Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В світі

«Велика пральня», або Як банки Європи стали частиною механізму з відмивання брудних грошей із Росії

Опубліковано

on

У нинішньому скандалі з відмиванням російських грошей замішані близько десяти міжнародних банків. Розслідування ведеться в США, Великобританії, країнах Балтії та Скандинавії. З чого все почалося і що про це треба знати?

 

Скандал

Тиждень тому європейський банківський сектор опинився в епіцентрі гучного скандалу. Оприлюднені журналістами-розслідувачами проекту OCCRP дані засвідчили, що низка відомих банківських установ була замішана у відмиванні російських брудних грошей. У розслідуванні фігурують такі авторитетні фінустанови, як австрійська група Райффайзен банк, французький Креді Агріколь, нідердандські ABN Amro Group та ING Group. Ці та інші відомі банки були задіяні в схемах з відмивання коштів російської інвестиційної компанії «Тройка Діалог», заснованої російський бізнесменом Рубеном Варданяном.

Компанія створила мережу офшорів, які функціонували в 2006—2013 роках і через які переводилися гроші «впливових росіян». За даними OCCRP, через офшорні рахунки «Тройки» пройшло близько 4,6 млрд доларів.

Про розслідування

У розпорядження OCCRP і литовського видання 15min.lt потрапили дані про операції литовського банку Ukio. Протягом декількох місяців журналісти OCCRP спільно з Suddeutsche Zeitung, The Guardian й іншими провідними світовими виданнями вивчали матеріали цієї фінустанови.

У 2013 році у банку Ukio, який входив до п’ятірки найбільших у Литві, відкликали ліцензію, а його власника Володимира Романова звинуватили в шахрайстві. Крім того, Ukio запідозрили у відмиванні грошей з Росії. Романов поїхав з Литви в 2017 році і отримав політичний притулок у РФ. Журналісти дослідили майже півтора мільйона банківських проводок і сотні документів про різні угоди. Як виявилося, в цьому банку обслуговувалося як мінімум 30 компаній, пов’язаних із «Тройка-діалог». Листування від імені цих компаній вели співробітники інвесткомпанії, а деякі з фірм здійснювали платежі на картку American Express Рубена Варданяна й на адреси близьких йому людей.

Щодо власне «Тройки-діалог», то це — одна з найбільших інвестиційних компаній РФ (була заснована в 1991 році). Згідно даних за 2006 рік компанія належала партнерству, в яке входило понад 40 співвласників. Понад 70% її акцій належали голові ради директорів Рубену Варданяну. Із січня 2012 року компанія належить ПАТ «Сбєрбанк Росі»

Зазначимо й те, що дана компанія деякий час працювала і в Україні, будучи одним із найбільшим гравців на фондовому ринку в докризовий час. «Тройка-діалог Україна» стала однією з перших компаній, проти якої Нацкомісія з цінних паперів відкрила справу про маніпулювання на ринку цінних паперів.

Як працювала російська «пральня» і на кого?

На десятки офшорних рахунків «Тройки» стікалися гроші різних російських структур. Частина з них вела абсолютно легальну бізнес-діяльність, але частина грошей мала кримінальне походження.

Журналісти називають схему, за якої працювала компанія, «плавильним котлом»: гроші спочатку потрапляли на рахунок однієї компанії, а потім переміщалися по створеній «екосистемі» десятки та сотні разів, перед тим як дійти до кінцевого бенефіціара. Після таких операцій виявити «брудні» гроші було вкрай складно. Серед відомих росіян, рахунки яких спливли під час розслідування, фігурує й близький друг Путіна — віолончеліст Сергій Ролдугін. У період з 2007 по 2010 роки пов’язані з ним компанії отримали від офшорної системи «тройки» 69 млн доларів.

Крім росіян, у розслідуванні про відмивання коштів фігурують і королівські особи. Як написала The Guardian, гроші від однієї з офшорних структур, пов’язаних з «Тройкою Діалог», отримували навіть благодійні компанії англійського принца Чарльза. Так, у період з 2009 по 2011 рр. компанія Quantus перевела на рахунок Фонду благодійних організацій принца Уельського в литовському банку Ukio 202 тисячі доларів. Як повідомляє BBC News, ці кошти були спрямовані на відновлення історичного маєтку на півдні Шотландії. Проте основні платежі банку, які досліджували журналісти, переважно пов’язані із самим Рубеном Варданяном, його сім’єю та найближчим колом.

Хороша репутація, погані справи

Задіяними у відмиванні російських коштів були й деякі репутабельні європейські банки. Деякі з них представлені і в Україні. Так, Raiffeisen Bank виступає головним підозрюваним у заяві британського Hermitage Fund до Австрійської прокуратури про підозрілі транзакції фінустанови.

