Безвіз після Brexit: чому Україна поновила безвізовий режим для Британії лише на рік?

Цими вихідними Велика Британія перестане бути членом Євросоюзу. Brexit відбудеться в ніч із 31 січня на 1 лютого, якщо точніше, то опівночі за центральноєвропейським часом.

На щастя, «жорсткого Brexit» вдалося уникнути — прем’єр Джонсон в останній момент зміг провести через парламент угоду про умови виходу з ЄС (для цього в Британії знадобилося навіть провести дострокові вибори). А 24 січня цю домовленість зі Сполученим Королівством підписав і Євросоюз. Для України це означає, що наша торгівля з Британією не постраждає — принаймні на початковому етапі. До кінця 2020 року діятиме перехідний період, під час якого Лондон буде виконувати все без винятку торговельне законодавство ЄС, включно з нашою Угодою про асоціацію в частині вільної торгівлі, лишаючи час для переговорів про нову угоду. Але є те, в чому перехідний період не зарадить. Це — питання безвізового в’їзду британців в Україну, який був запроваджений Віктором Ющенком ще у 2005 році. Ця норма з 1 лютого перестане діяти.

Чому знову виникло питання про безвіз?

Усе дуже просто. У 2005 році право на безвізовий в’їзд в Україну було запроваджене для громадян Євросоюзу, а оскільки британці перестають ними бути, то правила для них змінюються. Тому дія безвізу для британців припиниться, якщо його не поновити окремим указом.

«Європейська правда» та «Європа без бар’єрів» — організації, що системно опікуються візовими питаннями, — писали про це неодноразово. При цьому ще за часів президента Порошенка ми радили владі не йти на безумовне та безстрокове поновлення безвізового режиму. І ще тоді отримали від Києва запевнення, що цього не станеться.

Чому ми вважаємо, що Британію не можна просто додати в безвізовий перелік? Бо це — питання гідності. Питання ставлення до наших громадян. Так, на міжнародній арені Велика Британія є безумовним другом та партнером України, на британське МЗС, тобто Foreign Office, зазвичай можна покластися. Однак візові питання за британськими правилами перебувають у повноваженнях МВС, тобто Home
Office. І щойно розмова заходить про них — Лондон немов підміняють.

Упередженість та безпідставні відмови стали синонімами британської візової політики, причому до України ставлення є гіршим, ніж до наших сусідів. І це попри те, що українці мають безвізовий режим з рештою держав Європи, а ЄС офіційно визнає, що наші подорожуючі не становлять системної загрози.

Звісно, негайне відновлення повноцінного візового режиму без попередження партнерів також було би не найкращим рішенням, тому наша пропозиція була такою: запровадити безвіз для Британії на обмежений строк та з чіткими умовами.

Україна має всі підстави вимагати зміни ставлення британських візових офіцерів до своїх громадян, зміни візової політики загалом щодо нашої країни.

Рішення Зеленського

Ці поради були датовані ще початком минулого року, коли Brexit був запланований на березень-2019, але Лондон кілька разів відкладав вихід з ЄС. Зараз процес завершився, а потреба робити щось із безвізом для британців знову стала нагальною. І тут ми маємо добру новину. Нова влада також дослухалася до порад чи навіть вимог експертної спільноти. Відповідне рішення Президента Зеленського вже ухвалене (Указ № 28/2020). До цього декілька разів на різних рівнях про нього повідомляли британській стороні. А зважаючи на те, що до Brexitу лишився день, то питання вирішено остаточно.

Британські подорожуючі не постраждають. У четвер, тридцятого січня, В. Зеленський підписав Указ, яким запровадив безвіз строком на один рік. Продовження цього терміну можливе, але воно не може бути нескінченним. Умови такого продовження в Указі не прописані, але Лондон про них знає: має початися хоч якийсь рух до візового спрощення чи лібералізації. У підсумку Україна прагне отримати від Британії план дій на кшталт того, який ми мали з ЄС. Київ готовий довести, що ми не становимо загрози для Британії. Якщо в цьому буде потреба — то й виконати необхідні додаткові вимоги.

Що вже зробила Британія?

Було б несправедливо говорити, що Британія взагалі не працює над помилками. Пік візових відмов припав на II—IV квартали 2015 року. Тоді відмови отримували понад 20% подорожуючих, що зверталися до посольства Великої Британії за visit visa — тобто найбільш масовою візою, на яку подаються туристи, ті, хто їде у справах, до родичів тощо. Абсурдні відмови часом шокували, а 110 євро, заплачених за візу, через помилки візових офіцерів просто «згорали», разом із ними «горіли» й квитки, готелі та підривалося добре ставлення до Британії. Причому права на апеляцію в заявників не було і Лондон просто відмовлявся визнавати наявність проблем.

Причини такого ставлення до українців у 2015 році не є секретом — британський Home Office боявся напливу біженців через війну. А час довів, що ці побоювання були безпідставними, тож рівень відмов почав спадати. А обурення українських дипломатів та публікації про помилки додатково пришвидшили цей процес. Як наслідок, в останні два роки рівень відмов у visit visa в жодному кварталі не перевищував 11%. Це все одно дуже багато, але помітно менше за нещодавні 21%.

Ще одна річ, яку британці почали виправляти — час обробки візових заявок. Візові анкети в Британії розглядають без поспіху: час очікування на стандартну найдешевшу visit visa — три тижні; заплативши 338 євро, можна скоротити цей час до одного тижня. Але кілька років тому навіть ці строки постійно порушувалися. Зараз проблема вирішена; як правило, паспорт повертають навіть раніше.

Усі ці зрушення — це добре, але недостатньо. Упередженість та явні помилки британського Home Office щодо України дають підстави ставити питання руба про подальші зміни. І діалог, який ми будемо вести з Британією про продовження безвізу з українського боку, — чудовий привід про це говорити. Українці довели, що ми можемо користуватися безвізовим режимом без системних порушень. Громадяни нашої держави щороку подорожують усе більше. Безвіз із ЄС ефективно працює. Й одного дня, безсумнівно, будуть аналогічні правила в’їзду і до Великої Британії. Так, це довга дорога — безвізовий діалог з Євросоюзом також забрав багато років. Та на будь-якому шляху головне — зробити перший крок. Обмеження терміну безвізу для британців можна вважати саме таким кроком з українського боку.

Сергій СИДОРЕНКО,
ГО «Європейська правда»;

Ірина СУШКО,
ГО «Європа без бар’єрів»

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути