Українське питання в німецьких виборах: чого очікувати Києву від нової коаліції? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

Українське питання в німецьких виборах: чого очікувати Києву від нової коаліції?

Дата публікації:

Німеччина переживає часи великих змін. Результати виборів до Бундестагу змусили чотири партії замислитися про можливі варіанти коаліції: чи буде це «світлофорна» коаліція за участю СДПН, «Зелених» та Вільної демократичної партії, чи, можливо, «Ямайка» у складі ХДС/ХСС, «Зелених» та «вільних демократів»? Відповіді поки що немає, а партія «Союз 90/Зелені» та Вільна демократична партія, як власники двох «золотих акцій», уже розпочали «попередні зондування», щоб визначитися, з якою позицією вони разом прийдуть на перемовини до двох найбільших політичних сил — блоку ХДС/ХСС та СДПН.

Читайте також: У Німеччині заарештували російського шпигуна

Ситуація на сьогодні

Поки партії зосереджені на внутрішньополітичних питаннях, як-от бути чи не бути збільшенню податків, яким буде рік досягнення Німеччиною кліматичної нейтральності чи як і за які кошти будувати соціальне житло, є час проаналізувати зовнішньополітичні позиції ймовірних членів коаліції. При цьому варто зауважити, що зовнішня політика традиційно відігравала другорядну роль у парламентських виборчих перегонах у Німеччині. Але пандемія коронавірусу, необхідність спільних дій для протидії змінам клімату, питання добудови та запуску газогону «Північний потік-2», боротьба з дезінформацією та кібератаки підтвердили, що не так легко розділити внутрішню та зовнішню політику країни. Окрім того, виведення військ США з Афганістану під час парламентської кампанії змусило основні політичні сили все ж таки звернути свою увагу на зовнішньополітичні питання.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Тож спробуємо проаналізувати, що думають найбільші німецькі політичні партії та їхні лідери щодо важливих для України питань: енергетична співпраця ФРН та ЄС, підтримка України в протидії російській агресії та відновленні територіального суверенітету, вступ до ЄС та НАТО, надання озброєння Україні, підтримка позиції України в ЄС.

Якою буде позиція Німеччини щодо нашої країни? Чи не означатиме відхід Ангели Меркель від великої політики кінець європейської єдності щодо України?

Коли запустять «Північний потік-2»?

Як християнські демократи, так і соціал-демократи підтримували добудову та введення в експлуатацію російського газогону «Північний потік-2».

Обидві політсили вказували на його економічну та енергетичну важливість для економіки ФРН, особливо в контексті використання блакитного палива в якості перехідного джерела енергії, адже дата досягнення Німеччиною кліматичної нейтральності невідома. Наразі соціал-демократи стверджують, що постачання газу вже завершеним газогоном може бути припинене в разі, якщо Росія здійснюватиме тиск на Україну та загрожуватиме її безпеці, наприклад, шляхом недотримання умов здійснення транзиту газу територією України. Тут згадується підписана Німеччиною та США у липні 2021 року Вашингтонська декларація, в якій ідеться про введення санкцій проти Росії у разі, якщо вона буде використовувати газ як зброю.

У даній ситуації проблематичною для України є правова невизначеність фрази «використання як зброї», оскільки декларація є швидше політичним зобов’язанням, ніж гарантією безпеки.

Соціал-демократ Олаф Шольц вважає, що в цій ситуації безпека України має бути гарантована. Це стосується як продовження угоди про транзит газу з Росією, так і підтримки Німеччиною нашої країни в розширенні виробництва та транспортування водню з її території. Найбільшою надією України в енергетичному питанні є «зелені»: вони виступили проти завершення будівництва та введення в експлуатацію цього газопроводу і поділяють точку зору, що мета Владіміра Путіна — використати газ, який транспортується «Північним потоком-2», для закриття українського газопроводу. На думку Анналени Бербок, Путін хоче дестабілізувати Україну, позбавивши її прибутків від транзиту. Окрім того, вони виступають проти і з кліматичних міркувань. Нові трубопроводи, такі як «Північний потік-2», закріплюють залежність від шкідливих для клімату ресурсів і перешкоджають енергетичному переходові.

Вільна демократична партія, яка теж увійде до коаліції, вимагає в своїй програмі, щоб рішення про введення в експлуатацію газопроводу ухвалювалося на рівні Євросоюзу відповідно до правил торгівлі ЄС та санкцій проти Росії. Вони також закликають ввести мораторій на цей суперечливий проект, поки ситуація з правами людини в Росії не покращиться.

Як альтернатива Україні пропонується стати постачальником водню для ЄС, і 23 вересня 2021 року вже було повідомлено про початок співпраці між операторами газотранспортних систем України (ОГТСУ), Німеччини (OGE), Чехії (NET4GAS) та Словаччини (EUSTREAM) над ініціативою створення Центральноєвропейського водневого коридору. Найпопулярніші кандидати в канцлери Німеччини Олаф Шольц та Армін Лашет схвально ставляться до такої ініціативи.

Політична підтримка України та боротьба з агресією РФ

У жодному варіанті парламентської коаліції Україні не варто очікувати принципової зміни прихильного ставлення з боку Німеччини. Як ХДС/ХСC, так і СДПН будуть продовжувати позиції уряду Меркель щодо підтримки України в її боротьбі зі збройною агресією Росії.

ХДС/ХСС вважають, що до Росії потрібно ставитись конструктивно і рішуче та запобігти серйозній загрозі для Європи з її боку. Християнські демократи планують сприяти політичній та економічній модернізації східних сусідів ЄС. Метою східної політики для них залишається відновлення європейського порядку, який був зруйнований анексією Криму Росією. Якщо коаліція буде утворена на чолі з ХДС/ХСC, то вони будуть і надалі докладати зусиль для закінчення конфлікту на сході України та повернення легітимного міжнародного статусу Криму. Не варто очікувати й зміни позиції щодо європейських санкцій. Німеччина підтримуватиме їх продовження, поки влада Росії не буде готова до закінчення війни.

Політика СДПН щодо України та східна політика в цілому базується на цінностях та принципах ОБСЄ. Вони також спираються на підхід колишнього канцлера Віллі Брандта: не входити в спіраль ескалації, а використовувати можливість для діалогу та предметної співпраці. Есдеки визнають, що Росія регулярно порушує міжнародне право і тим самим напружує відносини зі своїми сусідами, разом із тим у німецьких та європейських інтересах — досягти з Росією прогресу в питаннях спільної безпеки, роззброєння та контролю над озброєннями, а також у сферах сталого розвитку, енергетики та боротьби з пандемією. Питання санкцій проти Росії вони пов’язують із виконанням Мінських угод, майбутнє яких не зрозуміле.

«Вільні демократи» також перебувають у фарватері зовнішньополітичної позиції найбільших партій, тож від них не варто очікувати сюрпризів.

А от «Зелені» — єдина партія, що згадала в своїй програмі про зміцнення місії ОБСЄ на сході України та допомогу в розмінуванні для захисту цивільного населення. Найімовірніше, що портфель міністра закордонних справ отримає «Союз 90/Зелені», що дає надію на конструктивну співпрацю з новим міністром з важливих для України питань.

І насамкінець про наші перспективи на шляху вступу в ЄС. Для усіх політичних партій, які можуть увійти до правлячої коаліції, вступ України до Євросоюзу залишається віддаленою теоретичною перспективою. ХДС/ХСС зазначають, що вони виступатимуть за поглиблення дружніх і тісних зв’язків зі своїми безпосередніми сусідами. Але за правило беруть принцип «Поглиблення перед розширенням». Внутрішня згуртованість Європейського Союзу не повинна послаблюватися вступом нових членів. Країни-кандидати мають повністю відповідати всім критеріям членства, що поки, на жаль, не стосується України. Есдеки в своїй програмі стверджують, що інтегруватися до ЄС будуть країни Західних Балкан, для України ж спочатку залишається опція партнерства через економічну та політичну співпрацю.

Марія КОВАЛЬ-ГОНЧАР,
експерт програми Європейських студій,
Рада зовнішньої політики «Українська призма»,
проектний координатор представництва
Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Гібридне перемир’я: як змінюється «міграційна війна» Лукашенка з ЄС

Опубліковано

on

От

Прикордонний перехід «Кузниця—Брузги» за останні тижні став символом спроб самопроголошеного президента Білорусі шантажувати ЄС навалою мігрантів. Саме в околицях Брузги 8 листопада мігранти розгорнули свій табір, саме там за тиждень, 15 листопада, відбувся найпотужніший штурм польського кордону, коли мігранти жбурляли каміння в польських військових, а ті у відповідь були змушені застосовувати водомети. Від 19 листопада ситуація там дещо стабілізувалася. За повідомленням польської прикордонної служби, мігранти вже покинули стихійний табір, а його рештки прибирають білоруські працівники. Самих мігрантів, які 10 днів прожили просто в лісі на кордоні, білоруська влада перевела до транспортно-логістичного центру. Одночасно стало відомо про перші рейси, які повертають на батьківщину учасників численних проривів кордону ЄС.

Читайте також: Біженці як гібридна зброя: для чого Лукашенко шантажує ЄС?

Чи достатньо цього, щоб говорити якщо не про завершення кризи, то хоча б її гострої фази? Не менш важливе й інше питання: хто вийшов переможцем із цієї кризи? Чи стали ними Польща та Литва, які зуміли захистити європейські кордони? Чи, може, Александр Лукашенко, який добився відновлення контактів із керівництвом ЄС? А може, переможцем став Кремль, якому вдалося «продати» ЄС вирішення кризи, створеної за його активної участі?

Непозбувна криза

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Дві тисячі мігрантів під контролем білоруських прикордонників переселили до логістичного транспортного центру, де умови далеко не ідеальні, але принаймні люди ночують у закритому приміщенні. Проте це явна меншість від загальної кількості мігрантів, що перебувають у Білорусі. Основна причина, чому вони все ж таки залишаються на кордоні — у них підживлюють надію на можливість потрапити до Німеччини, яка є для багатьох основним пунктом призначення. Мігранти, серед яких ця інформація постійно циркулює, періодично збирають речі, очікуючи примарних автобусів, якими їх повезуть до Німеччини.

Це підтверджують й у Польщі. За словами польського міністра оборони Маріуша Блащака, мігранти змінили методи й тепер меншими групами атакують кордони на різних ділянках. Приміром, 20 листопада польські прикордонники зафіксували 208 спроб нелегального переходу державного кордону. Як і раніше, мігранти діють за відкритої допомоги білоруських силовиків. Своєю чергою, Литва заявила про нову тактику проштовхування мігрантів через кордон — білоруські силовики заштовхують у Литву невеликі групки мігрантів, що ускладнює процес пошуку цих груп.

Одночасно залишаються і спроби масштабних проривів. Так, у ніч на 22 листопада група з близько 150 агресивно налаштованих іноземців намагалася прорватися на територію Польщі поблизу села Дубичі Церковні — також за сприяння білоруських силовиків. Тож про завершення кризи говорити поки явно зарано.

Чого досягнув ЄС?

Ключовий успіх Євросоюзу — перекриття каналів, якими мігранти потрапляють до Білорусі. Зокрема, Узбекистан уже заборонив брати громадян шести країн на авіарейси до Мінська. Обмеження на перевезення потенційних мігрантів запровадили також Туреччина і ОАЕ, а сирійська авіакомпанія Cham Wings Airlines взагалі скасувала всі рейси до Мінська під загрозою санкцій.

Утім, гарантій на повний успіх такі заходи дати не можуть, оскільки за необхідності режим Лукашенка цілком здатен налагодити аналогічні канали перевезення людей з інших країн Близького Сходу або іншими маршрутами, зокрема й через територію РФ.

Лукашенко «на дроті»

Наразі ключова перемога Александра Лукашенка полягає у відновленні контактів із Заходом. Два тижні тому йому двічі телефонувала канцлерка Німеччини Ангела Меркель — і це стало першими контактами Лукашенка з лідером європейської країни після вкрадених президентських виборів у Білорусі у серпні 2020 року. Це навіть поставило питання про можливий вихід Лукашенка з міжнародної ізоляції й крок до легітимізації диктатора. Щонайменше, державна білоруська і російська пропаганда змогли вдало обіграти дзвінок Меркель, змальовуючи Лукашенка як переможця. А на додачу — можливі умови «мирової угоди» з білоруським диктатором могли б стати загрозою для єдності ЄС. На першу телефонну розмову гостро відреагував польський президент Анджей Дуда, який заявив про невизнання будь-яких досягнутих домовленостей. Як наслідок, іміджева перемога Лукашенко стала його єдиним досягненням. Про жодне визнання його як легітимного президента та зняття санкцій не йдеться.

Читайте також: Мінфін США назвав імена «гаманців» Лукашенка

Обіцянка від Путіна

Про те, що за організацією кризи з мігрантами стоїть Кремль, неодноразово заявляли європейські політики.

Міграційна криза наочно продемонструвала, що Москва та Мінськ діють узгоджено та посилюють напругу на західних кордонах. При цьому російська офіційна риторика намагається перекласти всю відповідальність на так званий «колективний Захід» і закликає до прямих перемовин із Лукашенком. Кремль традиційно намагається максимально дистанціюватися від ситуації, граючи роль своєрідного посередника.

Міграційну кризу можна розглядати як пазл у стратегії Москви з посилення напруги та ескалації відносин з ЄС та НАТО. Таким чином Кремль намагається досягти (причому — досить вдало) своїх проміжних цілей, отримуючи, зокрема, додаткові важелі впливу для запуску «Північного потоку-2» і цементування Білорусі в зоні російського впливу.

Однозначний успіх РФ полягає у збільшенні військової присутності в Білорусі. Йдеться і про бойові чергування авіації, здатної нести ядерну зброю, і про постачання комплексів «Іскандер» до кордону з Україною, і про наміри спільно оборонятися від «ворожого Заходу». Щоправда, цей шантаж ледь не призвів до суттєвих економічних втрат РФ. Погрози Польщі повністю закрити залізничні перевезення з Білорусі напряму стосуються російського експорту до ЄС, а на додачу це може збільшити вартість підтримки «на плаву» білоруської економіки. Саме тому цю погрозу Варшави почули у Москві — і це також один із факторів, що призвів до поступового зняття напруженості на кордоні.

Проте набагато важливішим для Кремля є можливість за допомогою білоруської кризи позиціонувати себе як країну, здатну допомагати ЄС у вирішенні глобальних проблем. «У президента РФ дуже тісні відносини з президентом Білорусі, тому в нього мають бути засоби, щоб діяти і чинити тиск дипломатично чи іншими методами. Ми очікуємо, що Путін зможе це зробити», — заявив днями глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан. Поза увагою залишається те, якою стане ціна цієї допомоги, тобто на які поступки буде змушений піти ЄС? Щонайменше, приклад «розв’язання» міграційної кризи буде використовуватися європейськими «друзями Путіна» як аргумент на користь послаблення санкцій.

Марія АВДЄЄВА, Європейська експертна асоціація, експерт iSANS,
Юрій ПАНЧЕНКО, редактор ЄП

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Злочинець повернувся до в’язниці через 30 років після втечі

Опубліковано

on

От

Австралієць, який утік із в’язниці Нового Південного Уельсу майже 30 років тому, здався поліції та вирішив повернутися в тюрму, бо пандемія COVID-19 зробила його безхатьком.

Читайте також: В Україні з’являться спеціальні в’язниці для «злодіїв в законі»

Як повідомляється, у 90-х Дарко Десича засудили до трьох з половиною років тюремного ув’язнення за вирощування марихуани. Відбувши 13 місяців, в ніч на 1 серпня 1992 року він зміг втекти з виправного центру Графтона. Попри ретельні пошуки, поліції не вдалося знайти втікача. Десич навіть згадувався в колись популярному телесеріалі «Найбільш розшукувані в Австралії». За даними близьких до слідства джерел, чоловік втік на північні пляжі Сіднея, де працював найманим будівельником і різноробом. Жив у будинку в Авалоні, але попри те, що намагався вчасно платити за оренду житла, був виселений, адже через пандемію втратив роботу.

У подальшому 64-річний чоловік спав на пляжі, поки не вирішив, що життя за ґратами «набагато простіше», ніж життя бездомного. Відтак одного дня він здався поліцейським дільниці Ді Уай в передмісті Сіднея. Десичу висунули звинувачення у втечі. І знову тюрма.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Чверть мільйона за погану стрижку

Опубліковано

on

От

В Індії стався той самий випадок, про який хоч раз, але точно, думала кожна жінка після візиту до перукарні.

Читайте також: Споживачів знову звільняють від сплати судового збору у справах про захист їхніх прав

Клієнтка два роки судилася з перукарнею через знівечену долю. І, врешті-решт, суд зобов’язав місцевий салон краси виплатити моделі колосальну компенсацію за погану стрижку, повідомляє BBC. Як ідеться в позові, жінка, яка мала довге волосся, звернулася до однієї з перукарень Делі ще у 2018 році. Клієнтка дала конкретні інструкції про те, який образ їй потрібен, але перукар обрізав більшу частину її волосся, «залишивши тільки 4 дюйми (трохи більше за 10 см. — Ред.) від маківки до плечей». Це призвело до того, що в позивачки, працівниці фірми з виробництва товарів для волосся, стався нервовий зрив і розвинулася психічна травма — вона не могла зосередитися на своїй роботі й була змушена звільнитися.

Читайте також: Беззахисний споживач. Коли держава нарешті подбає про наші права?

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

У Національній комісії з вирішення споживчих суперечок Індії дійшли висновку, що це «повністю змінило її спосіб життя і зруйнувало її мрію стати топ-моделлю». На цьому тлі суд у справах споживачів Індії зобов’язав салон виплатити своїй клієнтці 20 мільйонів рупій (271 тисячу доларів США). «Вона перестала бачити себе в дзеркалі. Вона — професіонал в сфері комунікацій і мала брати участь у зустрічах та інтерактивних сесіях. Але втратила впевненість у собі через коротку стрижку», — постановив суддя.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link