В світі
Захист національного суверенітету шляхом боротьби з іноагентами: у фокусі Угорщина
Олена Стойко,
доктор юридичних наук
Членство в Євросоюзі жодним чином не гарантує громадянам демократичність власного політичного режиму. Прийняття чергового антидемократичного закону Угорщиною та відсутність ефективних інструментів впливу на порушників у Єврокомісії свідчать про необхідність висування більш жорстких вимог до країн-кандидатів щодо дотримання принципу верховенства права та перегляду законодавства Євросоюзу.
Після двох місяців мовчання 7 лютого Європейська Комісія вирішила відкрити проти Угорщини процедуру порушення законодавства Євросоюзу за прийняття закону, що суперечить цілій низці правових положень. У кінці листопада 2023 року до парламенту цієї країни було подано законопроект «Про захист національного суверенітету», який був прийнятий за два тижні по тому (12 грудня) й набув чинності з 22 грудня. Фактично цей закон є угорською версією законодавства про іноземних агентів: його автори вважають, що в умовах зростання зовнішнього впливу на країну та наявності доказів, наданих спецслужбами, про пряме втручання у хід парламентських виборів 2022 року, що фінансувалося з-за кордону, нагальним є питання про захист національного суверенітету.
Читайте також: Ще один крок до вилучення заморожених активів росії
Якщо коротко, то закон зводиться до створення спеціального органу – Управління із захисту суверенітету (далі – Управління), яке почало свою роботу 1 лютого 2024 року. Його керівник призначається президентом за пропозицією прем’єр-міністра на шість років. До завдань новоствореної структури належить: розробка і застосування методології оцінки ризиків для суверенітету; аналіз реалізації національного суверенітету шляхом оцінки інформації та даних, отриманих від суб’єктів, що перебувають під слідством, від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також від інших суб’єктів або осіб, яких стосується справа; готувати пропозиції та рекомендації щодо заходів, спрямованих на захист суверенітету; підготовка щорічної доповіді про національний суверенітет; проведення та фінансування досліджень для поліпшення соціальних, економічних, культурних, інституційних і правових умов здійснення національного суверенітету (ст. 2 Закону).
До всього цей орган ще й наділений широкими повноваженнями щодо проведення розслідування стосовно «підозрілих» організацій та осіб, а також правом вимагати документи або свідчення від будь-якої організації чи особи в Угорщині протягом 15 днів. Об’єктом такого розслідування можуть бути журналісти, медіа, громадянське суспільство, а також будь-яка фізична чи юридична особа, що займається правозахисною діяльністю. Ініціювання розслідування не вимагає висунення кримінальної підозри або судового розгляду, а невиконання вимог може призвести до передачі інформації іншим органам, що фактично є порушенням права на захист даних.
Хоча саме вказане Управління не має повноважень накладати санкції, законом про захист суверенітету внесено зміни до Кримінального кодексу Угорщини, згідно з якими кандидат на виборах, який використовує іноземні кошти, може бути засуджений до трьох років позбавлення волі. Новостворене відомство має всі шанси продемонструвати свою ефективність напередодні виборів до європейського парламенту. Загальноєвропейські вибори передбачають консолідацію ідеологічно близьких політичних партій з різних країн Європи та створення європейських партійних сімей, які можуть надавати фінансову допомогу своїм членам. Оскільки правляча партія «Фідес» вийшла з Європейської народної партії (ЄНП) у 2021 році після того, як ЄНП призупинила її членство двома роками раніше, то закон фактично спрямований на те, щоб позбавити опозиційні угорські партії цілком законної з точки зору європейського законодавства фінансової допомоги від партійної сім’ї в ході виборчої кампанії.
Читайте також: Чого боїться Брюссель?
Зазначимо й те, що ще на етапі подачі в парламент даний закон одразу ж був розкритикований місцевими громадськими організаціями та комісаром Ради Європи з прав людини, оскільки є перевищенням повноважень виконавчої влади та спробою підірвати незалежність судової влади, що відкриває широкі можливості для переслідування політичних опонентів. На думку Єврокомісії угорський закон про захист національного суверенітету порушує декілька положень первинного та вторинного права ЄС, зокрема: демократичні цінності Союзу; принцип демократії та виборчі права громадян ЄС; кілька фундаментальних прав, закріплених у Хартії основних прав Європейського Союзу, таких, як право на повагу до приватного і сімейного життя, право на захист персональних даних, свободу вираження поглядів та інформації, свободу об’єднань, виборчі права громадян ЄС, право на ефективний засіб правового захисту і справедливий судовий розгляд, право не свідчити проти себе та на адвокатську таємницю; вимоги законодавства ЄС щодо захисту даних і кілька правил, що застосовуються до внутрішнього ринку.
Уточнимо, що на початку червня 2023 року Єврокомісія ініціювала схожу процедуру про порушення законодавства ЄС Польщею, яка створила Державну комісію з вивчення впливу росії на внутрішню безпеку Польщі у 2007–2022 роках. На думку Єврокомісії, такий крок Варшави порушує принцип демократії (ст. 2 і 10 Договору про Європейський Союз); принципи законності та відсутності зворотної сили санкцій (ст. 49 Хартії основних прав ЄС) та загальні принципи правової визначеності та res judicata; права на ефективний судовий захист (ст. 47 Хартії), ne bis in idem та захист професійної таємниці (ст. 7 Хартії); вимоги законодавства ЄС щодо захисту даних (Загальний регламент захисту даних та ст. 8 Хартії), зокрема закон, що передбачає створення цієї держкомісії, неправомірно втручається в демократичний процес, містить дуже широке й неконкретне визначення «російського впливу» та «діяльності» і передбачає накладення санкцій за поведінку, яка на момент вчинення була законною (тобто порушує принципи законності та відсутності зворотної сили). Хоча Варшава внесла певні зміни до закону, однак вони не задовольнили Єврокомісію й процедура все ще триває.
Угорщина має два місяці, щоб відповісти на лист Єврокомісії. Згідно з правом ЄС, якщо держава не відреагує на звернення Єврокомісії, то остання може передати справу до Суду ЄС. Якщо суд визнає державу винною в порушенні законодавства, але порушник відмовляється виконувати рішення суду, то Єврокомісія може повторно звернутися до суду з проханням накласти фінансові санкції, які можуть бути як одноразовими, так і щоденними виплатами. Однак ефективність таких санкцій є досить низькою: з жовтня 2021 року з Польщі щоденно стягується штраф у розмірі 1 млн євро (з квітня 2023 – 500 тис. євро) за невідповідність судової системи вимогам ЄС, однак рішення суду досі не виконане.
Джерело: Юридичний вісник України
