Безпека на дорогах — безпека життя, або Як зменшити травматизм і смертність на українських дорогах? | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Безпека на дорогах — безпека життя, або Як зменшити травматизм і смертність на українських дорогах?

Опубліковано

on

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

У середу в Україні випав перший сніг. І хоча він ледь-ледь припорошив землю, ситуація з аварійністю на українських дорогах різко зросла. Лише в Києві за цей день зафіксовано понад 500 ДТП. Що з цим робити?

Для стабілізації ситуації патрульна поліція ще раніше посилила вимоги до водіїв. Мова про обмеження швидкісного режиму, штрафи за невикористання пасків безпеки тощо. Хоча очевидних результатів це поки що не принесло.

Це підтвердило й проведене нещодавно дослідження ГО «Vision Zero» та Центру демократії і верховенства права в обласних центрах України, яке засвідчило, що середній показник використання тих же пасків безпеки складає всього-навсього 23 відсотки (в минулому році лише кожен шостий водій не забував використовувати цей засіб безпеки). Серед міст із найнижчим показником використання пасків безпеки – Хмельницький (9,1%), Миколаїв (10,4%) та Кропивницький (11,8%). Й хоча загальна динаміка є позитивною, але в цілому стан справ, відверто кажучи, поганий. А в невеликих містах та сільській місцевості ситуація ще гірша. Звідси й дуже велика кількість загиблих та травмованих серед учасників дорожнього руху.

Як відомо, законопроектом № 8492, прийнятим у першому читанні у вересні цього року, значно збільшується штраф за невикористання паска безпеки — з 51 до 850 гривень. Хоча й це, думаю, кардинально на ситуацію не вплине, зважаючи на те, що Україна на сьогодні є рекордсменом у Європі за кількістю ДТП та тяжкістю їх наслідків. Певно тому на державному рівні було прийнято рішення провести черговий Тиждень безпеки дорожнього руху (триватиме він до 18 листопада). Такі тижні відбуваються декілька років поспіль і мають основним завдання привернути уваги суспільства до проблем, пов’язаних із дорожньо-транспортними пригодами, а ще сприяти практичній взаємодії служб і відомств, які працюють у сфері безпеки дорожнього руху, об’єднати їх зусилля задля зменшення аварійності на дорогах та вкотре привернути увагу державних інституцій до проблеми безпеки руху. У рамках цьогорічного Тижня безпеки 15 листопада в Києві пройшов Національний форум з безпеки дорожнього руху, в якому взяли участь, у тому числі, й іноземні фахівці і на якому вивчався досвід різних країн із розв’язання цієї проблеми, зокрема Ізраїлю. А 16 листопада в загальноосвітніх навчальних закладах у взаємодії з регіональними підрозділами Міністерства освіти і науки України буде проведено єдиний національний урок «Безпека на дорозі — безпека життя». За словами першого заступника начальника департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, проведення таких акцій, як Тиждень безпеки дорожнього руху, є дуже важливим, бо вони спрямовані на те, щоб суттєво знизити кількість ДТП в Україні, особливо тих, де є травмовані та загиблі.

Звісно, такі заходи потрібні й певний ефект від них є. Біда в тому, що проблема ця надто серйозна й одними пропагандистськими заходами її не вирішити. Що робить уряд для цього? Як зазначив генеральний директор директорату з безпеки на транспорті Міністерства інфраструктури України Антон Щелкунов, Кабінетом Міністрів щорічно виділяються кошти на безпеку дорожнього руху. Так, у цьому році виділено 2,6 мільярда, а на 2019-й передбачається 2,5 млрд гривень. Куди вони йдуть? Як було заявлено, «на суму 690 мільйонів гривень передбачено придбання спеціального технічного приладдя для встановлення стану алкогольного та наркотичного сп’яніння, придбання та обладнання транспортних засобів Національної поліції мобільними пристроями контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації…».

Крім того, згаданим законопроектом передбачено встановлення 180 об’єктів освітлення пішохідних переходів та аварійно-небезпечних ділянок автомобільних доріг протяжністю 122 кілометри, 127 об’єктів-світлофорів на пішохідних переходах та на автомобільних перехрестях. І це практично все, що планує влада.