У заяві йдеться про переказ на його рахунки 634 млн доларів із литовського Ukio, а також естонської «дочки» Danske Bank, про яку піде мова далі. За інформацією Hermitage, банк не вжив достатніх заходів для запобігання відмиванню грошей.

Ще одним банком, який представлений в Україні і був замішаний у скандалі, став Credit Agricole. З 2005 по 2012 роки на рахунки цього банку в Женеві від структур «Тройки» надійшло понад 500 переказів на суму близько 150 млн доларів. Рахунки належали п’яти компаніям, зареєстрованим в офшорах, і мали одних і тих же керівників.

За даними Bloomberg, голландський ING Group знав про можливу причетність до відмивання коштів одного з клієнтів, який мав депозит у московському підрозділі банку. Видання Trouw повідомило, що через московське відділення банку пройшли сотні мільйонів євро в рамках схеми «пральні «Тройки». Загалом у відмиванні російських грошей були задіяні десятки європейських банків. Велику роль в інфраструктурі «пральні» також відігравали провідні скандинаські фінустанови. Так, офшорні фірми, пов’язані з «Тройкою», тримали до 700 мільйонів євро на рахунках Nordea Bank. Для цього вони використовували філії в країнах Балтії.

Через країни Балтії переказував гроші також данський Danske Bank. У вересні 2018 року стало відомо про підозрілі перекази банку на 230 мільярдів доларів, які пройшли через його невелике естонське відділення з 2007 по 2015 рік. Нині цей банк звинувачують у тому, що він дозволив крихітній філії в Естонії стати центром відмивання грошей з країн колишнього СРСР, зокрема, Росії та Азербайджану. Підозри у відмиванні грошей в Danske Bank розслідуються в Данії, Естонії, Великій Британії, Франції, Німеччини та США.

Скандал уже призвів до відставки глави цього банку Томаса Боргена. Також банк заявив про закриття своїх філій в Естонії, Росії, Литві та Латвії. Додамо, що підозрілі транзакції на суму в 6 млрд доларів зафіксовані між Danske Bank і шведським Swedbank. Британський Фонд Hermitage Capital також звернувся в поліцію, прокуратуру й управління по боротьбі з економічними злочинами Швеції зі скаргою на Swedbank.

Підозри до Swedbank виникли після оприлюднення матеріалів шведської телекомпанії SVT. За її інформацією, у період між 2007 та 2015 роками приблизно півсотні клієнтів Swedbank переказали близько 40 млрд крон (4,3 млрд доларів, а за підрахунками шведів ідеться про ще більшу суму — 5,8 млрд доларів) підозрілих коштів між Swedbank та Danske Bank.

Серед тих, хто потрапив у скандал із «Тройкою», опинився багатосраждальний Deutsche Bank. За даними німецької газети Süddeutsche Zeitung, понад 889 млн доларів надійшли з рахунків Deutsche Bank в «пральню Тройки» в період з 2003 по 2017 роки. Російська «пральня» також переказала близько 190 мільйонів євро через підрозділ голландського ABN Amro Group, про це повідомили газета Trouw і журнал De Groene. Ці ж видання вказують, що близько 43 мільйонів євро були переведені на рахунок компанії Heesen в Rabobank за будівництво двох яхт для російського сенатора Валентина Заваднікова. Гроші, за інформацією видань, також надійшли по схемі «Тройки».

«Кругле і зелене»

Рубен Варданян, який став одним з головних «героїв» банківського скандалу, одразу після публікації розслідування не заперечував, що «Тройка Діалог» використовувала для бізнесу іноземні компанії. Але, за його словами, враховуючи, що оборот групи перевищував 2 трлн рублів, він, буцімто, не міг знати про всі угоди в масштабах компанії.

Напередодні Варданян опублікував відкритий лист, в якому повідомив про намір захищати репутацію компанії. На думку бізнесмена, «в опублікованих матеріалах змішалося все: вирвана з контексту інформація, інтерпретації і вигадка — «кругле і зелене». У свою чергу в Сбєрбанку заявили, що факти, викладені в статті, не мали й не мають до нього відношення. «Згадані операції здійснювалися з рахунків фірм, які ніколи не входили в периметр операції з купівлі Сбєрбанком компанії «Тройка Діалог». Структури Сбєрбанку не брали участі в супроводі операцій», — йдеться в заяві прес-служби банку.

В Кремлі також відхрестились від «брудних грошей». Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що оцінка достовірності публікації журналістського проекту — «не питання нашого порядку денного». За його словами, в Росії є відповідні фіскальні відомства, фінансова розвідка, які володіють усіма необхідними повноваженнями для оцінки таких публікацій на предмет достовірності. Олександр МОЙСЕЄНКО, ЕП

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Вибори на користь Каталонії: як «перемога» соціалістів поглибила кризу в Іспанії

Опубліковано

on

Багато зеленого партійного кольору та один з топових кандидатів, що був вимушений заперечити вживання наркотиків, — це про передвиборчу кампанію не лише в Українi, а й в Іспанії.

А чим процеси в наших країнах відрізнялися — то це не лише проведенням одразу кількох дебатів серед кандидатів, але й тим, що зовнішній політиці не було приділено жодної хвилини уваги. Ще одна відмінність від України — історично високий відсоток обраних жінок­депутаток, майже 48 відсотків. Вищою, ніж зазвичай — понад 75% — була і явка. Це явна ознака мобілізації іспанських виборців проти наступу ультраправих, яким деякі опитування та експерти пророкували «золоту акцію» в новому парламенті.

Вибори без переможців

Утім, як виявилося, результат виборів виключив можливість повторення в національному парламенті «андалузького сценарію», що став сенсаційним результатом грудневих регіональних виборів. Тоді, незважаючи на перше місце соціалістів на регіональних виборах, коаліція консерваторів та лібералів, за підтримки ультраправої партії Vox, що увірвалася на політичну сцену, сформувала уряд для традиційно соціалістичної Андалузії.

На загальнонаціональних виборах консерватори з Народної партії, ліберальна Ciudadanos та Vox (з цікавим етнічним симбіозом їхнiх лідерів — іспанця, каталонця та баска, яких єднає любов до Іспанії) сумарно посядуть лише 147 з 350 місць у нижній палаті парламенту. Для більшості їм забракло майже три десятки мандатів. До слова, через особливість іспанської виборчої системи, якби ці три партії пішли єдиним блоком, він здобув би більшість місць у парламенті.

Натомість ліві партнери — соціалісти та партія «нових лівих» Podemos — сумарно отримають 165 місць. Їм не вистачає 11 мандатів до бажаної більшості. Тож формування центральної влади знову залежить від політичної волі регіональних партій, представлених у парламенті майже чотирма десятками депутатів, передусім каталонськими та баскськими націоналістами.

Колишні союзники

Соціалістична робітнича партія Іспанії не знала перемог із виборів 2008 року. Тріумф партії — не лише у здобутті на 38 мандатів більше ніж на виборах 2016 року (коли соціалісти показали найгірші результати за всю свою сучасну історію), але і в першості у 40 з 50 іспанських провінцій. Ба, більше, тепер соціалісти здобули більшість місць у Сенаті країни, провівши до верхньої палати не 43, як 2016 року, а 121 сенатора.

Три роки тому їхнiй лідер Педро Санчес поніс відповідальність за показані на виборах результати — змушений своїми провідними однопартійцями вiн покинув партійне керівництво та здав депутатський мандат. Але, як виявилося, не полишив політичних амбіцій: уже всередині 2017 року він не лише перемагає в праймеріз, щоб знову очолити партію, але й стає заміною тодішньому прем’єру від консерваторів Маріано Рахою, відправленому у відставку в травні 2018 року.

Відтак, чинний прем’єр Педро Санчес повернув соціалістам віру в себе та нині є безальтернативною кандидатурою, яку король Іспанії внесе до парламенту як главу виконавчої влади. Він — новий політичний приклад того самого «ніколи не здаватися».

Інший переможець виборчої неділі — лідер Ciudadanos Альберт Рівера. Депутатська фракція заснованої ним партії збільшиться з 32 до 57 членів. Тепер у цієї ліберальної партії, яка представлена в парламенті з 2015 року та була надією на появу в Іспанії політичного центру, лише на 200 тисяч менше голосів, ніж у традиційних лідерів правих сил — партії консерваторів. Соціалісти та Ciudadanos у випадку створення коаліції можуть отримали абсолютну парламентську більшість.

Партія Альберта Рівери одного разу вже підтримувала наміри прем’єрства Педро Санчеса — у 2016 році. Тоді обидві партії навіть напрацювали дві сотні пунктів для нового уряду «реформ та прогресу», формування котрого провалилося через брак голосів. Утім зараз така коаліція, яка була б стабільною, малоймовірна, адже колишні однодумці встигли зіткнутися.

Неприхильнiсть до минулорічного голосування за недовіру Маріано Рахою та гнучкість соціалістів щодо каталонського та баскського сепаратизму — на тлі стрімкого росту праворадикальної Vox — визначили для лібералів та консерваторів ідентичну передвиборчу стратегію. Так Педро Санчес став ворогом, якого потрібно прибрати з керівництва країни.

Правий провал

Якщо для Vox та її лідера Сантьяго Абаскаля, якi отримали 24 місця в Конгресі, все тільки починається з доступом до парламентської трибуни, а падіння Podemos Пабло Іглесіаса (з 71 до 42 крісел) нікого не здивувало, то результати консерваторів є кричущою та історичною поразкою. По­перше, під лідерством Пабло Касадо (який замінив Маріано Рахоя) партія втратила контроль над Сенатом. По­друге, консерватори ще більше зменшили свою присутність у Конгресі — з 137 до 66 депутатів (у 2011 році їх було 186).

Із появою Vox та низкою скандалів щодо незаконного фінансування партії та корумпованості її членів консерватори ледь не втратили першість серед правих сил. Ба, більше, консерватори не здобули жодного депутата в «Країні басків» (маючи там двох представникiв за результатами 2016 року), а в Каталонії кількість отриманих ними депутатських мiсць зменшилася з шести до одного. Тепер без представицтво басків та каталонців їм складно буде називатися всеіспанською партією.

Сумнівний шанс для Каталонії

Серед представників дев’яти регіональних партій, що увійшли до парламенту з одним чи кількома місцями, найкращий результат — у «Лівих каталонських республіканців». Ця політсила каталонського сепаратизму збільшила свою присутність в іспанській нижній палаті з 9 до 15 депутатів. Окрім того, до парламенту також пройшли 7 правих представників каталонського сепаратизму з партії «Разом за Каталонію». Для порівняння: права «Партія баскських націоналістів» збільшила кількість мандатів з 5 до 6, а ліва Bildu (на чолі з колишнім членом терористичної ЕТА, який звільнився з ув’язнення), — з 2 до 4.

Показовий момент: серед обраних каталонських депутатів та сенаторів п’ятеро перебувають під вартою, проходячи у справі про організацію псевдореферендуму 2017 року. Очікується, що вирок Верховного суду в цій справі буде оголошено восени — і він буде обвинувальним. Однак ці вибори дають надію підсудним уникнути покарання. У ситуації, коли формування коаліції залежатиме від голосів регіональних націоналізмів, зростає вірогідність нової політичної вимоги — майбутнього помилування організаторів псевдореферендуму.

Чи не буде занадто великим перелік поступок, які інші партії (в тому числі Podemos) виставлять прем’єру Санчесу? Якщо ціна формування ситуативної коаліції виявиться неприйнятною навіть для соціалістiв, на Іспанію чекатимуть ще одні позачергові парламентські вибори. Втім політичні домовленості з цього питання з’ясуються не раніше проведення в Іспанії виборів до більшості місцевих рад та регіональних зібрань, а також до Європейського парламенту. Вони призначені на 26 травня.

Андрій ЯКУБУВ,
ЄП

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

У Німеччині штрафуватимуть за відмову вакцинувати дітей

Опубліковано

on

У Німеччині розроблено законопроект, який передбачає штрафувати на 2,5 тисячі євро тих, хто не зробив щеплення, а також не допускати нещеплених дітей до дитячих садків.

Про це заявив міністр охорони здоров’я Німеччини Єнс Шпан в інтерв’ю Bild. «Ми хочемо захистити всіх дітей від зараження кором. Тому всі, хто ходить у дитсадок або в школу, повинні бути щеплені. Ті, хто туди лише записуються, повинні будуть довести наявність щеплень», — сказав Шпан.

За словами міністра, батьки дітей, які вже ходять в школу або дитячий садок, повинні будуть представити документ про зроб лені щеплення до липня 2020 року.

Нагадаємо, в Італії дітям теж рекомендують не відвідувати школу, якщо вони не можуть довести, що були правильно вакциновані.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Гуайдо визнав поразку спроби перевороту

Опубліковано

on

Лідер опозиції Венесуели Хуан Гуайдо визнав поразку другої спроби перевороту і заявив про готовність поставити на голосування в парламенті пропозиції США про військове втручання, якщо такі надійдуть.

Про це він заявив в інтерв’ю газеті The Washington Post, передає «Новая газета». На його думку, поразка останньої спроби перевороту, яка почалася 30 квітня, сталася через нестачу підтримки з боку військових. «Може, нам досі потрібно більше солдатів і більше підтримки від представників режиму, які б захотіли до нас приєднатися. Думаю, прорахунок у цьому очевидний», — сказав Гуайдо.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.