Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В світі

У Німеччині судили племінника одного з рупорів Кремля

Опубліковано

on

У Німеччині завершився суд над племінником російського пропагандиста Дмитра Кисельова Сергієм за підготовку до війни на Донбасі (має німецьке громадянство).

Німецьке видання Die Welt називає підсудного 48-річним проросійським бойовиком. За інформацією російського RTVI, мова йде саме про Сергія Кисельова. За версією слідства, він планував брати участь у війні, щоб включити до складу Росії частину української території. Баварська прокуратура звинувачує Сергія Кисельова в підготовці злочину, який загрожував державній безпеці, і в порушенні закону про контроль над зброєю.

Розслідування щодо Кисельова почали в кінці 2017 року. У травні 2018-го поліція отримала європейський ордер на його арешт. Його затримали в Болгарії і депортували до Німеччини. З тих пір він перебуває під вартою. Суд уже виніс свій вердикт — два роки тюрми.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Главою ЄК може стати німець Вебер

Опубліковано

on

Серед кандидатів на цю посаду за неписаним правилом можуть бути лише представники партій, що лідирують на виборах.

Очільники держав і урядів країн Європейського союзу вирішують, кого запропонувати на посаду голови Європейської комісії, при цьому великі шанси обійняти цю посаду має німець Манфред Вебер. А Європарламент має намір докласти зусиль до того, щоб головою Єврокомісії став один із кандидатів, запропонованих його фракціями. Про це домовилися голови більшості фракцій парламенту ЄС, повідомив його нинішній очільник Антоніо Таяні у вівторок у Брюсселі після зустрічі з головами представлених у парламенті політичних сил. Проти виступає Альянс лібералів і демократів за Європу, заявив його глава Гі Верхофстадт.

Нагадаємо, у ході виборів до Європарламенту, які відбулися 23–26 травня, найбільші політичні сили висували своїх кандидатів на пост глави Єврокомісії. Цей принцип, уперше був реалізований на виборах 2014 року і розрахований на те, щоб громадяни країн ЄС могли опосередковано впливати на те, хто обійме цю високу посаду. Європарламент визнав, що тоді цей принцип був реалізований успішно: ЄК очолив Жан-Клод Юнкер від Європейської народної партії (ЄНП), що отримала більшість місць у парламенті. Натепер основними кандидатами є німецький політик Манфред Вебер від ЄНП, соціал-демократ Франс Тіммерманс, який зараз є заступником голови Єврокомісії, і чинний єврокомісар з питань конкуренції Маргрет Вестагер від Альянсу лібералів і демократів за Європу.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

У Британії хочуть нової угоди про Brexit

Опубліковано

on

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Хант заявив, що країні потрібно укласти нову угоду з Брюсселем щодо виходу зі складу ЄС.

За його словами, угода, укладена прем’єр-міністром Терезою Мей, яка йде у відставку, повинна бути переглянута. Зокрема, необхідний новий підхід до режиму перебування Північної Ірландії в складі ЄС. Про це повідомляє Reuters.

Хант підкреслив, що британській владі слід зібрати нову команду переговірників з Брюсселем, в якій мають бути присутні не лише члени уряду, але й прихильники Brexit без угоди.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Зрада не на часі: вибори до Європарламенту не стали тріумфом радикалів

Опубліковано

on

У неділю пізно ввечері закрилися останні виборчі дільниці, а держави-члени ЄС одна за одною почали повідомляти про підраховані голоси. Завершилися вибори до Європарламенту — можливо, останні, в яких брала участь Велика Британія. За іронією долі, саме британці голосували найдовше, а також найдовше — аж до ранку — рахували свої голоси.

Та Україну (і не лише нас) найбільше цікавила не доля британських євродепутатів, кар’єра яких може завершитися за лічені місяці після обрання разом із виходом Сполученого Королівства з ЄС. На порядку денному були значно важливіші питання. Чи отримають євроскептики блокуючий пакет у новому складі ЄП? Чи не стане реальністю вибухове зростання частки радикалів та популістів (серед яких, нема чого приховувати, є надто багато друзів Росії)? Чи збережеться впевнена більшість у партій, яких вважають друзями України?

Відповіді на всі ці питання вже відомі. Європа змогла знову позитивно здивувати. Вибори завершилися позитивніше за прогнози, хоча не обійшлося без тривожних сигналів. Про все це — у нашій статті.

Виросли, але не виграли

Заголовки нових європейських видань у неділю ввечері — на перший погляд — були здатні засмутити. «Партія Макрона програла націоналістам Ле Пен», «У Британії впевнено перемогла Brexit-партія», «Ультраправий Сальвіні б’є рекорди в Італії» — цього достатньо, щоби впасти у песимізм. Але якщо розібратися глибше, то за кожним пунктом з’ясовується, що ситуація склалася далеко не найгірше.

Подруга Путіна Ле Пен справді оговталася від нищівної поразки на президентських та парламентських виборах 2017 році, але її нинішній результат (23,5% та 22 мандати) не є рекордним. На минулих євровиборах 2014 року французька націоналістка також була першою, мала вищу підтримку й отримала на два мандати більше. Тому нинішні результати виборів у Франції точно не є «зрадою».

Brexit-партія справді лідирує на євровиборах у Британії, але вона отримала менше за всі наявні прогнози. В останній момент виборці вирішили голосувати за конструктивні сили.

Лідер італійських ультраправих Сальвіні справді безпрецедентно виріс (взяти понад третину голосів виборців — серйозне досягнення!), але це було прогно зовано. А от для його соратників по коаліції «Руху 5 зірок» (який вважають прообразом партії «Слуга народу» Володимира Зеленського) європейські вибори стали історією провалу. «Зірки», які торік були лідером на італійських виборах, нині впали аж на третє місце, пропустивши вперед проєвропейську Демпартію.

Та й загальноєвропейські цифри лишають надію, що ідеї радикалів та популістів поволі втрачають популярність на континенті. І для нас це — справді добрий сигнал.

Позиції єврооптимістів

В останні роки європейська політична тусовка жила побоюваннями, що в новому скликанні парламенту може сформуватися «диктат євроскептиків». А після міграційної кризи, перемоги прибічників Brexit, на тлі нідерландського референдуму, «каталонської саги» тощо багато хто думав, що єдина Європи тріщить по швах. Та життя довело, що воно є бентежним, а емоції — швидкоплинними. Brexit-серіал, який вдарив передусім по самій Британії, а також поступове відновлення економічного зростання у більшості держав ЄС розмили панічні настрої. Рейтинги радикалів та популістів (порівняно з тим, що вони мали в попередньому парламенті) ми вже перерахували. Зменшився рейтинг і помірних євроскептиків. «Європейські консерватори та реформісти» втрачають 20 місць і, за прогнозами, отримають 57 мандатів. Тож у сумі чотири євроскептичні сили набирають 213 голосів. Це явно не дотягує до «більшості» у парламенті, де є 751 євродепутат. А головне — це лише на три мандати більше, ніж у попередньому скликанні!

Так, їхні ряди ще можуть поповнити зо два десятки депутатів-новачків, які розійдуться по різних групах. Але вже можна з певністю говорити: «наступ євро скептиків» провалився.

Європейський парламент, попри всі побоювання, залишиться проєвропейським та проукраїнським на наступні п’ять років.

Головною та найбільш чисельною групою лишається правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП). Це — та партійна група, до якої належать Меркель та Туск, друзі України, головні драйвери сучасної Європи та підтримки України. На другому місці — лівоцентристи, соціал-демократи (СД). Не найбільш проукраїнська група, але точно не «друзі Росії». Та й у їхніх проєвропейських настроях сумніву немає. Третє місце обійняли ліберали, до яких планує долучитися новачок, блок Макрона. У них 108 місць, на 39 більше ніж п’ять років тому, і це справжній успіх. Четверті — зелені, які матимуть 68 мандатів (зросли на 16). Ці чотири «єврооптимістичні» фракції разом набирають понад 500 голосів — понад ніж достатньо для стійкої більшості.

То виходить, Європарламент лишився незмінним, і європейцям нема про що хвилюватися? Ні, проблема є.

«Ширка» по-європейськи

За 40 років роботи європарламенту в ньому завжди була стійка більшість, що складалася з двох партійних груп — правоцентристів із ЄНП та лівоцентристів з групи соціал-демократів. У новому скликанні вони лишаються двома найбільшими групами. Обидві отримали більше ніж їм прогнозували (179+150, тобто 329 мандатів), але це менше ніж 376, необхідних для більшості. А отже, для всіх критичних голосувань ЄНП та СД мають домовитися ще з кимось.

І вже відомо, про що доведеться домовлятися в першу чергу. Восени Європарламент має призначити нового президента Єврокомісії, тобто наступника Юнкера, та фактично затвердити її склад. Досі для цього вистачало голосів двох груп-лідерів. Діяла домовленість: ЄК очолить кандидат від найбільшої з них (тобто від ЄНП), а друга отримує посаду високого представника із зовнішньої політики (так головним дипломатом стала Федеріка Могеріні). Тепер «міжсобойчик на двох» стає неможливим. Потрібна підтримка мінімум ще однієї групи. Бажано — лібералів, бо в них голоси є із запасом. От тільки останні вже заявили, що їм такий порядок не до вподоби і вони мають своїх кандидатів.

Нині чимало європейських медіа дають доволі невеселі прогнози та чекають, що формування нової комісії може затягнутися аж до наступного року. Але автор цієї статті схильний до більшого оптимізму. Так, «апокаліптична затримка» можлива, але найімовірніше — домовитися вийде доволі швидко. Зрештою, ву Європарламенті і до того була розвинена культура компромісу — більшість ніколи не намагалася «продавити» свої проекти рішень, а натомість завжди шукала компромісний варіант. Непрацююча напівлегітимна Єврокомісія не потрібна нікому. Тому — або кандидата від ЄНП, німця Манфреда Вебера погодяться підтримати зелені та частина радикалів, або групи- лідери все ж підуть на кадрові поступки лібералам. А зважаючи на те, що ліберали переважно є дуже прихильними до України (і навіть французів з партії Макрона це загалом стосується), такий варіант для нас видається не найгіршим. А нинішній склад Європарламенту — який, повторимося, є значно кращим за сподівання — за будь-якого розкладу працюватиме ще п’ять років.

Кому дякувати?

Що сталося? Завдяки чому вдалося переконати виборців голосувати за проєвропейські партії? Єдиної та простої відповіді на це питання немає. Ми вже згадали про відлуння Brexit та про відновлене економічне зростання. Але це не було єдиною причиною. Та й зміщення голосів усюди було різним. На умовній півночі ЄС (яка включає також Німеччину) різко зросли рейтинги зелених, а от у південних державах цього не сталося. У західній Європі помітно набрали популярності ліберали, натомість східна Європа, яка найбільше здобула від свого членства в ЄС, і надалі підтримує умовного Орбана, з натяком на євроскептичні настрої.

Але й одне, і друге не стало аж зовсім несподіванкою — ці тенденції тривають у ЄС вже кілька років. Натомість чи не найбільшою несподіванкою нинішніх виборів стала… висока активність європейців. Євровибори традиційно поступаються популярністю національним. Люди не розуміють, як вплине на їхнє життя те, що вони обирають когось у Брюсселі. Наслідком є невисока явка. Та вибори-2019 зламали це правило. Середня по всіх 28 країнах явка цього року перевищила 50% і встановила рекорд за 20 років.

Сергій СИДОРЕНКО, ЄП

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.