровадження помірного податку на багатство для однієї десятої найбагатших американців — для нас», — зазначено в оприлюдненому в Інтернеті листі. Крім Сороса, підписи під документом поставили співзасновник Facebook Inc. Кріс Г’юз, спадкоємиця кіноімперії Disney Ебігейл Дісней і дочка віце-голови Berkshire Hathaway Чарлі Мангера Моллі Мангер. Загалом лист підписали 19 осіб, одна з них — анонімно.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Гроші для ФФУ УЄФА відправляла в офшор

Німецьке видання Sueddeutsche Zeitung, яке спеціалізується на політичних розслідуваннях, написало про підозрілу схему в діяльності УЄФА в період, коли там на керівних посадах працював нинішній голова ФІФА Джанні Інфантіно.

Велика частина тексту стосується саме України. До справи причетні брати Суркіси: Григорій — як колишній очільник Федерації футболу України, та Ігор — як президент «Динамо». Видання SZ виявило підозрілий рух призначених для ФФУ коштів. Гроші від УЄФА йшли не на рахунок федерації в країні, де вона зареєстрована та функціонує.

УЄФА відправляла їх на баланс компанії «Newport Management Ltd», що на Віргінських островах. Так тривало сімнадцять років — з 1999-го по 2016-й.

Згідно з підрахунками, впродовж цього періоду за вказаним напрямом пройшла тризначна кількість мільйонів умовних одиниць (валюта не уточнюється, швидше за все, мова про євро).

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Хорватія хоче до єврозони

Хорватія офіційно подала заявку на вступ до єврозони, повідомляє Politico.

Міністерство фінансів і центральний банк Хорватії надіслали лист-заяву єврокомісару Валдісу Домбровскісу і президенту Європейського центрального банку Маріо Драгі.

Як заявлено, країна очікує початку дворічного періоду перевірки, який ще називається Механізмом валютного курсу ЄС (ERM-2), до літа наступного року. ERM-2 зробить ЄЦБ відповідальним за грошово-кредитну та валютну політику цієї балканської держави, з метою утримання значення хорватської куни щодо євро. Франкфурт і Брюссель також допоможуть Хорватії підготуватися до запровадження єдиної валюти.

У документі йдеться про ще шість інших зобов’язань, які мають бути виконані до літа 2020 року в рамках заявки до єврозони. Вони стосуються збереження стабільності фінансово-банківської системи, позитивних фінансових показників, посилення співпраці з ЄЦБ і деяких структурних заходів, таких, як поліпшення бізнес-клімату.

У понеділок у Брюсселі міністри фінансів з 19 країн єврозони обговорять цю заявку Хорватії. Якщо Європейський центральний банк і члени єврозони дадуть «зелене світло», то Загреб може запровадити євро не раніше 2023 року.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді