Війна компроматів і битва за електорат: Санду отримала монобільшість - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

Війна компроматів і битва за електорат: Санду отримала монобільшість

Дата публікації:

Дострокові парламентські вибори в Молдові виграла партія «Дія і солідарність» (PAS), яка набрала майже 53 відсотки голосів виборців. На другому місці, за даними тамтешньої ЦВК, виявився передвиборний блок Партії соціалістів і Партії комуністів (ПСРМ-ПКРМ), який набрав 27, 36% голосів. Третє місце дісталося партії «Шор», за яку проголосували 5,78% виборців. Решта політсил, згідно з попередніми даними, не проходять до парламенту. Так, блок «Ренато Усатого» набрав 4,11% голосів, партія «Платформа Гідність і правда» (DA) — 2, 34%. Решта кандидатів набрали менше 2% голосів виборців.

«Громадяни Молдови повинні якомога швидше відчути переваги «чистого парламенту», який дійсно піклується про проблеми людей», — прокоментувала результати виборів президентка Мая Санду, зазначивши, що після того, як результати голосування будуть офіційно визнані, вона зможе обговорити з парламентом формування нового уряду. «Як президент я хочу працювати з компетентним і непідкупним урядом, який у першу чергу піклується про інтереси громадян», — зазначила вона. — Обіцяю, що в найближчі роки зроблю все, що від мене залежить, щоб людям було простіше голосувати, без тиску й корупції. Це буде пріоритетом і майбутнього парламенту. Сподіваюся, що зможу працювати з парламентською більшістю, що складається з чесних людей, щоб день виборів став святом демократії для кожного громадянина», — заявила Санду.

Тож політичний сезон у Молдові, продиктований парламентськими виборами, видався в усіх сенсах гарячим, заважаючи як на температурні показники спекотного липня, так і на гостроту боротьби між конкурентами.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Шахи з елементами зоології: як Додон та Санду б’ються за владу в Молдові

Про чутки, гроші і плановані спецоперації

Четвертого липня у виданні «Нова Європа», впливової газети ЄС, що висвітлює проблеми міжнародних відносин і політики, презентували розслідування про, начебто, фінансування партії «Дія і солідарність» (PAS) з боку США та Німеччини (меншою мірою Румунією, Польщею, Чехією, Швецією, Італією та Великобританією) задля усунення проросійських впливів у Молдові. Стаття автора під псевдонімом «Касандра» говорить про таємні 56 млн євро, які були виділені для цього. Левова частка коштів, в більшості проведених через «сірі» схеми, мовляв, забезпечувалися Фондом імені Конрада Аденауера, що є афілійованим з християнськими демократами у Німеччині. Буцімто, фінансування було виділено на транспорт і купівлю голосів молдовської діаспори — саме близько 800 000 молдаван за кордоном стали важливим фактором перемоги Маї Санду на президентських виборах. Іншим непрямим фінансистом PAS називається Європейський фонд демократії. Частина коштів мала призначатися «дружнім партіям» до PAS, які не називаються — серед них три проєвропейські і дві, начебто, проросійські, покликані політично атакувати проросійські сили й опонентів PAS. Понад 4 млн євро було заплановано на медіа, також частина коштів зарезервована на молдовські громадські організації і мережу тролів у соцмережах.

Дане розслідування інформаційно ослабило ефект від розслідування німецької газети Bild про роль російських спецслужб у минулих президентських виборах (йдеться про 11,453 млн євро), які через низку операцій намагалися дискредитувати проєвропейські сили в Молдові, найперше Маю Санду, розпалити ворожнечу і виставити жертвами цькувань симпатиків Кремля серед молдовських виборців тощо. Одна з операцій, згідно задуму, передбачала набір антиросійських демонстрантів у західній Україні і організацію масових мітингів у Молдові.

Очільник соціалістів Ігор Додон уже закликав розслідувати вказану інформацію про можливе фінансування PAS з боку країн Заходу. Він постійно апелює до того, що чинна президентка має румунський паспорт і проводить антиросійську політику, зокрема перешкоджає ввезенню російської вакцини Спутнік V та закупкам російського газу. Крім того, лідер проросійської сили вручив лист із критикою послу США в Молдові Дереку Хогану після його участі в зустрічі з членами молдовської центральної виборчої комісії, в якому звинуватив Вашингтон у втручанні в молдовські вибори. В свою чергу, ще наприкінці травня Санду заявляла про стеження за її родиною з боку молдовського міністерства внутрішніх справ за вказівкою Партії соціалістів. Також в PAS закликали перевірити інформацію про організацію Dar Pentru Moldova, яка заявила про надання ваучерів громадянам, що проживають у Росії, для поїздок в Молдову і назад у день виборів.

Дихотомія Захід–Росія

Таким чином, на фінальній стадії виборчого протистояння в Молдові для виборців акцент боротьби усе чіткіше зміщується на дихотомію Захід–Росія, де кожен з міжнародних гравців робить свої ставки серед молдовських політичних гравців. Хоча раніше нова президентка Молдови намагалася будувати свій політичний імідж найперше на гаслах боротьби зі старою системою корупції.

Такі зміни вигідні Кремлю, який часто намагається підтримувати наратив протистояння «бездуховного і аморального Заходу, де панує ЛГ БТ-ідеологія», традиційним християнським і сімейним цінностям, які, начебто, розділяє й підтримує Росія. Електорат із близькими поглядами є характерним для Блоку комуністів і соціалістів, створеним для участі у виборах. Цьому також побіжно підіграв угорський прем’єр Орбан, який подякував Додону за озвучену ініціативу із заборони «пропаганди гомосексуалізму» в Молдові (схожі закони вже прийняті в Угорщині).

Доволі агресивну виборчу кампанію вів «Альянс за об’єднання з Румунією» (AUR). Скориставшись інформаційним приводом після заборони його активістам в’їзду на територію Придністров’я, вони публічно звернулися до Санду щодо забезпечення безпеки. Пізніше вони вчинили сутичку з соціалістами, до розгону протесту була залучена поліція. Публічно AUR закликала PAS підписати зобов’язання про те, що не вступатиме в коаліцію з блоком комуністів і соціалістів, партією «Шор» та блоком «Ренато Усатий» (з останнім такий союз гіпотетично можливий, якщо той пройде і PAS не вистачатиме набраних голосів для власної більшості). Окрім того опоненти Санду намагаються інколи штучно її зобразити як прихильницю входження Молдови в склад Румунії, тому цей фактор також накладається на дихотомію Захід–Росія, що простежувався на фінальній стадії виборчих перегонів.

Блок комуністів і соціалістів намагався пропагандистським чином представити себе, навпаки, як такого, що підтримується етнокультурними спільнотами Молдови й сприяє міжкультурному діалогу — для цього відповідні акції проводяться через створену під вибори платформу «Народний союз». Етнополітичний фактор не був ключовим у виборчій гонці, однак його також не слід недооцінювати — нещодавній конфлікт у місті Атаки, де сталися етнічні сутички з ромами і був навіть залучений поліцейський спецназ, став показовим.

Справжня боротьба під час виборів розгорнулася і за власний електорат політичними силами. Так, члени молдовського уряду (тимчасово очолює міністр закордонних справ і європейської інтеграції Ауреліу Чокой, колишній радник Додона із зовнішньої політики) проігнорували засідання, яке мало виділити додаткові кошти ЦВК для організації голосування в діаспорі (традиційно голосує за проєвропейські політичні сили). В свою чергу, судді Апеляційної палати зобов’язали ЦВК скоротити кількість запланованих дільниць в окупованому Придністров’ї з 41 до 12 (традиційно голосують за проросійські політичні сили). Це призвело до акції протесту соціалістів в останній день агітації.

Водночас опитування віддавали пальму першості саме PAS, однак відкритим залишалося питання, чи вдасться здобути одноосібну більшість, чи потрібен буде пошук партнерів для коаліції. Фінальний вибір молдавани вже зробили.

Павло ЛОДИН,
політолог, міжнародний експерт

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Чорногорія у вогні: як «сербський мір» та друзі Росії довели країну до межі розколу

Опубліковано

on

От

Наталія Іщенко,
редактор порталу «Балканський оглядач»

Сльозогінний газ, світло-шумові гранати, гумові кулі та барикади на вулицях історичної столиці Чорногорії. Усе це стало результатом бажання Сербської православної церкви (СПЦ) інтронізувати (ввести на кафедру) новообраного митрополита Чорногорсько-Приморського Йоанікія II. В цьому прагненні СПЦ підтримав й уряд Чорногорії, кинувши поліцію на подолання опору мешканців міста. Тож інтронізація в Цетинському монастирі може стати прологом до нової сторінки історії Чорногорії, а, може, і для всіх країн південно-східної Європи. Наслідки цього, нібито, суто релігійного заходу тією чи іншою мірою будуть відчутними у внутрішньополітичному чорногорському житті, в геополітичних розкладах на Балканах і в безпековій ситуації в регіоні. То що ж такого було в церемонії вступу на кафедру сербського митрополита Чорногорії?

Читайте також: Посилити міжнародну протидію агресії РФ закликала Верховна Рада

Церква йде у владу

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Інтронізація очільника митрополії Чорногорсько-Приморської Сербської православної церкви 5 вересня цього року пройшла вперше за 30 років. Сходження на престол попередника Йоанікія ІІ Амфілохія відбувалося ще до розпаду Югославії (в 1990 році) і, як вважається, суттєво вплинуло на подальший розвиток ситуації. Річ у тім, що чорногорський митрополит СПЦ був активним учасником подальших подій у регіоні, і не як миротворець, а навпаки, як підбурювач. Амфілохій приймав у Цетинському монастирі і благословляв членів сербського парамілітарного формування «Тигри» та їхнього ватажка Желько Ражнатовича («Аркана»), особисто відвідував лінію фронту, де підбадьорював чорногорсько-сербські війська, які тримали облогу Дубровника, вмовляв лідерів боснійських сербів не підписувати мирні плани, запропоновані міжнародною спільнотою, а продовжувати воювати, «як цар Лазар на Косовому полі»….

Читайте також: Удар від США: які наслідки матиме позбавлення РФ статусу країни з ринковою економікою?

У 2000-х роках усі конфлікти на території колишньої Югославії припинилися, сама країна розвалилася, військові та політичні лідери регіону воєнного часу або кардинально змінили свої погляди (як Міло Джуканович), або опинилися в Гаазькому трибуналі. Але Сербську церкву в Чорногорії ці зміни практично не зачепили. Користуючись пріоритетним становищем, очільники церкви не соромилися просувати тези «сербського міра», навіть відмовляючись визнавати чорногорців окремим від сербів народом.

Інтронізація за будь-яку ціну

Вік та коронавірус підкосили Амфілохія наприкінці 2020 року. Відтак, був обраний новий очільник Чорногорсько-Приморської митрополії Йоанікій. Його сходження на престол, як і попередника, мало відбутися в Цетинському монастирі, в історичній чорногорській столиці, яка не тільки є центром православ’я одночасно для сербів та чорногорців, але й символом чорногорської державності. Акт інтронізації сербського митрополита в Цетинє мав стати не просто релігійною церемонією, але засвідчити, що СПЦ в Чорногорії є провідною суспільно-політичною силою, справжньою владою, остаточно підтвердивши перемогу владної коаліції, справжнім лідером якої була Сербська церква.

Ось цей аспект, нібито релігійної церемонії на Балканах, усі чудово бачили й розуміли, але Захід (про що свідчать численні заяви тамтешніх функціонерів та інших офіційних осіб, експертів і матеріали ЗМІ) або дійсно не бачив подвійного сенсу запланованої події, або вирішив заплющити очі на цей нюанс. Натомість патріотичні чорногорські організації, майже вся опозиція на чолі з Демократичною партією соціалістів Міло Джукановича, сам Джуканович, який нині є президентом Чорногорії, міська рада Цетинє вимагали перенести інтронізацію митрополита до іншого храму в іншому місті.

Читайте також: Визнати ФСБ та Генштаб ЗС РФ терористичними організаціями пропонує Верховна Рада

Напередодні інтронізації на дорогах до Цетинє постали барикади, а сербські ЗМІ дружно прогнозували кровопролиття. Цього всього можна було легко уникнути, якби інтронізація була перенесена до офіційної столиці – Подгориці. Зробити так рекомендувало Міністерство внутрішніх справ, проте такий сценарій виявився категорично неприйнятним для СПЦ. Цього року Сербська церква отримала болючого ляпаса: влада самопроголошеного Косова заборонила проводити інтронізацію нового патріарха на території держави. А тому інтронізація саме в Цетинє розглядалася і як своєрідна сатисфакція, і як свідчення, що церква зберігає владу в Чорногорії.

Уряд зробив ставку саме на силу. Чорногорська влада блокувала історичну столицю, щоб унеможливити прибуття туди опозиції з інших міст, а протести в самому місті жорстко розганяли спецпризначенці.

Разом із тим, барикади з палаючих шин завадили новому митрополиту та Сербському патріарху Порфирію доїхати до Цетинського монастиря автотранспортом. Втім, це не завадило проведенню інтронізації – ієрархів доставили до монастиря військовим гелікоптером та з озброєною охороною. Кадри, на яких священнослужителі виходять з гелікоптерів, яких відразу ж прикрили від протестувальників куленепробивними екранами, швидко розійшлися по всьому світу.

Перемога Бєлграда та Москви

Навіщо церква та влада пішли на цей конфлікт? Відповідь на це запитання частково дає ось такий один епізод з багатого на події дня 5 вересня. Готуючись зустріти Йоанікія, священники в Цетинському монастирі співали пісні. Однією з них була «Ječam žela», улюблена пісня покійного Амфілохія. Оплески присутніх викликав куплет, в якому є такі слова: «Коли військо до Косова повернеться, коли військо, матусю, повернеться до Косова».

Читайте також: Не визнавати вибори у Державну Думу РФ на окупованій території України закликає Верховна Рада

Звісно, йдеться лише про пісню. Але на Балканах подібні символічні деталі іноді мають не менше значення для прогнозування подальших подій, аніж заяви офіційних осіб. Відео із записом співу з монастиря ЗМІ Косова прокоментували так: «Митрополит Йоанікій офіційно вступить на посаду з ультранаціоналістичною піснею. Він приходить на заміну владиці Амфілохію, який був відомий як сербський і російський ультранаціоналіст. Новий єпископ належить до того ж ряду».

Уроки для Європи

Нинішній конфлікт став можливим ще й тому, що в Європі та США не бачили геополітичних чи безпекових загроз для регіону через тісний зв’язок чорногорської влади з ідеологами «сербського міра», а через них – і з РФ. Як наслідок, західні дипломати не вбачали загрози у проведенні церковного ритуалу в історичній столиці Чорногорії і традиційно закликали всі сторони до спокою та діалогу, незважаючи ані на надзвичайну впертість Сербської церкви, ані на незвичне намагання урядовців догодити їм за будь-яку ціну. Ба більше, критика переважно лунала на адресу опозиції (яку звинувачували в організації протестів лише для повернення до влади) та патріотів, яких, повторюючи тези російської пропаганди, чорногорські урядовці, західні медіа і навіть деякі західні політики та дипломати називали радикалами і націоналістами.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Колишній єврокомісар постане перед судом

Опубліковано

on

От

Колишньому єврокомісару Джону Даллі висунуть звинувачення у зв’язку зі скандалом про хабарництво, який призвів до його відставки з Єврокомісії в 2012 році.

Про це повідомляє Times of Malta. Як вказується, 17 вересня цього року Даллі постане перед судом на Мальті у зв’язку з його участю в справі, яка стала відома як «Даллігейт». Сам він заявив, що звинувачення були частиною кампанії проти нього. Його помічник Сільвіо Замміт, нібито, намагався отримати хабар в розмірі 60 мільйонів євро від шведської тютюнової компанії, щоб скасувати заборону ЄС на снюс, різновид бездимного тютюну. В той час Даллі був європейським комісаром з охорони здоров’я, який відповідав за проведення реформ щодо тютюнових правил ЄС. У грудні 2012 року Замміт був звинувачений у торгівлі впливом.

Читайте також: У Єврокомісії підказали, як розв’язати «конституційну дилему»У Єврокомісії підказали, як розв’язати «конституційну дилему»

Даллі залишив посаду в жовтні 2012 року і заявив, що колишній президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу змусив його піти після того, як представив йому звіт Управління по боротьбі з шахрайством (OLAF). Джованні Кесслер, який у той час очолював OLAF, заявив, що існують «недвозначні непрямі докази» того, що Даллі знав про спробу підкупу.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

П’ять років тюрми за поширення COVID-19

Опубліковано

on

От

У В’єтнамі чоловіка засудили до ув’язнення за поширення вірусу. Двадцятивосьмирічний Ле Ван Трі порушив правила 21-денного карантину й заразив вісьмох осіб, з яких одна людина померла.

Читайте також: Поширення COVID-19 у світі й в Україні можна відслідковувати онлайн

Про це повідомляє Reuters з посиланням на державні ЗМІ В’єтнаму. Так, державне інформаційне агентство VNA зазначає, що 28-річний Ле Ван Трі був засуджений «за розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб» на одноденному засіданні в Народному суді південної провінції Ка-Мау. Чоловік повернувся додому з Хошиміна і порушив правила 21-денного карантину. Він заразив вісьмох осіб, одна з яких померла після місяця лікування. Тепер карантин для нього продовжиться у в’язниці.

Читайте також: За підробку довідок про щеплення від COVID — за ґрати!

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link