Connect with us

В Україні

Акціонер збанкрутілого банку: хто він — жертва чи винуватець?

Юрій Котнюк, ЮВУ

Минулого місяця завершився багаторічний спір між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, який виник через бажання НАК отримати без черги свою частку спадщини ліквідованого ще влітку 2014 року Брокбізнесбанку: 23 січня Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову, якою відмовив компанії у задоволенні позовних вимог.

Райдужні плани і крах придворного банку сім’ї Януковича

У свідомості широкого загалу вищеназваний банк у першу чергу асоціюється з персоною колишнього «зіц-мільярдера» Сергія Курченка, який буцімто й довів його до банкрутства, проте справжня історія фінустанови була набагато складнішою. До того «Брокбізнесбанк» фактично належав двом братам-мільйонерам Сергію та Олександру Бурякам, перший з яких з грудня 2007 р. по березень 2010 р. в уряді Юлії Тимошенко і за квотою Блоку Юлії Тимошенко очолював Державну податкову адміністрацію України. А от уже після того, як він залишив цю посаду для даної фінансової установи й закінчилося її солодке життя: і грошовий потік найщедріших вкладників переспрямувався в інші банки, і кредити комерційним структурам перестали приносити колишній прибуток. Одним словом, станом на липень 2013 року, коли його придбали структури Курченка, Брокбізнесбанк уже був збитковим підприємством.

Тим часом бізнес-імперія цього «юного дарування» стрімко набирала вагу. Кажуть, сам Курченко був дуже талановитим менеджером, але одних лише його талантів для її розбудови, звичайно, не вистачило. Секрет успіхів полягав зовсім в іншому — його роботодавцями були сини колишнього президента Віктора Януковича, який турботливо забезпечував їм адмінресурс. Так, основою цієї імперії була так звана Східно-Європейська паливно-енергетична компанія, що спеціалізувалася на продажі пального для автомобільних заправних станцій. Ось тільки бензин вона з негласного дозволу фіскальних органів прид бавала без сплати відповідних митно- податкових зборів, завдяки чому мала цінові переваги перед конкурентами. З автогазом історія була складнішою: державний концерн «Укргазвидобування» продавав їй скраплений газ за пільговими цінами й документами про те, ніби він призначений для негазифікованих сільських поселень у рамках державної програми на підтримку села. А потім це пальне за комерційними цінами продавалося на приватні АЗС.

Санкціонуючи придбання проблемного Брокбізнесбанку, оточення молодшого покоління сім’ї Януковича мало амбітну стратегію перетворити його на другий Приватбанк і тоді, в середині 2013 року, ця мета здавалася цілком досяжною. Зокрема, в рамках реалізації даної програми тодішні очільники Національного банку України Сергій Арбузов і Міністерства внутрішніх справ Віталій Захарченко, які вважалися приятелями Олександра Януковича, перевели зарплатне обслуговування працівників своїх відомств до Брокбізнесбанку. Те ж саме зробили деякі інші державні установи й навчальні заклади, а низка держпідприємств стали, окрім іншого, ще й акціонерами. Так, очолюваний Євгеном Бакуліним Нафтогаз придбав 250 тисяч штук простих іменних акцій Брокбізнесбанку загальною вартістю 2,842 мільйони гривень. Через них і розгорівся судовий спір, але спочатку закінчимо розповідь про сумну долю цього банку.

Як відомо, наполеонівським планам Курченка і його команди стала на заваді Революція Гідності. Адмінресурс знадобився для інших цілей, оскільки утримання стягнутої з усіх регіонів України в Київ величезної армії міліціонерів потребувало чималих коштів, тож управлінцям Брокбізнесбанку не вдалося здійснити мінімум необхідного — закрити фінансову діру, що дісталася у спадок ще від Буряків. Труднощі з виплатою грошей у нього почалися в лютому 2014 року, за кілька тижнів до падіння режиму Януковича. Спочатку міжнародна фінансова платіжна система Visa заблокувала операції банку за кордоном, а потім і сам він повідомив, що його банкомати видаватимуть лише по одній тисячі гривень.

Далі хронологія така. 28 лютого 2014 року постановою Нацбанку Брокбізнесбанк було віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв’язку з чим керувати ним стала сформована Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд) тимчасова адміністрація. 10 червня 2014 року вийшла постанова НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, після чого банк очолив ліквідатор, призначений тим самим Фондом, який 15 жовтня 2019 року відзвітувався про припинення існування Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» як фізичної особи.

