Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В світі

Зрада не на часі: вибори до Європарламенту не стали тріумфом радикалів

Опубліковано

on

У неділю пізно ввечері закрилися останні виборчі дільниці, а держави-члени ЄС одна за одною почали повідомляти про підраховані голоси. Завершилися вибори до Європарламенту — можливо, останні, в яких брала участь Велика Британія. За іронією долі, саме британці голосували найдовше, а також найдовше — аж до ранку — рахували свої голоси.

Та Україну (і не лише нас) найбільше цікавила не доля британських євродепутатів, кар’єра яких може завершитися за лічені місяці після обрання разом із виходом Сполученого Королівства з ЄС. На порядку денному були значно важливіші питання. Чи отримають євроскептики блокуючий пакет у новому складі ЄП? Чи не стане реальністю вибухове зростання частки радикалів та популістів (серед яких, нема чого приховувати, є надто багато друзів Росії)? Чи збережеться впевнена більшість у партій, яких вважають друзями України?

Відповіді на всі ці питання вже відомі. Європа змогла знову позитивно здивувати. Вибори завершилися позитивніше за прогнози, хоча не обійшлося без тривожних сигналів. Про все це — у нашій статті.

Виросли, але не виграли

Заголовки нових європейських видань у неділю ввечері — на перший погляд — були здатні засмутити. «Партія Макрона програла націоналістам Ле Пен», «У Британії впевнено перемогла Brexit-партія», «Ультраправий Сальвіні б’є рекорди в Італії» — цього достатньо, щоби впасти у песимізм. Але якщо розібратися глибше, то за кожним пунктом з’ясовується, що ситуація склалася далеко не найгірше.

Подруга Путіна Ле Пен справді оговталася від нищівної поразки на президентських та парламентських виборах 2017 році, але її нинішній результат (23,5% та 22 мандати) не є рекордним. На минулих євровиборах 2014 року французька націоналістка також була першою, мала вищу підтримку й отримала на два мандати більше. Тому нинішні результати виборів у Франції точно не є «зрадою».

Brexit-партія справді лідирує на євровиборах у Британії, але вона отримала менше за всі наявні прогнози. В останній момент виборці вирішили голосувати за конструктивні сили.

Лідер італійських ультраправих Сальвіні справді безпрецедентно виріс (взяти понад третину голосів виборців — серйозне досягнення!), але це було прогно зовано. А от для його соратників по коаліції «Руху 5 зірок» (який вважають прообразом партії «Слуга народу» Володимира Зеленського) європейські вибори стали історією провалу. «Зірки», які торік були лідером на італійських виборах, нині впали аж на третє місце, пропустивши вперед проєвропейську Демпартію.

Та й загальноєвропейські цифри лишають надію, що ідеї радикалів та популістів поволі втрачають популярність на континенті. І для нас це — справді добрий сигнал.

Позиції єврооптимістів

В останні роки європейська політична тусовка жила побоюваннями, що в новому скликанні парламенту може сформуватися «диктат євроскептиків». А після міграційної кризи, перемоги прибічників Brexit, на тлі нідерландського референдуму, «каталонської саги» тощо багато хто думав, що єдина Європи тріщить по швах. Та життя довело, що воно є бентежним, а емоції — швидкоплинними. Brexit-серіал, який вдарив передусім по самій Британії, а також поступове відновлення економічного зростання у більшості держав ЄС розмили панічні настрої. Рейтинги радикалів та популістів (порівняно з тим, що вони мали в попередньому парламенті) ми вже перерахували. Зменшився рейтинг і помірних євроскептиків. «Європейські консерватори та реформісти» втрачають 20 місць і, за прогнозами, отримають 57 мандатів. Тож у сумі чотири євроскептичні сили набирають 213 голосів. Це явно не дотягує до «більшості» у парламенті, де є 751 євродепутат. А головне — це лише на три мандати більше, ніж у попередньому скликанні!

Так, їхні ряди ще можуть поповнити зо два десятки депутатів-новачків, які розійдуться по різних групах. Але вже можна з певністю говорити: «наступ євро скептиків» провалився.

Європейський парламент, попри всі побоювання, залишиться проєвропейським та проукраїнським на наступні п’ять років.

Головною та найбільш чисельною групою лишається правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП). Це — та партійна група, до якої належать Меркель та Туск, друзі України, головні драйвери сучасної Європи та підтримки України. На другому місці — лівоцентристи, соціал-демократи (СД). Не найбільш проукраїнська група, але точно не «друзі Росії». Та й у їхніх проєвропейських настроях сумніву немає. Третє місце обійняли ліберали, до яких планує долучитися новачок, блок Макрона. У них 108 місць, на 39 більше ніж п’ять років тому, і це справжній успіх. Четверті — зелені, які матимуть 68 мандатів (зросли на 16). Ці чотири «єврооптимістичні» фракції разом набирають понад 500 голосів — понад ніж достатньо для стійкої більшості.

То виходить, Європарламент лишився незмінним, і європейцям нема про що хвилюватися? Ні, проблема є.

«Ширка» по-європейськи

За 40 років роботи європарламенту в ньому завжди була стійка більшість, що складалася з двох партійних груп — правоцентристів із ЄНП та лівоцентристів з групи соціал-демократів. У новому скликанні вони лишаються двома найбільшими групами. Обидві отримали більше ніж їм прогнозували (179+150, тобто 329 мандатів), але це менше ніж 376, необхідних для більшості. А отже, для всіх критичних голосувань ЄНП та СД мають домовитися ще з кимось.

І вже відомо, про що доведеться домовлятися в першу чергу. Восени Європарламент має призначити нового президента Єврокомісії, тобто наступника Юнкера, та фактично затвердити її склад. Досі для цього вистачало голосів двох груп-лідерів. Діяла домовленість: ЄК очолить кандидат від найбільшої з них (тобто від ЄНП), а друга отримує посаду високого представника із зовнішньої політики (так головним дипломатом стала Федеріка Могеріні). Тепер «міжсобойчик на двох» стає неможливим. Потрібна підтримка мінімум ще однієї групи. Бажано — лібералів, бо в них голоси є із запасом. От тільки останні вже заявили, що їм такий порядок не до вподоби і вони мають своїх кандидатів.

Нині чимало європейських медіа дають доволі невеселі прогнози та чекають, що формування нової комісії може затягнутися аж до наступного року. Але автор цієї статті схильний до більшого оптимізму. Так, «апокаліптична затримка» можлива, але найімовірніше — домовитися вийде доволі швидко. Зрештою, ву Європарламенті і до того була розвинена культура компромісу — більшість ніколи не намагалася «продавити» свої проекти рішень, а натомість завжди шукала компромісний варіант. Непрацююча напівлегітимна Єврокомісія не потрібна нікому. Тому — або кандидата від ЄНП, німця Манфреда Вебера погодяться підтримати зелені та частина радикалів, або групи- лідери все ж підуть на кадрові поступки лібералам. А зважаючи на те, що ліберали переважно є дуже прихильними до України (і навіть французів з партії Макрона це загалом стосується), такий варіант для нас видається не найгіршим. А нинішній склад Європарламенту — який, повторимося, є значно кращим за сподівання — за будь-якого розкладу працюватиме ще п’ять років.

Кому дякувати?

Що сталося? Завдяки чому вдалося переконати виборців голосувати за проєвропейські партії? Єдиної та простої відповіді на це питання немає. Ми вже згадали про відлуння Brexit та про відновлене економічне зростання. Але це не було єдиною причиною. Та й зміщення голосів усюди було різним. На умовній півночі ЄС (яка включає також Німеччину) різко зросли рейтинги зелених, а от у південних державах цього не сталося. У західній Європі помітно набрали популярності ліберали, натомість східна Європа, яка найбільше здобула від свого членства в ЄС, і надалі підтримує умовного Орбана, з натяком на євроскептичні настрої.

Але й одне, і друге не стало аж зовсім несподіванкою — ці тенденції тривають у ЄС вже кілька років. Натомість чи не найбільшою несподіванкою нинішніх виборів стала… висока активність європейців. Євровибори традиційно поступаються популярністю національним. Люди не розуміють, як вплине на їхнє життя те, що вони обирають когось у Брюсселі. Наслідком є невисока явка. Та вибори-2019 зламали це правило. Середня по всіх 28 країнах явка цього року перевищила 50% і встановила рекорд за 20 років.

Сергій СИДОРЕНКО, ЄП

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

ЄСПЛ визнав дорожні збори незаконними

Опубліковано

on

Європейський суд з прав людини постановив, що дорожні збори в Німеччині є незаконними, оскільки вони несправедливі стосовно водіїв з інших країн Європейського Союзу, повідомляє AP.

Рішення суду в Люксембурзі означає, що Німеччині доведеться відмовитися від своєї системи оплати автодоріг або переглянути її.

Позов було подано Австрією, яка скаржилася, що збори до 130 євро на рік є дискримінаційними і тому незаконними згідно із законодавством ЄС. Усі автомобілісти повинні платити збір відповідно до розміру їхнього транспортного засобу й типу двигуна, але німецькі платники податків можуть подати заявку на повернення коштів.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Дружину ізраїльського прем’єра судили за корупцію

Опубліковано

on

Дружина чинного ізраїльського прем’єр- міністра Сара Нетаньягу має виплатити штраф у розмірі 55 тисяч шекелів (близько 405 тисяч гривень).

Як зазначає Jerusalem Post, судове рішення прийняте після чотирирічного розгляду. Між слідством і Сарою Нетаньягу укладено угоду про визнання провини. Жінка визнала себе винною в менш тяжкому злочині — умисне використання помилки іншої людини. Спочатку її звинувачували у шахрайстві. Крім того, в рамках укладеної угоди держава залишила за собою право вимагати від Нетаньягу в суді у цивільних справах ще 175 тисяч шекелів (1,3 млн грн).

Прокуратура стверджувала, що з вересня 2010 року по березень 2013 року Сара Нетаньягу діяла в координації з іншим обвинуваченим у справі — заступником генерального директора канцелярії колишнього прем’єр-міністра Езрою Сейдофф. За версією звинувачення, Нетаньягу і Сейдофф брехали, щоб обійти правило: «У разі, коли кухар не працює в офіційній резиденції, дозволяється замовляти готову їжу в міру необхідності». Сейдофф та Сара вказували, що в резиденції прем’єр-міністра немає шеф-кухаря. Таким чином вони сподівалися отримати державне фінансування для замовлень їжі з ресторанів, стверджувала прокуратура. В цілому Нетаньягу і Сейдофф за цей період замовили страв за рахунок бюджету на 399 тисяч шекелів (близько 3 млн грн).

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Британія не хоче «жорсткого Brexit»

Опубліковано

on

За повідомленням BBC, у Нижній палаті британського парламенту не підтримали пропозицію Лейбористської партії створити механізм установки контролю для блокування ймовірності виходу країни з ЄС без угоди («жорсткого Brexit»).

Лейбористи пропонували перекласти відповідальність за процес Brexit з уряду на парламент хоча б на певний час, щоб у результаті не допустити сценарій виходу без угоди. Їх підтримали 298 парламентарів, але 309 проголосували проти. В разі підтримки зазначеної пропозиції це дозволило б супротивникам «жорсткого Brexit» подати в парламент законопроект, який запобігав би вихід Британії з ЄС 31 жовтня без угоди.

Коли парламентарі голосували «проти», встали і почали аплодувати після цього, то лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін відповів їм, що вони не будуть «такими щасливими у вересні» (коли Британія покине ЄС. – Ред.).

На цей раз проти виступили представники Північної Ірландії, які раніше голосували й проти пропозицій Терези Мей.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.