Безпека на дорогах — безпека життя, або Як зменшити травматизм і смертність на українських дорогах? | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Безпека на дорогах — безпека життя, або Як зменшити травматизм і смертність на українських дорогах?

Опубліковано

on

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

У середу в Україні випав перший сніг. І хоча він ледь-ледь припорошив землю, ситуація з аварійністю на українських дорогах різко зросла. Лише в Києві за цей день зафіксовано понад 500 ДТП. Що з цим робити?

Для стабілізації ситуації патрульна поліція ще раніше посилила вимоги до водіїв. Мова про обмеження швидкісного режиму, штрафи за невикористання пасків безпеки тощо. Хоча очевидних результатів це поки що не принесло.

Це підтвердило й проведене нещодавно дослідження ГО «Vision Zero» та Центру демократії і верховенства права в обласних центрах України, яке засвідчило, що середній показник використання тих же пасків безпеки складає всього-навсього 23 відсотки (в минулому році лише кожен шостий водій не забував використовувати цей засіб безпеки). Серед міст із найнижчим показником використання пасків безпеки – Хмельницький (9,1%), Миколаїв (10,4%) та Кропивницький (11,8%). Й хоча загальна динаміка є позитивною, але в цілому стан справ, відверто кажучи, поганий. А в невеликих містах та сільській місцевості ситуація ще гірша. Звідси й дуже велика кількість загиблих та травмованих серед учасників дорожнього руху.

Як відомо, законопроектом № 8492, прийнятим у першому читанні у вересні цього року, значно збільшується штраф за невикористання паска безпеки — з 51 до 850 гривень. Хоча й це, думаю, кардинально на ситуацію не вплине, зважаючи на те, що Україна на сьогодні є рекордсменом у Європі за кількістю ДТП та тяжкістю їх наслідків. Певно тому на державному рівні було прийнято рішення провести черговий Тиждень безпеки дорожнього руху (триватиме він до 18 листопада). Такі тижні відбуваються декілька років поспіль і мають основним завдання привернути уваги суспільства до проблем, пов’язаних із дорожньо-транспортними пригодами, а ще сприяти практичній взаємодії служб і відомств, які працюють у сфері безпеки дорожнього руху, об’єднати їх зусилля задля зменшення аварійності на дорогах та вкотре привернути увагу державних інституцій до проблеми безпеки руху. У рамках цьогорічного Тижня безпеки 15 листопада в Києві пройшов Національний форум з безпеки дорожнього руху, в якому взяли участь, у тому числі, й іноземні фахівці і на якому вивчався досвід різних країн із розв’язання цієї проблеми, зокрема Ізраїлю. А 16 листопада в загальноосвітніх навчальних закладах у взаємодії з регіональними підрозділами Міністерства освіти і науки України буде проведено єдиний національний урок «Безпека на дорозі — безпека життя». За словами першого заступника начальника департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, проведення таких акцій, як Тиждень безпеки дорожнього руху, є дуже важливим, бо вони спрямовані на те, щоб суттєво знизити кількість ДТП в Україні, особливо тих, де є травмовані та загиблі.

Звісно, такі заходи потрібні й певний ефект від них є. Біда в тому, що проблема ця надто серйозна й одними пропагандистськими заходами її не вирішити. Що робить уряд для цього? Як зазначив генеральний директор директорату з безпеки на транспорті Міністерства інфраструктури України Антон Щелкунов, Кабінетом Міністрів щорічно виділяються кошти на безпеку дорожнього руху. Так, у цьому році виділено 2,6 мільярда, а на 2019-й передбачається 2,5 млрд гривень. Куди вони йдуть? Як було заявлено, «на суму 690 мільйонів гривень передбачено придбання спеціального технічного приладдя для встановлення стану алкогольного та наркотичного сп’яніння, придбання та обладнання транспортних засобів Національної поліції мобільними пристроями контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації…».

Крім того, згаданим законопроектом передбачено встановлення 180 об’єктів освітлення пішохідних переходів та аварійно-небезпечних ділянок автомобільних доріг протяжністю 122 кілометри, 127 об’єктів-світлофорів на пішохідних переходах та на автомобільних перехрестях. І це практично все, що планує влада.

Гадаю, що такими темпами й підходами дану проблему Україна не вирішить ніколи. Залишається думати нам — і водіям, і пішоходам — по свою й чужу безпеку. За нас це не зробить ніхто.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Суспільний поступ після Євромайдану лише розпочинається

Опубліковано

on

От

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

П’ять років суспільного поступу після Майдану приносять результат. Країна поволі набирає темп. Хоча дехто вже розгубився і вважає, що відбулося суцільне падіння рівня життя громадян, зростання рівня корупції й правового нігілізму, відтік працездатних громадян за межі країни, що це і є наша історія після Майдану, що всі вади попередньої влади збережені й додані нові. І накопичується роздратування, втома, посилюється безвір’я.

Не будемо приховувати, всі акценти і сюжети повсякденного життя, як і сказане про тарифи, пенсії, заробітну плату, медицину і ціни на газ — це гірка правда сьогодення. Але чи може вона закрити історичну істину, рух до цієї істини, до історичної правди всього народу? Декого цей рух мотивує, а декого й демотивує. Тому в річницю Майдану маємо говорити і про історію сьогодення, і про біди, які на нас звалилися після Майдану, про виборювання цієї правди і, безперечно, про те, хто на цьому наживається, в особах і кейсах, як і про те, що ми пережили за ці роки, адже мирної ходи історичним шляхом не вийшло. Чи можливо вже прийшов час перейти на інші історичні паралелі на кшталт того, що «хто не з нами, той проти нас». Пам’ятаєте фразу письменника пролетаріату Максима Горького: «якщо ворог не здається – то його знищують»… Такі ідеї проштовхувалися і в недалекий від сьогодення час, з приповідкою, що «хтось таки порожняк не гонить», але наживалися при цьому швидко й жагуче.