Без вини винуватому Нафтогазу доведеться зачекати

І ось тепер нарешті прийшов час розповісти про безуспішну боротьбу Нафтогазу за свої кровні 2,842 мільйони. Ще 14 липня 2014 року компанія подала заяву на ім’я ліквідатора банку Олександра Куреного з проханням включити вказану суму грошей до реєстру акцептованих вимог кредиторів, і вона була задоволена. Шістнадцятого жовтня того ж року рішенням виконавчої дирекції Фонду було затверджено цей реєстр, який включав вимоги кредиторів Брокбізнесбанку на загальну суму 11 мільярдів гривень, серед яких знайшлося місце й трьом нафтогазівським мільйонам, які були віднесені до сьомої черги претендентів, яким поверталися гроші, виручені від продажу майна та інших активів фінансової установи, що підлягала ліквідації. Здавалося б, що тут дивного: і гроші невеликі, і претендент не з тих, що бідує, — вистачить йому й сьомої черги. Але через три роки вже новий ліквідатор банку Сергій Міхно раптом збагнув, що Нафтогаз зі своїми вимогами не повинен перебувати не те що в сьомій, а й взагалі у жодній черзі кредиторів, оскільки він не кредитор, а акціонер, а це вже дві великі різниці. Наслідком цього осяяння було рішення Фонду № 1142 від 19 квітня 2018 року, якою були затверджені зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Брокбізнесбанку і Нафтогаз із його трьома мільйонами було виключено з цього реєстру. Саме цю постанову Нафтогаз у серпні 2018-го оскаржив у Господарському суді Києва, вимагаючи визнати її недійсною, оскільки вона суперечить положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Для того щоб розібратися в ситуації, суду довелося уважно вникнути в зміст статті 52 згаданого закону, яка встановлює черговість і порядок задоволення вимог до банку за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації банку й продажу його майна (активів). Там на першому місці зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, на третьому — грошові вимоги щодо заробітної плати працівникам банку, які не були їм виплачені до моменту прийняття Нацбанком рішення про ліквідацію банку, на останньому, десятому, місці — вимоги за субординованим боргом. Але три нафтогазівські мільйони не можна віднести до жодного з названих і неназваних десяти пунктів — вони не підпадають навіть під категорію субординованого боргу.

На підставі аналізу положень закону суд зробив висновок, що вимоги Нафтогазу за своєю суттю дійсно ніяк не можна назвати кредиторськими вимогами до банку, оскільки він є не кредитором, а акціонером банку, що ліквідується, а такі особи мають право отримати його майно лише в тому випадку, якщо таке майно залишиться після задоволення вимог кредиторів, категорії перелічені у ст. 52 згаданого закону. Офіційно воно так і називається — залишкове майно. Тож рішенням ГС Києва від 25 березня 2019 року в задоволенні позову було відмовлено.

Нафтогаз не змирився й подав апеляційну скаргу. Його мотиви зрозуміти можна: акціонером Брокбізнесбанку ця компанія стала не зі своєї волі, та й навіть якби вона придбала його акції добровільно, фактично вона стала жертвою шахрайства з боку Курченка та його компанії. Але закон є закон: раз ти не вкладник і не кредитор банку, а його акціонер, то формально в його банкрутстві є частина й твоєї вини. І карою за цю вину в даному випадку буде втрата цих 2,842 мільйона гривень. Якщо, звичайно, не станеться диво, в рамках якого правоохоронні органи спіймають Курченка, конфіскують його мільярди, якими потім компенсують усім, у тому числі й Нафтогазу його втрати. Втім, з огляду на імпотентність наших силових структур, такий сценарій можна назвати блакитною мрією, а в реальності суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили рішення Господарського суду міста Києва без змін.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

НАЗК застерігає від порушень антикорупційного законодавства під час виборів

НАЗК закликає  посадовців неухильного дотримуватися антикорупційного законодавства у період виборів.

Так, якщо особа бажає бути обраною депутатом місцевої ради чи міським, сільським, селищним головою або має бажання перемогти на виборах політичної партії, членом якої вона є, у неї виникає приватний інтерес.

У разі, якщо посадовець наділений повноваженнями, реалізація яких впливатиме на виборчий процес, у нього виникає конфлікт інтересів.

Серед таких повноважень – забезпечення рівності учасників виборчих перегонів, недопущення порушення заборон щодо агітації, допуск різних авдиторій для проведення політичної реклами тощо.

Для врегулювання конфлікту інтересів необхідно виконати обов’язки, передбачені ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Неповідомлення про реальний конфлікт інтересів, прийняття рішень та вчинення дій в його умовах тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 172-7 КУпАП).

