В світі
Українське питання в німецьких виборах: чого очікувати Києву від нової коаліції?
Німеччина переживає часи великих змін. Результати виборів до Бундестагу змусили чотири партії замислитися про можливі варіанти коаліції: чи буде це «світлофорна» коаліція за участю СДПН, «Зелених» та Вільної демократичної партії, чи, можливо, «Ямайка» у складі ХДС/ХСС, «Зелених» та «вільних демократів»? Відповіді поки що немає, а партія «Союз 90/Зелені» та Вільна демократична партія, як власники двох «золотих акцій», уже розпочали «попередні зондування», щоб визначитися, з якою позицією вони разом прийдуть на перемовини до двох найбільших політичних сил — блоку ХДС/ХСС та СДПН.
Читайте також: У Німеччині заарештували російського шпигуна
Ситуація на сьогодні
Поки партії зосереджені на внутрішньополітичних питаннях, як-от бути чи не бути збільшенню податків, яким буде рік досягнення Німеччиною кліматичної нейтральності чи як і за які кошти будувати соціальне житло, є час проаналізувати зовнішньополітичні позиції ймовірних членів коаліції. При цьому варто зауважити, що зовнішня політика традиційно відігравала другорядну роль у парламентських виборчих перегонах у Німеччині. Але пандемія коронавірусу, необхідність спільних дій для протидії змінам клімату, питання добудови та запуску газогону «Північний потік-2», боротьба з дезінформацією та кібератаки підтвердили, що не так легко розділити внутрішню та зовнішню політику країни. Окрім того, виведення військ США з Афганістану під час парламентської кампанії змусило основні політичні сили все ж таки звернути свою увагу на зовнішньополітичні питання.
Тож спробуємо проаналізувати, що думають найбільші німецькі політичні партії та їхні лідери щодо важливих для України питань: енергетична співпраця ФРН та ЄС, підтримка України в протидії російській агресії та відновленні територіального суверенітету, вступ до ЄС та НАТО, надання озброєння Україні, підтримка позиції України в ЄС.
Якою буде позиція Німеччини щодо нашої країни? Чи не означатиме відхід Ангели Меркель від великої політики кінець європейської єдності щодо України?
Коли запустять «Північний потік-2»?
Як християнські демократи, так і соціал-демократи підтримували добудову та введення в експлуатацію російського газогону «Північний потік-2».
Обидві політсили вказували на його економічну та енергетичну важливість для економіки ФРН, особливо в контексті використання блакитного палива в якості перехідного джерела енергії, адже дата досягнення Німеччиною кліматичної нейтральності невідома. Наразі соціал-демократи стверджують, що постачання газу вже завершеним газогоном може бути припинене в разі, якщо Росія здійснюватиме тиск на Україну та загрожуватиме її безпеці, наприклад, шляхом недотримання умов здійснення транзиту газу територією України. Тут згадується підписана Німеччиною та США у липні 2021 року Вашингтонська декларація, в якій ідеться про введення санкцій проти Росії у разі, якщо вона буде використовувати газ як зброю.
У даній ситуації проблематичною для України є правова невизначеність фрази «використання як зброї», оскільки декларація є швидше політичним зобов’язанням, ніж гарантією безпеки.
Соціал-демократ Олаф Шольц вважає, що в цій ситуації безпека України має бути гарантована. Це стосується як продовження угоди про транзит газу з Росією, так і підтримки Німеччиною нашої країни в розширенні виробництва та транспортування водню з її території. Найбільшою надією України в енергетичному питанні є «зелені»: вони виступили проти завершення будівництва та введення в експлуатацію цього газопроводу і поділяють точку зору, що мета Владіміра Путіна — використати газ, який транспортується «Північним потоком-2», для закриття українського газопроводу. На думку Анналени Бербок, Путін хоче дестабілізувати Україну, позбавивши її прибутків від транзиту. Окрім того, вони виступають проти і з кліматичних міркувань. Нові трубопроводи, такі як «Північний потік-2», закріплюють залежність від шкідливих для клімату ресурсів і перешкоджають енергетичному переходові.