А якщо реально, то в постмайданівську добу перемогла нова номенклатура. Тобто влада, яка мала перетворитися на сервіс для населення, поки що перетворилася «сама в себе». Вона набрала міць, розмах, сформувала своє бачення історичного руху. З подачі номенклатури декларуються реформи, приймаються закони та заходи, спрямовані на рух у бік розвинутих цивілізованих країн. Однак існує дуже великий контраст між деклараціями та діями. Фактично сьогодні важко побачити реальні реформи в економіці, в стратегії розвитку країни. Ми втратили правильне управління природними ресурсами, соціальним капіталом, економікою в інтересах людини, натомість отримали чергові квотні уряди із напівпрофесіоналів. У більшості випадків міністри і державні службовці занурені в корупційну складову і продовжують наживатися. На зауваження того ж НАЗК реагують спокійно, — ніхто нас не зачепить.

Наміри реформувати правоохоронні органи мало що змінили, хіба що окремі вивіски і назви законів. Але по суті правоохоронці стали ще більш заангажованими, закритими та непрофесійними. Якщо раніше протиправні дії ініціювалися зверху, а на середніх рівнях було більше порядку і дисципліни, то сьогодні ситуація стала гіршою. Напади на громадських активістів показали це повною мірою. По горизонталі допускаються порушення й здобувається корупційна вигода.

Щодо нас, простих українців, то ми також стали іншими за ці 5 років. Жорсткішими, злішими, але й більш практичнішими та терпеливішими. Звісно за декілька років держава не може докорінно змінитися, тим більше, якщо немає послідовних, адекватних зусиль. Так, ми перестали боятися війни й виборюємо мир та незалежність. Сьогодні, після Майдану, ми ще більше зрозуміли, що свобода і гідність мають свою ціну. І реальність стала чіткішою, суворою, але не вбивчою. Тому якщо хтось стверджує, що «Майдан не дав нічого», той знецінює життя, вибір, історичний шлях. Мудрі слова колись сказав Степан Бандера: «Наша перемога — це перемога нашої ідеї, повне її здійснення. Наш обов’язок — зробити самим найбільше, скільки стане наших сил, одночасно докласти зусиль, старань, щоб і інші робили якнайбільше». У п’яту річницю Майдану ці слова не втратили своєї актуальності. Хіба все, що треба зроблено? Далеко не все. Тож маємо іти далі, крок за кроком карбуючи нашу історію, як би важко не було. Бо наш обов’язок — зробити самим найбільше, скільки стане наших сил, одночасно докласти зусиль, щоб і інші, наступні покоління, продовжили цей рух уперед, роблячи все краще за нас. З Днем Гідності та Свободи!

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Перевірку продавців можуть ініціювати покупці

Опубліковано

on

От

Державна фіскальна служба України повідомляє, що покупці товарів і споживачі послуг можуть самостійно ініціювати перевірку продавця.

Відповідно, на порталі ДФС у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, про який ми вже писали.

Через такий сервіс усі споживачі можуть оперативно перевірити дотримання або недотримання суб’єктом господарювання – торговельною організацією вимог чинного законодавства, про що свідчить наявність чи відсутність електронної копії отриманого фіскального чека у базах даних ДФС.

Так, якщо споживач/покупець після такої самостійної перевірки виявить відсутність чека на сторінці сервісу, то може звернутися до головних управлінь ДФС в областях та місті Києві, після чого контролюючий орган проведе фактичні перевірки суб’єктів господарювання.

За результатами перевірки можуть бути встановлені порушення: невидача фіскальних чеків, відсутність на товарах марок акцизного збору, порушення порядку обліку товарних запасів чи програмування РРО тощо.

Окрім цього, ДФС повідомляє про початок контролю за дотриманням вимог законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів з використанням Системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції.

Така інформація порівнюватиметься із обсягами задекларованих зобов’язань по ПДВ, акцизному податку тощо, та в результаті встановлюватимуться ризики можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків.

Читати далі

В Україні

КСУ схвалив курс України в ЄС і НАТО

Опубліковано

on

От

Конституційний Суд визнав конституційним закріплення в Конституції курсу України на членство в Європейському Союзі та НАТО.

Про це повідомляє прес-служба БПП з посиланням на представника Президента у Верховній Раді Ірину Луценко.

За її словами, Конституційний Суд надав позитивний висновок щодо конституційних змін у частині інтеграції України в ЄС і НАТО. «Рішення про визнання президентського проекту змін до Конституції підтримала переважна більшість — 14 суддів КСУ. Відтак це дає парламенту можливість розглянути документ у сесійній залі», — сказала Ірина Луценко.

У прес-службі Конституційного Суду цю інформацію поки не коментують, зазначивши, що коли буде офіційний висновок, його опублікують.

Нагадаємо, 20 вересня Верховна Рада ухвалила рішення про включення до порядку денного 9-ї сесії парламенту та передачу до Конституційного Суду проекту закону No 9037 про внесення змін до Конституції щодо стратегічного курсу України на набуття членства в Європейському Союзі і НАТО.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.