У разі участі у виборчих перегонах посадовець має пам’ятати також про дотримання політичної нейтральності як одного з принципів етичної поведінки, тобто:

– під час виконання своїх повноважень неупереджено ставитись до будь-якої політичної сили;

– уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів;

– не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.

Порушення норм етичної поведінки є дисциплінарним проступком, за який передбачена дисциплінарна відповідальність.

У разі, якщо виборчі перегони закінчилися для особи успіхом та її обрано міським, селищним або сільським головою, така особа не може займатися іншою оплачуваною діяльністю (за окремими виключеннями).

Тому вона має припинити свою діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави (державну службу, службу в поліції тощо), або приватному секторі (підприємницьку діяльність, в тому числі виконання зобов’язань за договорами, проведення остаточних взаєморозрахунків тощо). Така діяльність має бути припинена на момент набуття повноважень міського, селищного або сільського голови.

Натомість обрання посадовця депутатом місцевої ради не свідчитиме про порушення обмеження щодо сумісництва та суміщення, оскільки така діяльність не є оплачуваною (крім випадку, коли депутат працює у відповідній раді на постійній основі).

Закон також забороняє обраним особам входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Тому заходи для запобігання порушень таких обмежень, наприклад, подання заяви про звільнення з посади директора, мають вживатися завчасно – до обрання такої особи на посаду до органу місцевого самоврядування.

Окрім того, обрання міським, селищним та сільським головою породжує обов’язок передати в управління корпоративних прав та підприємств в порядку, передбаченому ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції».

Читати далі

В Україні

Безкоштовні COVID-тести в Києві роблять за рекомендацією лікаря

Безкоштовні тести в державних медзакладах і лабораторіях роблять пацієнтам із підозрою на коронавірус і тільки за рекомендацією лікаря, – наголосив мер Києва, – сімейному лікареві потрібно саме зателефонувати, а не йти на прийом.

Лікар дізнається про симптоми й ухвалює рішення про необхідність зробити ПЛР-тест. Далі, за потреби, до пацієнта додому направляють мобільну бригаду, фахівці якої відбирають біоматеріал для ПЛР-тесту.

Якщо до лікаря додзвонитися не вдалося, а в пацієнта погане самопочуття: висока температура, ускладнене дихання та загальна слабкість – необхідно викликати «швидку» за номером 103. Медики оцінять стан хворого і визначать, чи є необхідність у госпіталізації.

В разі госпіталізації пацієнтам із підозрою на коронавірус ПЛР-тест також роблять безкоштовно.

Читати далі

В Україні

В найближчі тижні може розпочатися розгортання тимчасових госпіталів

Міністерство охорони здоров’я розробило детальний план щодо забезпечення медичної допомоги у разі погіршення епідемічної ситуації в Україні, який враховує спроможність системи охорони здоров’я і визначає алгоритм дій відповідно до 4-х рівнів небезпеки.

Зараз зі щоденною кількістю нових випадків у межах 5-7 тисяч країна знаходиться на першому рівні, і медична система здатна витримати це навантаження.

На другому рівнізаповнення ліжкового фонду хворими на COVID-19 становитиме 70% в цілому по країні. Водночас орієнтована щоденна кількість хворих з підтвердженими випадками COVID-19 обчислюватиметься 8-10 тисячами. На цьому рівні країна може опинитися у найближчі тижні.

У цьому разі МОЗ збільшить кількість ліжок у всіх закладах охорони здоров’я на 30% від усього ліжкового фонду (тобто 52 тисячі ліжок) та розпочне роботи з розгортання тимчасових госпіталів поза межами закладів охорони здоров’я.

Крім цього, буде забезпечено збільшення кількості медичних працівників у всіх закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації хворих на COVID-19, зокрема, за рахунок залучення працівників з інших відділень.

Третій рівень небезпеки означає заповнення ліжкового фонду хворими на COVID-19 на 85% в цілому по країні, коли орієнтовна щоденна кількість хворих з підтвердженими випадками COVID-19 складе 11-15 тисяч.

В цьому разі додатково до заходів другого рівня, будуть вводитись жорсткі карантинні обмеження в країні із застосуванням повного переліку обмежень «червоного» рівня епідемічної небезпеки. Буде розпочато мобілізацію всіх медичних працівників та інших категорій працівників, організовано роботу відомчих закладів для цивільного населення, а також роботу польових шпиталів.

Четвертий рівень небезпеки означає, що ресурси системи охорони здоров’я вичерпані, а щоденна кількість випадків захворювання на коронавірус переважає 15-20 тисяч.

В таких умовах буде запроваджено активацію протоколів медичного сортування з пріоритетом надання медичної допомоги.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram