Connect with us

В Україні

Банки не повинні нараховувати військовослужбовцям проценти по кредитах

Упродовж останніх п’яти місяців до Національного банку надійшло понад 100 звернень військовослужбовців, які скаржаться на нарахування банками відсотків та штрафів за їх кредитами в період військової служби. На початку 2020 р. такі звернення почастішали. Усього військовослужбовці поскаржилися до НБУ на 17 банків.

Чи порушують банки права військовослужбовців?

 Банки не повинні нараховувати військовослужбовцям проценти за кредитом, а також штрафи за несвоєчасне погашення під час проходження військової служби. Це вимоги законодавства, а саме – Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (п. 15 ст. 14).

Зауважимо, що норми, які звільняють військовослужбовців від нарахування відсотків, штрафів та пені на час проходження військової служби, поширюються не лише на банки, а й на небанківські фінансові установи. Національний банк поки не є їхнім регулятором, але отримує звернення від військовослужбовців, у тому числі й щодо порушень законодавства небанківськими фінустановами.

Що робить НБУ? 

Національний банк 14 лютого 2020 р. надіслав банкам додаткове роз’яснення щодо виконання ними вимог законодавства України, а саме – не нараховування процентів, штрафів та пені за кредитами для професійних військових та контрактників із початку особливого періоду (із 18 березня 2014 р.), а для мобілізованих військових – із дати їх мобілізації.

Щодо кожного випадку порушення Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку зверталося безпосередньо до банків із вимогою вирішити ситуацію. Приблизно у 60% випадків проблему було вирішено позитивно для споживачів – банки списали неправомірно нараховані відсотки. Решта випадків наразі вирішуються.

Національний банк перевірить дотримання прав військовослужбовців двома банками, на які скаржилися найчастіше, під час запланованих у поточному році перевірок цих банків.

В Україні

Мінцифра пропонує пройти тест на спроможність для роботи в IT-сфері

Міністерство цифрової трансформації, Державний центр зайнятості та низка ІТ-асоціацій запустили у Києві пілотний проект, який допоможе будь-кому оцінити свій потенціал як ІТ-фахівця, обрати та здобути відповідну спеціальність.

Перший етап пілотного проекту – тест Pathfinder, мета якого – допомогти людям обрати професію в перспективній сфері. На основі інформації, яку надає людина, штучний інтелект в Pathfinder підбирає найбільш близьку професію з переліку актуальних IT-напрямків. Попередньо учасники проекту зібрали інформацію, яких саме фахівців потребують українські ІТ-компанії. Тест доступний на сайті Державного центру зайнятості за цим посиланням.

Наступний етап передбачає, що учасники проекту повинні будуть пройти друге тестування, яке визначить загальні здібності та потенціал. За результатами цього тесту визначаються найбільш підходящі кандидати, які зможуть пройти навчання у ІТ-академіях, що беруть участь у проекті. Навчання буде оплачено Державним центром зайнятості коштами, що виділяються державою на такі цілі.

Після закінчення навчання буде надано сприяння працевлаштуванню кандидатів у провідні ІТ-компанії.

Якщо пілот виявиться вдалим, така схема запрацює на всю країну від вересня цього року.

«Це хороша можливість перекваліфікуватися тим, хто здобули свого часу спеціальності, що не є затребуваними на сучасному ринку. Також через карантин та економічну кризу багато людей можуть залишитися без роботи. Ми прикладемо максимум зусиль, щоб проект набув національного масштабу та допоміг якомога більшій кількості людей здобути нову професію та працевлаштуватися», – роз’яснив заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-галузі Олександр Борняков.

Читати далі

В Україні

Скоординовано міжнародну допомогу Україні у протидії коронавірусу

За дорученням Прем’єр-міністра України в Офісі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України створено єдиний механізм координації надання Україні міжнародної допомоги у протидії поширенню коронавірусу.

Збір даних буде відбуватися централізовано через державні та місцеві органи, включаючи МОЗ, ДСНС, до складу яких входять госпіталі, центри надання допомоги та інші підрозділи. З метою запобігання дублювання інформації її збір відбуватиметься в Офісі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

«Інформація про потреби для протидії коронавірусу буде збиратися в одній точці. Ми переорієнтовуємо наявні ресурси нашого Офісу та ще кількох організацій, щоб максимально швидко опрацювати ці дані та залучити всі доступні можливості для якнайшвидшого задоволення невідкладних потреб протидії поширенню коронавірусу в Україні», – зазначає Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вадим Пристайко.

Він також додав, що такий інструмент взаємодії дозволить прискорити комунікацію України з міжнародними партнерами та організаціями, які готові надавати допомогу, включаючи гуманітарну, фінансову та матеріально-технічну.

Читати далі

В Україні

Карантинні обмеження суперечать Конституції – ЦППР

Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211». Зазначена Постанова впроваджує більш жорсткі обмеження перебування в громадських місцях та вільного пересування фізичних осіб.

Центр політико-правових реформ уже щонайменше двічі (16 березня та 17 березня) звертав увагу на те, що обмежувальні заходи, які запроваджені в Україні в березні 2020 р. задля запобігання та протидії поширенню коронавірусної хвороби, суттєво обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина, а тому вони не можуть запроваджуватися поза межами легальних правових режимів, передбачених Конституцією України.

Одним з таких правових режимів, у межах яких допустиме обмеження конституційних прав та свобод, є надзвичайний стан. Відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р. № 1550-III надзвичайний стан може вводитися для боротьби з пандеміями, що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення, як на території всієї України, так і в окремих її місцевостях.

Введення надзвичайного стану передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу.

Відповідно до ч. 3 ст. 83, п. 31 ч. 1 ст. 85, п. 21 ч. 1 ст. 106 Конституції України, а також ст. 5 вищезгаданого Закону надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. У такому Указі Президента України обов’язково вказано час, з якого вводиться надзвичайний стан, і строк, на який він вводиться, а також вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням надзвичайного стану, та інші питання, що випливають із Закону «Про правовий режим надзвичайного стану».

З огляду на це, Центр політико-правових реформ закликав органи державної влади неухильно додержуватися Конституції України, а також вводити додаткові обмежувальні заходи в межах тих юридичних механізмів, які передбачені Конституцією та законами України.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.