Вибори на користь Каталонії: як «перемога» соціалістів поглибила кризу в Іспанії - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

Вибори на користь Каталонії: як «перемога» соціалістів поглибила кризу в Іспанії

Дата публікації:

Багато зеленого партійного кольору та один з топових кандидатів, що був вимушений заперечити вживання наркотиків, — це про передвиборчу кампанію не лише в Українi, а й в Іспанії.

А чим процеси в наших країнах відрізнялися — то це не лише проведенням одразу кількох дебатів серед кандидатів, але й тим, що зовнішній політиці не було приділено жодної хвилини уваги. Ще одна відмінність від України — історично високий відсоток обраних жінок­депутаток, майже 48 відсотків. Вищою, ніж зазвичай — понад 75% — була і явка. Це явна ознака мобілізації іспанських виборців проти наступу ультраправих, яким деякі опитування та експерти пророкували «золоту акцію» в новому парламенті.

Вибори без переможців

Утім, як виявилося, результат виборів виключив можливість повторення в національному парламенті «андалузького сценарію», що став сенсаційним результатом грудневих регіональних виборів. Тоді, незважаючи на перше місце соціалістів на регіональних виборах, коаліція консерваторів та лібералів, за підтримки ультраправої партії Vox, що увірвалася на політичну сцену, сформувала уряд для традиційно соціалістичної Андалузії.

На загальнонаціональних виборах консерватори з Народної партії, ліберальна Ciudadanos та Vox (з цікавим етнічним симбіозом їхнiх лідерів — іспанця, каталонця та баска, яких єднає любов до Іспанії) сумарно посядуть лише 147 з 350 місць у нижній палаті парламенту. Для більшості їм забракло майже три десятки мандатів. До слова, через особливість іспанської виборчої системи, якби ці три партії пішли єдиним блоком, він здобув би більшість місць у парламенті.

Натомість ліві партнери — соціалісти та партія «нових лівих» Podemos — сумарно отримають 165 місць. Їм не вистачає 11 мандатів до бажаної більшості. Тож формування центральної влади знову залежить від політичної волі регіональних партій, представлених у парламенті майже чотирма десятками депутатів, передусім каталонськими та баскськими націоналістами.

Колишні союзники

Соціалістична робітнича партія Іспанії не знала перемог із виборів 2008 року. Тріумф партії — не лише у здобутті на 38 мандатів більше ніж на виборах 2016 року (коли соціалісти показали найгірші результати за всю свою сучасну історію), але і в першості у 40 з 50 іспанських провінцій. Ба, більше, тепер соціалісти здобули більшість місць у Сенаті країни, провівши до верхньої палати не 43, як 2016 року, а 121 сенатора.

Три роки тому їхнiй лідер Педро Санчес поніс відповідальність за показані на виборах результати — змушений своїми провідними однопартійцями вiн покинув партійне керівництво та здав депутатський мандат. Але, як виявилося, не полишив політичних амбіцій: уже всередині 2017 року він не лише перемагає в праймеріз, щоб знову очолити партію, але й стає заміною тодішньому прем’єру від консерваторів Маріано Рахою, відправленому у відставку в травні 2018 року.

Відтак, чинний прем’єр Педро Санчес повернув соціалістам віру в себе та нині є безальтернативною кандидатурою, яку король Іспанії внесе до парламенту як главу виконавчої влади. Він — новий політичний приклад того самого «ніколи не здаватися».

Інший переможець виборчої неділі — лідер Ciudadanos Альберт Рівера. Депутатська фракція заснованої ним партії збільшиться з 32 до 57 членів. Тепер у цієї ліберальної партії, яка представлена в парламенті з 2015 року та була надією на появу в Іспанії політичного центру, лише на 200 тисяч менше голосів, ніж у традиційних лідерів правих сил — партії консерваторів. Соціалісти та Ciudadanos у випадку створення коаліції можуть отримали абсолютну парламентську більшість.

Партія Альберта Рівери одного разу вже підтримувала наміри прем’єрства Педро Санчеса — у 2016 році. Тоді обидві партії навіть напрацювали дві сотні пунктів для нового уряду «реформ та прогресу», формування котрого провалилося через брак голосів. Утім зараз така коаліція, яка була б стабільною, малоймовірна, адже колишні однодумці встигли зіткнутися.

Неприхильнiсть до минулорічного голосування за недовіру Маріано Рахою та гнучкість соціалістів щодо каталонського та баскського сепаратизму — на тлі стрімкого росту праворадикальної Vox — визначили для лібералів та консерваторів ідентичну передвиборчу стратегію. Так Педро Санчес став ворогом, якого потрібно прибрати з керівництва країни.

Правий провал

Якщо для Vox та її лідера Сантьяго Абаскаля, якi отримали 24 місця в Конгресі, все тільки починається з доступом до парламентської трибуни, а падіння Podemos Пабло Іглесіаса (з 71 до 42 крісел) нікого не здивувало, то результати консерваторів є кричущою та історичною поразкою. По­перше, під лідерством Пабло Касадо (який замінив Маріано Рахоя) партія втратила контроль над Сенатом. По­друге, консерватори ще більше зменшили свою присутність у Конгресі — з 137 до 66 депутатів (у 2011 році їх було 186).

Із появою Vox та низкою скандалів щодо незаконного фінансування партії та корумпованості її членів консерватори ледь не втратили першість серед правих сил. Ба, більше, консерватори не здобули жодного депутата в «Країні басків» (маючи там двох представникiв за результатами 2016 року), а в Каталонії кількість отриманих ними депутатських мiсць зменшилася з шести до одного. Тепер без представицтво басків та каталонців їм складно буде називатися всеіспанською партією.

Сумнівний шанс для Каталонії

Серед представників дев’яти регіональних партій, що увійшли до парламенту з одним чи кількома місцями, найкращий результат — у «Лівих каталонських республіканців». Ця політсила каталонського сепаратизму збільшила свою присутність в іспанській нижній палаті з 9 до 15 депутатів. Окрім того, до парламенту також пройшли 7 правих представників каталонського сепаратизму з партії «Разом за Каталонію». Для порівняння: права «Партія баскських націоналістів» збільшила кількість мандатів з 5 до 6, а ліва Bildu (на чолі з колишнім членом терористичної ЕТА, який звільнився з ув’язнення), — з 2 до 4.

Показовий момент: серед обраних каталонських депутатів та сенаторів п’ятеро перебувають під вартою, проходячи у справі про організацію псевдореферендуму 2017 року. Очікується, що вирок Верховного суду в цій справі буде оголошено восени — і він буде обвинувальним. Однак ці вибори дають надію підсудним уникнути покарання. У ситуації, коли формування коаліції залежатиме від голосів регіональних націоналізмів, зростає вірогідність нової політичної вимоги — майбутнього помилування організаторів псевдореферендуму.

Чи не буде занадто великим перелік поступок, які інші партії (в тому числі Podemos) виставлять прем’єру Санчесу? Якщо ціна формування ситуативної коаліції виявиться неприйнятною навіть для соціалістiв, на Іспанію чекатимуть ще одні позачергові парламентські вибори. Втім політичні домовленості з цього питання з’ясуються не раніше проведення в Іспанії виборів до більшості місцевих рад та регіональних зібрань, а також до Європейського парламенту. Вони призначені на 26 травня.

Андрій ЯКУБУВ,
ЄП

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Чорногорія у вогні: як «сербський мір» та друзі Росії довели країну до межі розколу

Опубліковано

on

От

Наталія Іщенко,
редактор порталу «Балканський оглядач»

Сльозогінний газ, світло-шумові гранати, гумові кулі та барикади на вулицях історичної столиці Чорногорії. Усе це стало результатом бажання Сербської православної церкви (СПЦ) інтронізувати (ввести на кафедру) новообраного митрополита Чорногорсько-Приморського Йоанікія II. В цьому прагненні СПЦ підтримав й уряд Чорногорії, кинувши поліцію на подолання опору мешканців міста. Тож інтронізація в Цетинському монастирі може стати прологом до нової сторінки історії Чорногорії, а, може, і для всіх країн південно-східної Європи. Наслідки цього, нібито, суто релігійного заходу тією чи іншою мірою будуть відчутними у внутрішньополітичному чорногорському житті, в геополітичних розкладах на Балканах і в безпековій ситуації в регіоні. То що ж такого було в церемонії вступу на кафедру сербського митрополита Чорногорії?

Читайте також: Посилити міжнародну протидію агресії РФ закликала Верховна Рада

Церква йде у владу

Інтронізація очільника митрополії Чорногорсько-Приморської Сербської православної церкви 5 вересня цього року пройшла вперше за 30 років. Сходження на престол попередника Йоанікія ІІ Амфілохія відбувалося ще до розпаду Югославії (в 1990 році) і, як вважається, суттєво вплинуло на подальший розвиток ситуації. Річ у тім, що чорногорський митрополит СПЦ був активним учасником подальших подій у регіоні, і не як миротворець, а навпаки, як підбурювач. Амфілохій приймав у Цетинському монастирі і благословляв членів сербського парамілітарного формування «Тигри» та їхнього ватажка Желько Ражнатовича («Аркана»), особисто відвідував лінію фронту, де підбадьорював чорногорсько-сербські війська, які тримали облогу Дубровника, вмовляв лідерів боснійських сербів не підписувати мирні плани, запропоновані міжнародною спільнотою, а продовжувати воювати, «як цар Лазар на Косовому полі»….

Читайте також: Удар від США: які наслідки матиме позбавлення РФ статусу країни з ринковою економікою?

У 2000-х роках усі конфлікти на території колишньої Югославії припинилися, сама країна розвалилася, військові та політичні лідери регіону воєнного часу або кардинально змінили свої погляди (як Міло Джуканович), або опинилися в Гаазькому трибуналі. Але Сербську церкву в Чорногорії ці зміни практично не зачепили. Користуючись пріоритетним становищем, очільники церкви не соромилися просувати тези «сербського міра», навіть відмовляючись визнавати чорногорців окремим від сербів народом.

Інтронізація за будь-яку ціну

Вік та коронавірус підкосили Амфілохія наприкінці 2020 року. Відтак, був обраний новий очільник Чорногорсько-Приморської митрополії Йоанікій. Його сходження на престол, як і попередника, мало відбутися в Цетинському монастирі, в історичній чорногорській столиці, яка не тільки є центром православ’я одночасно для сербів та чорногорців, але й символом чорногорської державності. Акт інтронізації сербського митрополита в Цетинє мав стати не просто релігійною церемонією, але засвідчити, що СПЦ в Чорногорії є провідною суспільно-політичною силою, справжньою владою, остаточно підтвердивши перемогу владної коаліції, справжнім лідером якої була Сербська церква.

Ось цей аспект, нібито релігійної церемонії на Балканах, усі чудово бачили й розуміли, але Захід (про що свідчать численні заяви тамтешніх функціонерів та інших офіційних осіб, експертів і матеріали ЗМІ) або дійсно не бачив подвійного сенсу запланованої події, або вирішив заплющити очі на цей нюанс. Натомість патріотичні чорногорські організації, майже вся опозиція на чолі з Демократичною партією соціалістів Міло Джукановича, сам Джуканович, який нині є президентом Чорногорії, міська рада Цетинє вимагали перенести інтронізацію митрополита до іншого храму в іншому місті.

Читайте також: Визнати ФСБ та Генштаб ЗС РФ терористичними організаціями пропонує Верховна Рада

Напередодні інтронізації на дорогах до Цетинє постали барикади, а сербські ЗМІ дружно прогнозували кровопролиття. Цього всього можна було легко уникнути, якби інтронізація була перенесена до офіційної столиці – Подгориці. Зробити так рекомендувало Міністерство внутрішніх справ, проте такий сценарій виявився категорично неприйнятним для СПЦ. Цього року Сербська церква отримала болючого ляпаса: влада самопроголошеного Косова заборонила проводити інтронізацію нового патріарха на території держави. А тому інтронізація саме в Цетинє розглядалася і як своєрідна сатисфакція, і як свідчення, що церква зберігає владу в Чорногорії.

Уряд зробив ставку саме на силу. Чорногорська влада блокувала історичну столицю, щоб унеможливити прибуття туди опозиції з інших міст, а протести в самому місті жорстко розганяли спецпризначенці.

Разом із тим, барикади з палаючих шин завадили новому митрополиту та Сербському патріарху Порфирію доїхати до Цетинського монастиря автотранспортом. Втім, це не завадило проведенню інтронізації – ієрархів доставили до монастиря військовим гелікоптером та з озброєною охороною. Кадри, на яких священнослужителі виходять з гелікоптерів, яких відразу ж прикрили від протестувальників куленепробивними екранами, швидко розійшлися по всьому світу.