Вільна демократична партія, яка теж увійде до коаліції, вимагає в своїй програмі, щоб рішення про введення в експлуатацію газопроводу ухвалювалося на рівні Євросоюзу відповідно до правил торгівлі ЄС та санкцій проти Росії. Вони також закликають ввести мораторій на цей суперечливий проект, поки ситуація з правами людини в Росії не покращиться.
Як альтернатива Україні пропонується стати постачальником водню для ЄС, і 23 вересня 2021 року вже було повідомлено про початок співпраці між операторами газотранспортних систем України (ОГТСУ), Німеччини (OGE), Чехії (NET4GAS) та Словаччини (EUSTREAM) над ініціативою створення Центральноєвропейського водневого коридору. Найпопулярніші кандидати в канцлери Німеччини Олаф Шольц та Армін Лашет схвально ставляться до такої ініціативи.
Політична підтримка України та боротьба з агресією РФ
У жодному варіанті парламентської коаліції Україні не варто очікувати принципової зміни прихильного ставлення з боку Німеччини. Як ХДС/ХСC, так і СДПН будуть продовжувати позиції уряду Меркель щодо підтримки України в її боротьбі зі збройною агресією Росії.
ХДС/ХСС вважають, що до Росії потрібно ставитись конструктивно і рішуче та запобігти серйозній загрозі для Європи з її боку. Християнські демократи планують сприяти політичній та економічній модернізації східних сусідів ЄС. Метою східної політики для них залишається відновлення європейського порядку, який був зруйнований анексією Криму Росією. Якщо коаліція буде утворена на чолі з ХДС/ХСC, то вони будуть і надалі докладати зусиль для закінчення конфлікту на сході України та повернення легітимного міжнародного статусу Криму. Не варто очікувати й зміни позиції щодо європейських санкцій. Німеччина підтримуватиме їх продовження, поки влада Росії не буде готова до закінчення війни.
Політика СДПН щодо України та східна політика в цілому базується на цінностях та принципах ОБСЄ. Вони також спираються на підхід колишнього канцлера Віллі Брандта: не входити в спіраль ескалації, а використовувати можливість для діалогу та предметної співпраці. Есдеки визнають, що Росія регулярно порушує міжнародне право і тим самим напружує відносини зі своїми сусідами, разом із тим у німецьких та європейських інтересах — досягти з Росією прогресу в питаннях спільної безпеки, роззброєння та контролю над озброєннями, а також у сферах сталого розвитку, енергетики та боротьби з пандемією. Питання санкцій проти Росії вони пов’язують із виконанням Мінських угод, майбутнє яких не зрозуміле.
«Вільні демократи» також перебувають у фарватері зовнішньополітичної позиції найбільших партій, тож від них не варто очікувати сюрпризів.
А от «Зелені» — єдина партія, що згадала в своїй програмі про зміцнення місії ОБСЄ на сході України та допомогу в розмінуванні для захисту цивільного населення. Найімовірніше, що портфель міністра закордонних справ отримає «Союз 90/Зелені», що дає надію на конструктивну співпрацю з новим міністром з важливих для України питань.
І насамкінець про наші перспективи на шляху вступу в ЄС. Для усіх політичних партій, які можуть увійти до правлячої коаліції, вступ України до Євросоюзу залишається віддаленою теоретичною перспективою. ХДС/ХСС зазначають, що вони виступатимуть за поглиблення дружніх і тісних зв’язків зі своїми безпосередніми сусідами. Але за правило беруть принцип «Поглиблення перед розширенням». Внутрішня згуртованість Європейського Союзу не повинна послаблюватися вступом нових членів. Країни-кандидати мають повністю відповідати всім критеріям членства, що поки, на жаль, не стосується України. Есдеки в своїй програмі стверджують, що інтегруватися до ЄС будуть країни Західних Балкан, для України ж спочатку залишається опція партнерства через економічну та політичну співпрацю.
Марія КОВАЛЬ-ГОНЧАР,
експерт програми Європейських студій,
Рада зовнішньої політики «Українська призма»,
проектний координатор представництва
Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні
Джерело: Юридичний вісник України