Гадаю, що такими темпами й підходами дану проблему Україна не вирішить ніколи. Залишається думати нам — і водіям, і пішоходам — по свою й чужу безпеку. За нас це не зробить ніхто.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

НБУ занепокоєний рішенням Верховного Суду по «Златобанку»

Опубліковано

on

От

Національний Банк України прокоментував рішення Верховного Суду від 5 лютого, яким визнано неправомірним рішення регулятора про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних суб’єктів.

Окрім скасування рішень, судом зобов’язано Нацбанк надати «Златобанку» строк на проведення дій з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації, хоча механізму відновлення діяльності ліквідованого банку законодавством не передбачено.

НБУ висловило позицію, що натомість законами та іншими правовими актами України передбачено чітку процедуру створення, регулювання діяльності та ліквідації банку, яку регулятором було дотримано.

Нацбанк переконаний, що скасування його рішення жодним чином не відновить, а ні платоспроможність «Злотобанка», а ні довіру клієнтів.

Також в НБУ важають, що судом породжується правова невизначеність, яка нівелює дію законів, а це в свою чергу призводить до порушення прав вкладників і кредиторів, які вже не матимуть змоги отримати свої кошти в ході ліквідаційної процедури банку, як це передбачено законодавством.

Наразі Національний банк очікує повного тексту рішення Великої Палати Верховного Суду.

Читати далі

В Україні

Закон про перейменування УПЦ МП оскаржили в КСУ

Опубліковано

on

Сорок дев’ять депутатів Верховної Ради оскаржили в Конституційному Суді закон, який зобов’язує УПЦ Московського патріархату вказати у своїй назві приналежність до Росії.

 

Про це йдеться на сайті КСУ. На думку заявників, закон суперечить цілій низці статей Конституції, в тому числі статті 35 про свободу віросповідання. Крім того, в клопотанні йдеться про порушення регламенту під час прийняття цього закону і внесення в текст закону поправок, яких не виносили на голосування. Депутати, більшість з яких представляють Опозиційний блок, просять відкрити конституційне провадження і надати йому пріоритет.

Нагадаємо, 20 грудня Рада прийняла закон № 5309, згідно з яким релігійна організація, керівний центр якої розташовано на території держави-агресора, зобов’язана вказати це в своїй назві.

У прийнятому Радою та підписаному днями Президентом законі також ідеться, що входження релігійної організації до складу іншої організації визначається їхніми статутами. У статуті УПЦ МП сказано, що вона поєднана з помісними православними церквами РПЦ і в своєму управлінні керується постановами собору РПЦ від 1990 року, коли замість українського екзархату РПЦ було створено УПЦ МП.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Вибоїни на дорогах — Верховний Cуд став на сторону водіїв

Опубліковано

on

Як передає Autonews.ua, власник Renault Lodgy домігся від Переяслав-Хмельницької міськради виплати 38,4 тисячі гривень за пошкоджений автомобіль.

Чоловікові вдалося переконати Верховний Cуд у тому, що через вибоїни на автодорозі в його машині розбився диск, пошкоджені ходова та рульова тяга. За словами експертів, автомобілісти можуть боротися з поганим станом доріг шляхом збільшення кількості позовів і виграних справ по компенсації матеріального збитку.

«На автодорогах, віднесених до категорії міжнародних шляхів або шляхів міжобласного сполучення, глибина вибоїн не повинна перевищувати чотирьох сантиметрів, – пояснює адвокат Марина Сидоренко. — Відразу після ДТП потрібно викликати дорожню поліцію та співробітників комунальної служби, провести відео- і фотофіксацію. Потім за наявності довідки з поліції, позову, копії адмінпротоколу та акту, які були складені комунальними службами, висновку про вартість ремонту й акту огляду транспортного засобу, копії про оплату ремонту та висновку експертів можна звертатися до суду. Правда, вину дорожніх служб довести непросто, але цілком реально», — переконана М. Сидоренко.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.