Перемога Бєлграда та Москви

Навіщо церква та влада пішли на цей конфлікт? Відповідь на це запитання частково дає ось такий один епізод з багатого на події дня 5 вересня. Готуючись зустріти Йоанікія, священники в Цетинському монастирі співали пісні. Однією з них була «Ječam žela», улюблена пісня покійного Амфілохія. Оплески присутніх викликав куплет, в якому є такі слова: «Коли військо до Косова повернеться, коли військо, матусю, повернеться до Косова».

Читайте також: Не визнавати вибори у Державну Думу РФ на окупованій території України закликає Верховна Рада

Звісно, йдеться лише про пісню. Але на Балканах подібні символічні деталі іноді мають не менше значення для прогнозування подальших подій, аніж заяви офіційних осіб. Відео із записом співу з монастиря ЗМІ Косова прокоментували так: «Митрополит Йоанікій офіційно вступить на посаду з ультранаціоналістичною піснею. Він приходить на заміну владиці Амфілохію, який був відомий як сербський і російський ультранаціоналіст. Новий єпископ належить до того ж ряду».

Уроки для Європи

Нинішній конфлікт став можливим ще й тому, що в Європі та США не бачили геополітичних чи безпекових загроз для регіону через тісний зв’язок чорногорської влади з ідеологами «сербського міра», а через них – і з РФ. Як наслідок, західні дипломати не вбачали загрози у проведенні церковного ритуалу в історичній столиці Чорногорії і традиційно закликали всі сторони до спокою та діалогу, незважаючи ані на надзвичайну впертість Сербської церкви, ані на незвичне намагання урядовців догодити їм за будь-яку ціну. Ба більше, критика переважно лунала на адресу опозиції (яку звинувачували в організації протестів лише для повернення до влади) та патріотів, яких, повторюючи тези російської пропаганди, чорногорські урядовці, західні медіа і навіть деякі західні політики та дипломати називали радикалами і націоналістами.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Колишній єврокомісар постане перед судом

Опубліковано

on

От

Колишньому єврокомісару Джону Даллі висунуть звинувачення у зв’язку зі скандалом про хабарництво, який призвів до його відставки з Єврокомісії в 2012 році.

Про це повідомляє Times of Malta. Як вказується, 17 вересня цього року Даллі постане перед судом на Мальті у зв’язку з його участю в справі, яка стала відома як «Даллігейт». Сам він заявив, що звинувачення були частиною кампанії проти нього. Його помічник Сільвіо Замміт, нібито, намагався отримати хабар в розмірі 60 мільйонів євро від шведської тютюнової компанії, щоб скасувати заборону ЄС на снюс, різновид бездимного тютюну. В той час Даллі був європейським комісаром з охорони здоров’я, який відповідав за проведення реформ щодо тютюнових правил ЄС. У грудні 2012 року Замміт був звинувачений у торгівлі впливом.

Читайте також: У Єврокомісії підказали, як розв’язати «конституційну дилему»У Єврокомісії підказали, як розв’язати «конституційну дилему»

Даллі залишив посаду в жовтні 2012 року і заявив, що колишній президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу змусив його піти після того, як представив йому звіт Управління по боротьбі з шахрайством (OLAF). Джованні Кесслер, який у той час очолював OLAF, заявив, що існують «недвозначні непрямі докази» того, що Даллі знав про спробу підкупу.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

П’ять років тюрми за поширення COVID-19

Опубліковано

on

От

У В’єтнамі чоловіка засудили до ув’язнення за поширення вірусу. Двадцятивосьмирічний Ле Ван Трі порушив правила 21-денного карантину й заразив вісьмох осіб, з яких одна людина померла.

Читайте також: Поширення COVID-19 у світі й в Україні можна відслідковувати онлайн

Про це повідомляє Reuters з посиланням на державні ЗМІ В’єтнаму. Так, державне інформаційне агентство VNA зазначає, що 28-річний Ле Ван Трі був засуджений «за розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб» на одноденному засіданні в Народному суді південної провінції Ка-Мау. Чоловік повернувся додому з Хошиміна і порушив правила 21-денного карантину. Він заразив вісьмох осіб, одна з яких померла після місяця лікування. Тепер карантин для нього продовжиться у в’язниці.

Читайте також: За підробку довідок про щеплення від COVID — за ґрати!

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link